Логічні величини

Величини логічного, або булевого (boolean), типу можуть набувати лише двох значень: True (Так) і False (Hi). Для зображення логічної величини досить одного біта, однак, оскільки місце в пам'яті виділяється по байтах, логічній величині надається мінімальна порція пам'яті - один байт. Операції з логічними величинами (типу лог) розглядатимуться в наступному параграфі.

Табличні величини і масиви

Величини стандартних типів, про які йшлося, подаються одним значенням: числом, текстом, логічним значенням. Однак існують величини, що подаються кількома компонентами, наприклад таблиці і масиви, їх називають складеними величинами.

Інформацію часто зручно подавати у вигляді таблиць. Звичайними є прямокутні таблиці, тобто такі, що складаються із рядків і стовпців

Масив - це упорядкований набір із одним ім'ям, що складається з фіксованого числа однотипних елементів.

Наведемо інші приклади масивів. Із математики вам відомо, що положення крапки описується декартовими координатами (X, Y, Z). Сукупність цих коор­динат можна позначити одним ідентифікатором R і оперувати ним як одновимірним масивом. Елементи цього масиву нумеруються за допомогою індексу, наприклад, І (= 1, 2, 3). Якщо з масиву R(l) нам потрібно обрати перший елемент і надати його значення змінній X, ми записуємо це за допомогою іден­тифікатора масиву:

X = R(l)

Інші елементи масиву записуються аналогічно:

Y = R(2)

Z = R(3)

Елементи масиву R належать до одного типу, тому що всі координати х, Y, z набувають дійсних значень.

Масив можна побудувати з елементів будь-якого дозволеного типу: цілого, символьного, логічного тощо. Прикладом масиву символьного типу є алфавіт. Якщо позначити цей масив як Azbooka, значення його елементів можна ви­значити як:

Azbooka(l) = 'A'

Azbooka(2) = 'Б'

…………………

Azbooka(33) = 'Я'

Масив компактно розміщується в оперативній пам'яті комп'ютера. Звер­нення до того чи іншого елемента масиву робиться за ідентифікатором та індексом, що «пробігає» натуральні значення 1, 2, ...N. Масиви можуть бути одновимірними, двовимірними, тривимірними і т.д.

Ми розглянули приклади одновимірних масивів R і Azbooka, звернемося тепер до двовимірних масивів. Звичайно, вони зображуються у вигляді прямо­кутних таблиць, названих матрицями. Елементи матриць нуме­руються двома індексами: перший індекс відповідає номеру рядка, а другий - номеру стовпця. У тексті програми до елементів двовимірного масиву звер­таються за допомогою ідентифікатора й індексів, наприклад, Array (j , k), Trek (2 , m), Bym (1, 9). У дужках вказуються номери рядка і стовпця, на пере­хресті яких розташовано елемент.

Поняття масиву може бути узагальнене на випадок трьох і більше змінних індексів (тривимірні, n-вимірні масиви). Якщо масиви з одним і двома індексами можна називати таблицями, то у разі трьох і більше індексів говорити про таб­лиці не доводиться.

Рядки

Рядковий тип даних нагадує одновимірний масив, у якому елементами є сим­воли. Приміром, рядок

МИНУЛО КІЛЬКА ХВИЛИН

можна розглядати як одновимірний масив із 20 символів (включаючи пробіли). Цей рядок можна позначити ідентифікатором (наприклад, Ryadok) і про­нумерувати всі символи, вважаючи їх елементами масиву: Ryadok (1) = ' м ',.. Ryadok(20)='Н'.

Однак для роботи із символьною інформацією гнучкішим інструментом є не одновимірний масив, а рядок (string). Пов'язано це з тим, що кількість символів у рядку, на відміну від масиву, не фіксована. Завдяки цьому до рядка можна без обмежень застосовувати стандартні операції і функції, призначені для роботи з текстом (див. § 100 «Робота із символами і рядками»).