82. Метафора: види,застосування,приклади

Метафора-образно представлене поняття або явище,слово чи мовний зворот, що має переносне значення,яке народжується на основі деякої аналогії,схожості або порівняння.. це універсальний спосіб пізнання та перепланування світу. М. забезпечує структуру, в якій розрізнені факти і події можна побачити у їх взаємостосунках.

• Метафори клієнта

(по такій логіці: в краплі води є інф про весь океан,в метафорі-про людину,а саме-структура особистості, особис історія, відомості про актуальні проблеми тощо. )

• Метафора для клієнта

( вона часто повністю незалежна стосовно пред’явленого матеріалу, бо підкоряється колективній логіці, а не індивідуальній свідомості.)

Метафоричне мовлення є універсальною мовою порозуміння.

Метафора (ну всякие жирним шрифтом виденние ее определения):

1. це спосіб сформувати нові переконання в обхід того що вже є у свідомості

2. це фільтр, принцип відбору, зв’язку і структурування змісту по смисловому збігу, так як різні ознаки одного і того ж предмету приречені на спільне існування, окремо не зустрічаються і при всій різниці нероздільні.

3. це дія встановлення відповідності

4. виділення однієї або кількох значимих ознак

5. абстрагування від інших менш значимих ознак

6. не просто уподібнення, а нове осмислення чогось.

Створення метафоричної реальності – це побудова моделі явища або події. Маніпулюючи з моделлю ми отримуємо інструмент взаємодії з тим що не усвідомлювалось.

Метафора стає у пригоді при:

• вивченні структури Его.її основних елементів ті їх взаємозв’язку

• моделювання способу реагування та його удосконалення (копінг-стратегії)

• аналіз ландшафту несвідомого

• пошук шляхів розв’язання проблемної ситуації

• моделювання способів трансформації та розвитку

• відкриття зовнішніх та внутрішних ресурсів

• руйнування обмежуючих переконань

• зменшення чутливості до страхів

Метафорична реальність постає у вигляді індивідуального міфу-історії, яку розповідає клієнт про себе і життя. Міфи як згустки накопиченого досвіду, відтворюють закони світобудови. Тому краще орієнтують людину в реальному світі ніж раціональність.

Терапевтична метафора- метод психотерапевтичної інтервенції з НЛП. Базується на відпрацюванні глибинних проблем особистості.

Способи роботи з метафоричною реальністю:

1. робота в режимі метафоричної комунікації

2. метафоричне асоціювання

3. створення індивід міфу

4. створення терапевтичної або сцілюючої метафори

5. використання готових терапевтичних історій, міфів, для опосередкованого наставництва

6. закінчення незакінчених історій з метою усвідомлення та трансформації

7. в діагностичних цілях-напр. за Єрмошиним це сканування тіла на предмет речей в тілі.

Алгоритм роботи у створенні метафор та міфів:

1. визначити ціль метафор історії

2. вибрати тематику

3. визначити паралельні метафоричні образи та деталі ( нагадув про реальність але одночасно дає можливість динамічно їх змінювати)

4. придумати несподівану фабулу та розвязку

5. краще використ абстрактні поняття та многозначні слова

6. треба розмити часові рамки «давним давно..»

Окремо написано про епістемологічну метафору, яка дозволяє дізнатися «як я знаю те що знаю». Завдяки запитанням консультанта якийсь епізод, стан, симптом,жест вживають і діють неначе живі істоти.

Метафорична реальність постає у вигляді індивідуального міфу-історії, яку розповідає клієнт про себе і життя. Міфи як згустки накопиченого досвіду, відтворюють закони світобудови. Тому краще орієнтують людину в реальному світі ніж раціональність.