Стандартні типи величин

В алгоритмах величини відіграють роль об'єктів, над якими виконуються певні операції. Але значення однієї величини може істотно відрізнятися від зна­чення іншої. Наприклад, числові величини містять числову інформацію і з ними можна виконувати арифметичні операції й операції порівняння. Літерні вели­чини, з якими ви ознайомитеся трохи пізніше, містять інформацію у вигляді сим­волів і фрагментів тексту. Над літерними величинами арифметичні дії вико­нувати не можна, однак їх можна порівнювати. Множина величин, у якій визна­чені можливі операції, називається множиною величин визначеного типу.

Тип величин визначає, яких значень може набувати величина і які операції з цією величиною дозволені. Інакше кажучи, тип величини задає множину припустимих значень величини і сукупність операцій, які можуть бути застосовані до неї.

У програмуванні тип - дуже важлива характеристика величини, оскільки вона визначає можливі операції над величиною і задає ємність пам'яті, що ви­діляється для її збереження (1, 2, 4 байти і т.д.).

Які ж типи величин використовуються при створенні алгоритмів і програм? Насамперед, це величини так званих стандартних типів: числові, літерні і логіч­ні величини. Числовий тип, до якого належать цілі і дійсні, дозволяє оперувати з числами. Літерний тип, що включає символи і рядки, дає можливість оперувати з текстами. А логічний тип установлює результати порівняння чисел або порів­няння різних символів і фрагментів тексту. Розглянемо стандартні типи доклад­ніше.

Числові величини

В алгоритмічній мові числові величини подані двома типами: цілий (позна­чається як ціл) і дійсний (дійсн).

Цілі числа, що складають тип ціл, обмежені зверху додатним числом N_max і знизу від'ємним числом N_min. Значення N_max і N_min визначаються ємністю комірок пам'яті, у які записуються цілі числа. Звичайно для цілих чисел виділяється 2 бай­ти пам'яті, відповідно межі діапазону дорівнюють: N_min = -32768 і N_max = 32767.

Вважається, що всі операції із величинами типу ціл виконуються за зви­чайними правилами арифметики з одним винятком: можливі дві операції ділення div і mod.

До іншого числового типу належать дійсні (дійсн) величини. Значення дій­сних величин можуть зображатися у формі з фіксованою крапкою (наприклад, 0.3333; 2.0; -4.567 і т.д.) і з плаваючою крапкою (наприклад, 7x10², 5.173х10^-3 і т.д.).

На відміну від цілих чисел, дії з дійсними числами можуть бути неточ­ними - це пов'язано із помилками округлень. Ємність пам'яті, що надається для збереження значень дійсної змінної, - від 4 до 10 байт залежно від обра­ного формату числа.

Над числовими значеннями можна виконувати як арифметичні операції, так і операції порівняння (>, <, >=, <=, =, о).

Літерні величини

Для роботи з текстом служать літерні величини - довільні послідовності символів: літер, цифр, розділових знаків, пробілу й інших спеціальних знаків (можливими символами можуть бути символи таблиці ASCII). Літерні величини звичайно беруть у лапки ("а", "агава") або апострофи (‘дельта 1’, ‘d’).

В алгоритмічній мові літерні величини позначаються як літ. У мовах про­грамування розрізняють символьний (char) і рядковий (string) типи. Величини символьного типу скла­даються з одного символу і займають у пам'яті всього 1 байт. Величини ряд­кового типу є різними послідовностями символів, що передбачені кодовою сто­рінкою, встановленою в комп'ютері. Довжина рядка може становити від 0 до 255 символів.

Для всіх літерних величин можливі операції порівняння. За допомогою відно­шень типу: 'a' < 'b', 'b' < 'c', 'c' < 'd',... виконується упорядкування літерних величин (сортування за зростанням або зменшенням). Ще однією операцією, характерною саме для символьних і рядкових величин, є операція конкатенації.