- •3. Техніка орг-ції консульт зустрічі клієнта з п-к.
- •4.Психологическое консультирование и психотерапия
- •7. Організація та проведення психологічного консультування.
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •35. Постановка та розв'язання терапевтичного завдання
- •37. Технологія консультативної взаємодії
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •36.Результативність консультативної роботи
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання-фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •2) Техніки відображення
- •3) Відображення значень
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •46. Рефлексивне слухання
- •47.Навички заохочення мовлення
- •48. Поняття про парафразу (д. Трунов)
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань.
- •51. Техніки відображ почуттів.
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психотерапевтичний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом як індикатори псих. Проблем
- •60. Використання активізації несвідомих процесів в проц. Конс.
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •62. Інтерпретація сновидіння як ключ до розв'язання психологічних проблем
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат ( питання 67-75)
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80.Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •84. Поняття про психосоматику: сутність, концепції, приклади.
- •85. Трансове навіювання в консультуванні
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етапи, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •97. Предоставление консультации работникам детских учреждений.
- •98. Тілесність як індикатор психологічних проблем.
- •99 Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови психологічних гіпотез.
- •100. Біосинтез, біодинаміка та їх використання в консультативній практиці.
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •109.Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •113. Особистісні зміни в консультативному процесі ( Ягнюк – журнал «Пси» )
- •114. Способи побудови продуктивного діалогу (Фанч)
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •117. Погодин:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
113. Особистісні зміни в консультативному процесі ( Ягнюк – журнал «Пси» )
Психолог Вильям Стайлс для понимая процесса изменения в ходе психотерапии предложил модель ассимиляции (овладения) проблемного опыта (чувство, идея, воспоминание, желание, которые переживаются клиентом как некоторая угроза).
Шкала ассимиляции проблемного опыта:
Уравень 0 – отвращение проблемы (не осознаёт проблему)
1 – нежелательные мысли (появляются мысли связанные с переживаним)
2 – смутное осознание проблемы (клиент не может ясно сформулировать проблему )
3 – формулировка и прояснение проблемы
4 – понимание, инсайт
5 – опробывание на практике, проработка
6 – решение проблемы (клиент успішно использует обретённый способ ременя проблемы в новых ситуациях )
114. Способи побудови продуктивного діалогу (Фанч)
Флемінг Фанч вважає, що психолог повинен вміти позитивно поглянути на будь-яку життєву ситуацію і сформувати позитивну картину в свідомості клієнта; подавати сконструйоване позитивне бачення потрібно не як оцінку або авторитетну заяву, а скоріше як нові точки зору, до яких треба підвести людину, роздуми у формі запитань або нейтральних можливостей: «Ви ніколи не думали, що …», «Може, це просто…»
Позитивні переосмислення за Фанчем:
Могло бути і гірше; Це випробовування, а не проблема; Це досвід, що розвиває; Напевно у цьому є дуже важливий урок; Усе це навчання тощо.
115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
вот опорный план, а детальней в других вопросах:
Запитання допомагають розпочати інтерв’ю і спокійно рухатись вперед – розвивати і збагачувати інтерв’ю, встановити факти з життя клієнта, є вирішальними при встановленні діагнозу. Відрк\закр. Перше слово відкритих запитань частково визначає висловлювання клієнта.
Потенційні проблеми з запитаннями: бомбардування (надто багато), запитання у вигляді тверджень (нав’язування власного бачення), культуральні відмінності; питання, що починаються з „чому” часто змушують клієнта користуватися захистом, занадто настирливі (забагато контролю),
Навички спостереження за клієнтом – вербальна (Я-твердження, ключові слова, підкреслення, модальності), невербальна поведінка, суперечності клієнта (між різними формами невербальної поведінки, між двома заявами, між тим, що людина каже і робить, між людьми, між клієнтом і ситуацією).
Слухання: заохочення, переповідання, підсумовування.
Відображення почуттів клієнта: увага до верб та не верб проявів. Технік відображення: основа речення(з модальністю – „схоже, ви бачите\відчуваєте\чуєте…”) + термін,що харакретизує почуття (…збентеження…) + контекст + час + перевірка (Я вас правильно зрозуміла?).
Інтерв’ю та його проведення: -послідовність базових навичок вислуховування (ПБНВ) – підсумовування, ключові факти, головні емоції та почуття
- пошук позитивної якості,
-емпатія (відємна – базова – адитивна),
-структурування інтерв’ю (5 етапів).
позитивне ставлення, повага і щирість, конкретність, безпосередність, настанова на не оцінювання, автентичність і конгруентність.
116. НЛП
Нейролингвистическое программирование — направление в психотерапии и практической психологии, не признаваемое академическим. Основано на технике моделирования (копирования вербального и невербального поведения) людей, добившихся успеха в какой-либо области, и наборе связей между формами речи, движением глаз и тела и памятью.
Во время появления нейролингвистического программирования его главной задачей была сфера коммуникативных и языковых явлений. Согласно представлениям нейролингвистического программирования наш опыт складывается из наших ощущений и особенностей человека. В системе нейролингвистического программирования нет чётких граней того, что возможно познать, к тому же считается, что лучше исследовать опыт человека, чем что-то другое. В результате этого появилось несколько областей применения нейролингвистического программирования.
- различные психологические явления, такие как фобии;
- бессознательные феномены: погружение в транс и другие бессознательные процессы;
- в медицине нейролингвистическое программирование применяется для управления болевыми ощущениями и здоровьем;
- изучение парапсихологических явлений: экстрасенсы, предсказатели;
- бизнес, в основном используется при тренинге персонала;
- повседневные ситуации, такие как переговоры, или же просто разговор с ребёнком;
- исследования духовных состояний и переживаний человека;
- изучение поведения человека, а также выяснения причин резкого изменения его поведения;
- совершенствование работы с различными ситуациями общения;
- моделирование поведения некоторых известных личностей, с целью узнать, как повёл бы себя этот человек в определённой ситуации
Главной целью НЛП является глубокое познание своего поведения, а также его совершенствования. Также НЛП разрабатывает системы специальных приёмов, направленных на совершенствования тех или иных качеств человека, необходимых для успешного выполнения поставленных перед ним задач из самых различных областей человеческой деятельности и различной значимости
