- •1.Основні принципи інформації.
- •2.Вимоги до інформації, що забезпечують її суспільну роль.
- •3.Вимоги до документу, що забезпечують його юридичну повноцінність.
- •4.Терміни,поняття діловодства. Значення діловодства.
- •5.Нормативно-правова база діловодства.
- •6.Класифікація діловодства залежно від систематизації функцій державного управління.
- •7.Поняття про документ. Вимоги до оформлення документу.
- •16. Взаємне розміщення ініціалів і прізвища
- •14. Адресат (службова особа):
- •15. Способи датування документа
- •8.Поняття спілкування. Принципи спілкування.
- •9.Класифікація паперу. Форматування паперу.
- •10.Поняття реквізиту 1-11
- •11.Поняття реквізиту 12-21
- •12.Поняття реквізиту 22-32
- •13.Постійні реквізити документу.
- •8. За ступенем складності:
- •9. За стадіями відтворення:
- •10. За терміном виконання:
- •12. За юридичною силою:
- •13. За технікою відтворення:
- •14. За терміном зберігання:
- •15.Особливості мови ділових паперів.
- •16. Автобіографія.
- •17. Резюме.
- •18. Характеристика.
- •19. Заява.
- •20. Службові листи.
- •21.Доповідні записки.
- •22.Пояснювальні записки.
- •23.Службові записки.
- •25.Протокол.
- •26.Витяг з протоколу.
- •27. Розписка.
- •28.Доручення.
- •29. Наказ.
- •31.Розпорядження.
21.Доповідні записки.
Доповідна записка - це документ, адресований керівникові структурного підрозділу, установи, вищої організації, у якому викладається інформація про факти, події, ситуацію, що склалася, виконану роботу тощо, а також наводяться свої висновки й пропозиції.
Укладається з власної ініціативи або ж за вказівкою керівника.
Доповідна записка складається з таких реквізитів:
1. Назва структурного підрозділу, звідки надійшов документ (розміщується вгорі зліва).
2. Адресат (посада, установа, прізвище, ініціали, розміщується вгорі праворуч).
3. Назва документа.
4. Дата.
5. Номер.
6. Заголовок (Про…).
7. Текст.
8. Посада адресанта.
9. Підпис, ініціали, прізвище адресанта.
Деякі реквізити в доповідних записках як внутрішніх документах досить часто не пишуться (структурний підрозділ, звідки надійшов документ, номер, заголовок).
22.Пояснювальні записки.
Пояснювальна записка — це документ, в якому:
- особа викладає причини якихось подій, фактів, допущених нею порушень (укладається з власної ініціативи або ж на вимогу керівника структурного підрозділу чи установи);
- міститься додаток чи доповнення до основного документа, в якому пояснюється зміст окремих його положень (мета, актуальність, структура, зміст призначення та ін. плану, звіту, проекту тощо).
Пояснювальні записки можуть бути службовими (відтворюються, як правило, на бланках) й особистими (відтворюються на аркушах паперу за підписом автора).
Службова пояснювальна записка містить такі реквізити:
1. Назва структурного підрозділу, звідки надійшов документ (розміщується вгорі ліворуч).
2. Адресат (посада, установа, прізвище, ініціали, розміщується вгорі праворуч).
3. Назва документа.
4. Дата.
5. Номер.
6. Заголовок (Про…).
7. Текст.
8. Посада адресанта.
9. Підпис, ініціали, прізвище адресанта.
23.Службові записки.
Службова записка — це документ, який використовується для вирішення внутрішніх питань підприємства, установи тощо. Службова записка може містити пропозицію, звернену до керівника, а також інформацію про проведення заходу, про хід виконання якогось завдання чи розпорядження керівництва, про будь-які порушення, виробничі досягнення тощо. Найпоширенішими видами службових записок є доповідна та пояснювальна записки.
Службова записка має такі реквізити:
1. Назва структурного підрозділу.
2. Посада, прізвище й ініціали керівника, якому подається записка (у давальному відмінкові).
3. Посада, прізвище ім'я та по батькові (або ініціали) укладача (у родовому відмінку без прийменника від).
4. Заголовок (Службова записка/Пояснювальна записка/Доповідна записка).
5. Дата.
6. Текст: описова частина і пропозиції.
7. Посада, прізвище й ініціали особи, яка подає записку, її підпис.
25.Протокол.
Протокол – це документ, в якому фіксується хід обговорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо.
Це первинний офіційний документ, на підставі якого керівництво має право вимагати від підлеглих виконання доручених їм завдань, видавати розпорядчі документи.
Протокол веде технічний секретар чи обрана особа.
За обсягом протоколи можуть бути:
- стислими – містять лише назви обговорених питань та рішення з цих питань; рубрики «Слухали» та «Ухвалили»;
- повними – назви обговорених питань, стислий виклад виступів та питань, які ставилися доповідачам і виступаючим, рішення з обговорених питань; рубрики «Слухали», «Виступили», «Ухвалили»;
- стенографічними – дослівно фіксуються виступи, запитання, зауваження, рішення, пропозиції тощо.
Протоколи складаються з таких реквізитів:
1. Назва документа.
2. Номер.
3. Назва колегіального органу із зазначенням характеру його роботи (загальні збори, виробнича нарада, засідання кафедри тощо).
4. Назва підприємства, організації.
5. Дата й місце проведення зборів.
6. Кількісний склад учасників (якщо учасників багато, то вказується кількість присутніх і до протоколу додається реєстраційний лист).
7. Посади, прізвища й ініціали керівників зборів, наради тощо (голови, секретаря, членів президії).
8. Порядок денний (питання можуть формулюватися в називному відмінку).
9. Текст.
10. Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок.
11. Підписи керівників зборів, наради (голови й секретаря).
