Міністерство надзвичайних ситуацій україни
Академія пожежної безпекиім.Героїв Чорнобиля
Факультет пожежно-профілактичної діяльності
Кафедра вищої математики та інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри
ВМ та ІТ
к.ф-м.н., доц.,
полковник с.ц.з.
_______ І.П. Частоколенко
“___”______2011р.
Навчальна дисципліна: Інформатика та комп’ютерна техніка
1-й курс (стаціонар, курсанти).
ЛЕКЦІЯ
Тема № 1. Операційна система Windows.
Час: 28, з них 6 години лекцій, 12 години практичних занять, 10 годин самостійної роботи
Тема лекції: № 1.4 Основи роботи з операційною системою Windows.
Навчальна мета: Розглянути теоретичний матеріал у відповідності з темою лекції.
Виховна мета: Переконання в необхідності вивчення матеріалу лекції для майбутньої професійної діяльності, формування матеріалістичного світогляду, виховання культури та дисципліни мислення.
Матеріально-методичне забезпечення: Дошка, крейда.
Розробив:
старший викладач
кафедри ВМ та ІТ О.М. Слободянюк
Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри
Протокол №____від “__”_____________2011р.
Лекція 1.2. Основи роботи з операційною системою Windows
1. Користувацький інтерфейс Windows
1.1. Робочий стіл
Користувацький інтерфейс ОС Windows, за допомогою якого відбувається спілкування користувача з комп'ютером, складається з:
робочого столу;
пускового меню;
панелі задач.
Після завантаження операційної системи Windows XP ми бачимо на екрані Рабочий стол. На ньому знаходяться різноманітні об’єкти, які мають вигляд значків (піктограм). У загальному випадку значки можуть відповідати документам, папкам для зберігання документів, ярликам, а також інструментам для створення документів. Папка — це логічна ємність, у якій можна згрупувати будь-які елементи, наприклад документи, окремі файли, інші папки чи ярлики. Папки бувають стандартні й особисті. Ярлик є не об’єктом, а вказівником на об’єкт. Наприклад, вилучення ярлика не тягне за собою вилучення відповідного об’єкта. Ярлики використовуються для швидкого запуску програм, а також для швидкого доступу до будь-яких об'єктів. Інструменти для створення документів являють собою програми і їх називають додатками Windows. Наприклад, текстовий процесор Word є додатком Windows, призначеним для створення текстових документів.
Будь-який елемент Рабочего стола має певні властивості, для перегляду та настройки яких використовується відповідне вікно Свойства. Наприклад, із вікна Свойства можна узнати, є даний значок ярликом, чи ні. Для отримання цього вікна треба навести на потрібний елемент вказівник миші (ВМ) і натиснути її праву кнопку (ПКМ). При цьому з’являється контекстне меню, в якому треба клацнути ЛКМ (ліва кнопка миші) по пункту Свойства.
У загальному випадку, контекстне меню – це меню, перелік пунктів в якому залежить від змісту (контексту) дій користувача. Контекстне меню, яке стосується певного об’єкта, можна отримати, клацнувши по ньому ПКМ. Контекстне меню завжди містить повний перелік операцій, допустимих по відношенню саме до цього об’єкта, і є найзручнішим шляхом роботи з ним.
Папки для зберігання документів розподіляються на системні папки та папки користувача (папки з файлами). Найчастіше папки користувача мають вигляд жовтої валізки. Системні папки мають значки у вигляді комп’ютера, диска, принтера та ін., що дає можливість краще в них орієнтуватись.
Обов’язковими об’єктами Рабочего стола є такі системні папки: Мои документы, Мой компьютер, Корзина, Сетевое окружение и Internet Explorer. Системна папка Мои документы забезпечує безпосередній доступ до особистих документів даного користувача. Системна папка Мой компьютер забезпечує доступ до жорстких та змінних дисків, а також безпосередній доступ до всіх файлів ПК. В папку Корзина можна перемістити будь-які об’єкти, які стали непотрібними. Останні дві папки містять засоби для роботи в комп’ютерній мережі. Будь-які інші об’єкти можуть бути викладені на Рабочий стол за бажанням користувача.
Найважливішою частиною Рабочего стола є Панель задач. Знаходиться вона найчастіше в нижній частині Рабочего стола і в цьому випадку являє собою горизонтальну линійку.
1.2. Панель задач
На Панели задач розташована кнопка Пуск. Інша частина Панели задач містить панель інструментів, область кнопок відкритих додатків, а також область повідомлень.
При натискуванні на кнопку Пуск відкривається головне меню Windows XP.
