4 Етап. Формулювання консультативного завдання:

1) формулювання разом із клієнтом попереднього варіанту консультативного завдання (мети консультування);

2) аналіз сприятливості психологічного прогнозу;

3) оцінка реальних умов і можливостей розв'язання клієнтом консультативного завдання;

4) переформулювання разом із клієнтом консультативного завдання таким чином, щоб воно мало сприятливий прогноз і можливості для ефективного вирішення;

5) висновок про необхідність звернення за консультацією до інших фахівців (дефектолога, психіатра, сексопатолога і т.д.).

5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:

1) спільне вироблення з клієнтом тактики корекційних дій;

2) вибір доцільних способів психологічної допомоги, необхідних для досягнення поставленої мети;

3) підведення клієнта до самостійного рішення його психологічних проблем у процесі спілкування з ним; психокорекційна робота;

4) аналіз результативності психологічної допомоги;

5) спостереження віддалених наслідків і збір даних катамнезу (здійснюється при необхідності).

108. Методичні настанови консультанту (О.Петрушин) Годинна консультативна бесіда повинна складатись з таких етапів:

Спочатку з клієнтом визначається час та обговорюються умови оплати.

1) на самому початку консультації психолог намагається створити атмосферу довіри та безпеки для клієнта (5-10хв)

2) Формулювання проблеми клієнтом (5хв). Необхідно, щоб клієнт не просто розповідав про себе, а сформулював би свою проблему та бажаний результат (завдання консультанта)

3) Спільна робота над переформулюванням зазначеної проблеми в субСєктивній реальності клієнта (15хв)

4) Здійснення психологічного впливу, тобто допомоги клієнту у зміненні його суб’єктивної реальності (дійсності) таким чином, щоб проблема була вирішена (20-30хв)

5) Виявлення ступеню задоволеності клієнта результатами консультації та обговорення подальшої психологічної роботі.

Петрушин застерігає, що слід розрізняти:

1) Себе та свою проф..роль («психолог – не людина»)

2) «людське» та «робоче» (відносини з клієнтом не слід плутати с дружніми)

3) Свої особисті проблеми та проблеми клієнта

Слід пам’ятати, що відсутність рольової визначеності веде до «психологічного вигорання» Щодо клієнта, Петрушин каже, що чим сильніше невідповідність уявлень людини про себе і того яка вона насправді, тим більше людина приречена до вн.конфліктів, а відповідно і до зовнішніх.

Клієнт пізнає себе через психолога. Він завжди несвідомо накладає на психолога образи значущих осіб з минулого.

Також Петрушин каже, що проблема – це не те, що відбувається з людиною, а те, як вона це сприймає, до цього ставиться («реальних проблем не існує»). І взагалі важливо не те, що відбувається з людиною, а те, як вона до цього ставиться. Тому зміни у навк.світі починаються із вн.змін.

Допомога клієнтові – це активізація його вн.ресурсів для того, щоб він сам зміг подолати свою проблему. Оскільки підсвідоме «говорить образами», щоб допомогти клієнту психолог повинен допомогти йому виразити це на словах. Усвідомлення страху та прийняття його як власного бажання – один із засобів побороти страх. Для розуміння клієнта важливо використовувати описання клієнтом самого себе, оскільки людина будує свою поведінку на основі того, що про себе думає, а не того, яка вона насправді. Для того щоб встановити безпечну атмосферу для клієнта психолог повинен:

1) Точно дотримуватись всіх домовленостей з клієнтом; 2) Організувати простір психологічної роботи;3) Уникати неконгурентності у спілкуванні; 4) Слідкувати, щоб з його боку не було ніякої агресії.