42. Формування вірувань і культової свідомості у первісних людей.

Складову частину історії первісного суспільства, його культури становить релігія. Проблема її походження хвилює всіх великих дослідників, погляди яких з часом оформилися у діаметрально протилежні концепції — від твердження про вродженість релігійних ідей та богословського витлумачення релігії як одкровення Бога людині до обґрунтування так званого безрелігійного періоду в історії людства. Десятки тисячоліть біологічної еволюції були також часом кристалізації людської розумності та емоційності.

Перші релігійні уявлення виникають уже в палеоліті у зв'язку з особливим ставленням до тваринного світу. Надзвичайно поширеним був на території Європи своєрідний культ ведмедя (дослідники вважають, що мова йшла про печерного ведмедя). На цій основі виник тотемізм (індіанською мовою оджибве ot-totem означає "його рід") — віра в існування зв'зку між родом та його тотемом — певним видом тварин, рідше — рослин або інших речей чи явищ природи. Тотему приписувалися надприродні можливості, йому поклонялися. Тотемізм набув значного поширення, він існував у всіх народів на первісній стадії. Племена індіанців Північної Америки під час появи там європейців носили імена своїх тотемів. У світі тотемів вживаються такі самоназви, як «люди-леопарди», «люди-антилопи», і навіть в 19 ст. в Австралії існували племена "людей-кенгуру", "людей-ему" і т.д.З тотемізмом вочевидь пов`язані легенди про перевертнів, вовкулаків, вервольфів, ліканів. В Європі це зазвичай був вовк, іноді - ведмедь, а от напр. в Китаї - ліса, кіцуне.

Так як людина була в усьому залежна від природи, вона хотіла бути з нею в найкращих стосунках(практична віра). Первісні форми релігійних уявлень породжувалися уособленням. Усі явища природи і предмети людина оголосила живими особами, що діють свідомо, подібно до самої людини. Це віра в духів- анімізм. Велике місце душі, яка могла відлетіти уві сні, або змішатися з кров`ю і побрататися, або перевтілитися, або живе в очах(лихе око) волоссі, нігтях, крові. Крім того, це поховальні обряди. Ще - це віра в різноманітних духів лісів, річок, навіть колодців - наяд, дріад, русалок, сільфід.

Ще одна з первісних форм релігійних вірувань отримала назву фетишизм (франц. fetiche — ідол, талісман). Це віра у надприродні властивості неодухотворених предметів, наприклад, знарядь праці (ужиткових речей, а пізніше — і спеціально виготовлених культових предметів). Часто визвати мугічну силу з цих предметів могла тільки конкретна, визначена людина - шаман, чаклун. Так виникає шаманізм - приписування шаманам здатності спілкуватися з надприродними силами, впливати на них за своїм бажанням, подорожувати у потойбічний світ. І обидва ці релігійні уявлення нерозривно пов`язані з магією — це дії та обряди, що здійснюються з метою вплинути надприродним шляхом на довкілля, тварин або людину. Основою магії є уявлення про загальний зв'язок всіх речей і явищ природи, про можливість впливати на ціле через його частину, на людину або тварину — через зображення, спрямовувати хід розвитку подій, заздалегідь імітуючи їх. Наприклад, практично всі племена тропічної Африки, Австралії вірять, що володіння нігтями, волоссям, частинами одягу дає владу над людиною.

Магія за своїми цілями буває багатьох видів: лікувальна (одна із складових народної медицини — замовляння, шепотіння), шкідливоносна (насилання «причини», «зурочення»), любовна («причарування»), промислова (забезпечення успіху полювання), аграрна («стимулювання» сил родючості) тощо.

Одна з найпоширеніших теорій пов'язує походження мистецтва саме з магічними ритуалами, які здійснювалися над зображеннями тварин і мали забезпечити вдале полювання.

Серед інших первісних вірувань заслуговують на увагу демонічні вірування, найпоширенішою нормою з-поміж яких вважають віру в духів. Назва "демонічний" (грец. daimon — дух) є означенням віри в духів незалежно від ступеня абстрактності уявлень про них або від того, йдеться про добрих чи злих духів. Серед причин їх виникнення дослідники називають успіхи господарської діяльності, розвиток соціальної організації, появу патріархальних відносин і, безперечно, збагачення інтелектуальних здібностей людини.

Змінювалося і уявлення людини про навколишній світ і потойбіччя - в різні часи по-різному розташовувався світ померлих, проте в кінці кінців утвердився погляд як: підземний світ, земля, небесний світ.

Протягом первісної епохи внаслідок дуже тривалого біологічного розвитку самої людини, вдосконалення її матеріальної культури, розвитку видів діяльності (від мисливства і збиральництва до землеробства і скотарства), еволюції мистецтва (від перших примітивних зображень через розквіт первісного реалістичного мистецтва до складних абстрактних образів, виражених в орнаменті), ускладнення ірозшарування суспільства, поглиблення уявлень про навколишній світ були закладені фундаментальні основи всієї сучасної людської культури.