Якщо клацнути ПКМ по вільному місцю Панели задач, то відкривається контекстне меню, в якому є пункт Свойства. Клацнувши ЛКМ по пункту Свойства, можна отримати вікно Свойства Панели задач и меню Пуск з двома відповідними вкладинками. Якщо тепер вибрати вкладинку Панель задач, то можна настроїти її властивості. Зокрема, її можна закріпити на своєму місці, надати їй властивість відображення поверх усіх вікон тощо. Крім того, можна настроїти відображення в області повідомлень годинника, підключень до мережі, стану буфера обміну, регулятора гучності динаміка та інших системних параметрів.
Якщо ж у вікні Свойства Панели задач и меню Пуск вибрати вкладинку Меню Пуск, то можна вибрати один із двох можливих його варіантів: інтелектуальне Меню Пуск для Windows XP і класичне Меню Пуск, яке використовувалось у попередніх версіях Windows. Якщо у цій вкладинці натиснути кнопку Настроить..., то можна установити потрібні його характеристики, а також вибрати потрібний перелік його пунктів.
Через контекстне меню Панели задач можна також отримати доступ до її власної панелі інструментів. На цій панелі інструментів можна установити кнопку-індикатор перемикання мови клавіатури, установити панель кнопок швидкого запуску, установити кнопку доступу до Рабочего стола, створити власні кнопки для швидкого доступу до потрібних папок тощо.
Через контекстне меню Панели задач можна отримати доступ до програмного засобу Диспетчер задач Windows. Тієї ж самої мети можна досягти, натиснувши клавіши <Alt+Ctrl+Delete>. Вікно диспетчера задач надає можливості з контролю процесів, одночасно виконуваних на ПК, зокрема можна отримати перелік працюючих додатків і припинити роботу будь-якого з них в аварійних випадках.
1.3. Головне меню
Через головне меню можна отримати доступ до будь-яких функцій, в тому числі: до запуску додатків, до пошуку файлів та папок, до настройки параметрів системи, до довідкової системи, до завершення роботи з системою тощо. Головне меню відкривається шляхом натискування кнопки Пуск. Але більш швидко головне меню можна відкрити, натиснувши клавішу <Windows> (клавіша з логотипом Windows).
Головне меню побудоване за каскадним принципом. Це означає, що деякі його пункти мають, крім найменування, ще й додаткові позначки у вигляді трикутників. При наведені ВМ на такий пункт він автоматично розгортається і при цьому з’являється відповідне йому підменю.
Основні складові інтелектуального головного меню такі:
пункт Все программы являє собою системну папку, в якій знаходяться ярлики всіх програм, установлених на даному ПК;
пункт Недавние документы являє собою папку, в якій знаходяться ярлики документів та папок, які використовувались останнім часом;
пункт Панель управления призначений для доступу до різноманітних програмних засобів настройки, в тому числі, для настройки апаратури (клавіатура, принтер, аудіо- та відеоапаратура, мережеве обладнання), для вибору стандартів (мова, дата, час тощо), для вибору теми Рабочего стола, для установки та вилучення програм, для настройки під індивідуальні властивості користувачів, а також для формування облікових записів користувачів;
пункт Поиск використовується для виклику на екран діалогового вікна Результаты поиска;
пункт Выполнить використовується для виклику на екран діалогового вікна Запуск программы, в якому за допомогою кнопки Обзор... можна виконати вибір потрібної програми, після чого запустити її на виконання кнопкою ОК;
поле найчастіше використовуваних додатків містить ярлики для швидкого доступу до тих додатків, потреба в яких, за статистичними даними системи, виникає найчастіше;
кнопки Выход из системы і Выключение; перша з них дозволяє змінити користувача, якщо така можливість передбачена наявними обліковими записами користувачів.
Основні типи облікових записів залежать від тих прав, які надаються користувачеві. Існує тип облікового запису, який надає користувачеві права адміністратора комп’ютера (повний перелік можливостей). Існують також облікові записи для постійних користувачів з обмеженими правами, а також для гостей, які користуються даним ПК час від часу. У загальному випадку окремі облікові записи користувачів дозволяють:
виконувати настройки зовнішнього вигляду для кожного користувача окремо;
встановлювати свої параметри настройки комп’ютера;
користуватись власною папкою Мои документы і захищати свої файли від інших користувачів (у разі використання файлової системи NTFS замість FAT32).
