125. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці.

Аналітичний облік заробітної плати ведуть по кожному працюючому окремо. Реєстрами аналітичного обліку по розрахунках з оплати праці є:

форма № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника»;

форма № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)»;

Для складання розрахункових відомостей необхідно використовувати:

• табелі використання робочого;

• нагромаджувальні картки заробітної плати (для відрядників);

• довідки-розрахунки бухгалтерії (на додаткову заробітну плату);

• виконавчі листи (на утримання за рішенням судових органів);

• інші документи.

Розрахункова відомість працівника (форма № П-6) (стара назва «Особовий рахунок») складається з трьох частин:

заглавна частина, де відображається інформація про працівника – ПІБ, табельний номер, ідентифікаційний код, посада і кількість відпрацьованих годин або днів;

друга частина – нарахована заробітна плата за видами;

третя частина – утримання із заробітної плати.

Така відомість складається щомісяця при нарахуванні працівнику заробітної плати та проведення утримань з неї. Складається вона в двох примірниках: один надається працівнику, а другий залишається в бухгалтерії. Особові рахунки повинні зберігатись 75 років. Розрахункова відомість працівника є підставою для складання розрахунково-платіжної відомості та «Розрахунково-платіжної відомості» за формою П-7.

Розрахунково-платіжна відомість (зведена) (форма № П-7) складається також з трьох частин:

Заглавна частина містить назву підприємства, ідентифікаційний код, місяць за який складається;

друга частина – нарахована заробітна плата за видами по підприємству в цілому;

третя частина – утримання із заробітної плати по підприємству в цілому.

Показники розрахунково-платіжної відомості (зведеної) використовують також для складання форм статистичної звітності з оплати праці.

Оскільки сьогодні на підприємствах України виплата заробітної плати здійснюється частково готівкою через касу є потреба у використанні таких регістрів аналітичного обліку як розрахунково-платіжна відомість, розрахункова відомість та платіжна відомість.

Так, розрахунково-платіжна відомість – це документ, який відображає розрахунки з робітниками з оплати їх праці за кожним окремим підрозділом. До неї заносять наступні дані працівників підрозділу: прізвище, ім’я, по-батькові, посаду, розмір посадового окладу, табельний номер працівника, кількість відпрацьованих днів або годин, нараховану суму за видами оплат, утримання, заборгованість працівника, якщо вона є, та суму до видачі .

Передбачено такі варіанти розрахунків з працівниками по заробітній платі:

за розрахунково-платіжною відомістю, яка одночасно використовується для розрахунку і видачі заробітної плати;

за розрахунковою відомістю, в якій міститься повний розрахунок належної заробітної плати та утримань з неї, і окремо платіжною відомістю, яка використовується лише для виплати заробітної плати.

Розрахункова відомість підписується керівником та головним бухгалтером. На основі відомості заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати працівникам.

Для відображення в синтетичному обліку операцій із нарахування заробітної плати та утримань з неї призначено рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», який має субрахунки:

• 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

• 662 «Розрахунки з депонентами»;

• 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

На рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»у кредиті показується нарахування заробітної плати. Нарахування заробітної плати одночасно є розподілом її по рахункам витрат за об’єктами обліку витрат і статтям калькулювання, оскільки заробітна плата є одним із важливих елементів витрат підприємства. По дебету – видача заробітної плати, утримання з заробітної плати, її депонування.