1.4. Віконна система
Спілкування користувача з документами та додатками Windows завжди здійснюється через посередництво вікон. Вікно являє собою область екрану, обмежену рамкою. Оскільки Windows дозволяє користувачеві отримати доступ до декількох об’єктів одночасно, то наявність вікон дає можливість розмежувати ці об’єкти між собою. Вікно Windows, як і звичайне, можна відкрити або закрити. Реально це відповідає тому, що відкривається або закривається зв’язаний з вікном об’єкт. Інакше кажучи, терміном “відкрити” ми визначаємо приведення об’єкта до працездатного стану, терміном “закрити” – завершення роботи з ним. При відкритті будь-якого объекта використовується основний принцип обробки об’єктів у Windows: спочатку запускається додаток, який цьому об’єктові відповідає, а потім у вікні додатку відкривається і сам об’єкт. Інакше кажучи, який саме додаток буде запускатись, залежить від типу об’єкта, який відкривається.
Для відкриття вікна даного об’єкта треба двічі клацнути ЛКМ по значку цього об’єкта. Досить зручно користуватись для відкриття об’єкта контекстним меню. Для цього треба в ньому клацнути ЛКМ по пункту Открыть.
Одночасний доступ до декількох об’єктів – поняття умовне. Це слід розуміти як можливість швидкого та зручного переходу із одного вікна в інше. В зв’язку з цим використовується поняття активного вікна, тобто вікна, в якому ми в данний момент працюємо. Візуально активне вікно найчастіше розташовано зверху інших, неактивних вікон. Щоб почати роботу з відкритим об’єктом, треба спочатку активізувати відповідне йому вікно.
Для активізації потрібного вікна або, що те ж саме, для переходів між відкритими вікнами можна користуватись кнопками, які виникають на Панели задач, можна клацнути ЛКМ по будь-якому місцю потрібного вікна, можна натискувати клавішу <Tab> при одночасному утримуванні клавіши <Alt>.
Вікна об’єктів призначені для виведення та подання інформації про них. Основні операції з вікнами об’єктів такі: прокручування змісту вікна за допомогою смуг прокрутки, розгортання на повний екран, згортання у вікно, згортання у кнопку, закриття вікна, переміщення та зміна розмірів вікна. Всі указані операції можна виконати за допомогою відповідних елементів вікна. Закриття активного вікна зручніше виконувати шляхом натискування клавіш <Alt+F4>.
Для виконання елементарних операцій із об’єктами потрібні певні початкові дані. Введення початкових даних, вказівки потрібних режимів роботи, установка параметрів настройки і т. п., здійснюється за допомогою спеціалізованих вікон, які називаються діалоговими. На відміну від вікон об’єктів, діалогові вікна не допускають зміни своїх розмірів. Іншою особливістю діалогових вікон є те, що будова деяких із них нагадує картотеку. При цьому роль карточок виконують, так звані, вкладинки. Дані, що вводяться в тій чи іншій вкладинці, згруповані за функціональною ознакою. Засоби введення даних (радіокнопки, прапорці, рядки введення, лічильники, списки) утворюють на кожній вкладинці, так звані, поля введення.
Перемикання між окремими вкладинками найчастіше реалізують клацанням по них ЛКМ. Таким же чином здійснюють доступ до окремих полів вкладинок. Коли в діалоговому вікні установлено всі потрібні значення, то їх приводять до дії шляхом натискування кнопки OK або клавіши <Enter>, після чого вікно автоматично закривається. Установлені значення можуть бути приведені до дії також за допомогою натискування кнопки Применить, але вікно при цьому не закривається. Установлені в діалоговому вікні значення не будуть використані, якщо буде натиснуто або кнопку Отмена, або клавишу <Esc>, або вікно буде просто закрито кнопкою Закрыть.
До елементів керування відносяться (рис. 1.2):
Рис. 1.2. Структура вікна
Панель інструментів - смужка, що складається з кнопок і різних інструментів, призначених для швидкого звертання до функцій додатка.
Рядок стану, звичайно знаходиться в нижній частині вікна і використовується для виведення інформації, наприклад зведень про поточну позицію курсору чи короткої підказки при виборі пункту меню.
Кнопки керування роботою вікна розташовуються в правому верхньому куті рядка заголовка вікна (рис. 1.3).
Рис.1.3. Призначення кнопок керування роботою вікна
Повзунок і лінії прокручування служать для перегляду усього вмісту вікна.
Смуга заголовків - горизонтальна смуга, у якій можуть знаходитися заголовки стовпців.
Робоча область вікна - виводить вміст вікна.
Об'єкти - елементи вікна.
Функціональне меню - рядок меню, що служить для швидкого виконання різних функцій.