108. Регулирование деятельности государственных предпр. И предпр., наделенных специальными или исключительными правами в праве ес.

Ст. 86 Дог-ра о Сообществе запрещает принимать госуд-ми-членами антиконкурентные решение относительно гос-ых предпр. и предпр., наделенных гос-ом специальными или исключительными правами. Так, ч. 1 ст. 86 Дог-ра о Сообществе обязывает гос-ва-члены не применить новые меры в указанных предпр., к-ые де-факто или де-юре противоречили положениям, изложенным в статьях 81-89 Дог-ра о Сообщ-ве. Согласно ч. 2 ст. 86 Дог-ра о Сообщ-ве деят-ть предпр., к-ым поручено обслуживание общих экон-их интересов, или к-ые явл-ся монополиями, согласно своему хар-ру явл-ся прибыльными, подпадает под действие конкурентных правил Сообщества, пока соблюдение этих правил не препятствует выполнению особых задач, возложенных на такие предпр.. Но, в любом случае, ограничение развития торговли не должна противоречить интересам Сообщ-ва.

109.Регулирование деятельности суб-ов хозяйствования, которые занимают доминирующее положение на общем рынке. Сообщества в праве ес.

Принципиальные положения изложены в ст. 82 Дог-ра о Сообществе, адресованное предпр.м, занимающих доминирующее положение на Общем Рынке или в пределах его значительной части. Злоупотребление доминирующим положением одним или неск-ми предпр.ми явл-ся запрещенным и признается несовместимым с Общим рынком Сообщества, поскольку оно может повлиять на торговлю м/ду гос-ми-членами.

Целью Сообщества - создание внутреннего рынка Сообщества, к-ый предусматривает свободное движение м/ду гос-ми-членами товаров, лиц, услуг и капитала. Т.е. территория всего Сообщества рассматривается как 1рынок, в рамках к-го товаропроизводители всех государств-членов могут свободно и на равных условиях осуществлять предприн-ую деят-ть, а потребители получать лучшую возможность беспрепятственно покупать продукцию в любом месте Сообщества. 1ой из задач Сообщества явл-ся устранение существующих и запрещение создания новых препятствий в торговле м/ду гос-ми-участниками на территории Общего рынка

110.Регулирование концентрации суб-ов хозяйствования в праве ес.

Європейська Комісія перевіряє майбутню концентрацію суб’єктів підприємницької ЄС діяльності відповідно до процедури, визначеної Регламентом 139/04 з метою встановити, чи буде запропонована концентрація суттєво перешкоджати ефективній конкуренції в межах Спільного ринку Співтовариства через створення або посилення домінуючого становища (англ. significantly impede effective competition – SIEC-тест). Концентрація, що призводитиме до такого ефекту, визнається несумісною зі Спільним ринком Співтовариства, а отже, забороняється Європейською Комісією. Якщо концентрація не досягає встановленого Регламентом 139/04 фінансового розміру, а також у випадку, якщо всі учасники концентрації досягають понад дві третини сукупного обігу в одній і тій же державі-члені, то така концентрація нотифікується до національного конкурентного органу відповідно до внутрішніх норм конкурентного права цієї держави. Регламентом 139/04 визначені випадки, коли концентрація, що відповідно до результатів перевірки суттєво перешкоджатиме ефективній конкуренції в межах Спільного ринку Співтовариства, все ж таки може бути дозволена Європейською Комісією. Для отримання такого дозволу відповідні суб’єкти підприємницької діяльності мають здійснити певні поступки, як от відмовитись від певного виду підпиємницької/господарської діяльності. Конкурентне законодавство Співтовариства регулює: 1) горизонтальне злиття – об’єднання суб’єктів підприємницької діяльності ЄС, якi випускають подiбну продукцiю та працюють у тому самому секторi ринку; 2) вертикальне злиття – об’єднання суб’єктів підприємницької діяльності, що дiють на рiзних рiвнях розповсюдження (дистрибуцiї) того самого ринку товарiв; 3) змiшане злиття – об’єднання суб’єктів підприємницької діяльності, якi працюють на рiзних товарних ринках та на рiзних рiвнях розповсюдження товарів. Найбiльш небезпечними для Спільного Ринку Співтовариства вважаються горизонтальнi злиття. Вони можуть суттєво знизити конкуренцiю, особливо якщо ринок вже концентрований, а суб’єкти підприємницької діяльності, що прагнуть до злиття, є досить великими. У цьому випадку вони мають можливiсть установлювати економiчно необґрунтованi цiни та контролювати випуск продукцiї, так само, як це робить монополiст, та з тими самими наслiдками для споживача. Бiльш спiрним визнається значення вертикальної концентрації. Фактично вона є однiєю з форм вертикальної iнтеґрацiї: суб’єкт підприємницької діяльності може налагодити зв’язки з іншими, що мають iнший рiвень розповсюдження товарiв, у довiльний спосіб (починаючи вiд звичного ексклюзивного дог-ору та закiнчуючи повним вертикальним об’єднанням). З одного боку, це може призвести до закриття торгiвельної мережi об’єднаних суб’єктів підприємницької діяльності для iнших виробникiв. Але водночас таке злиття полiпшує доставку та розповсюдження товарiв, тим самим сприяючи внутрiшньовидовiй конкуренцiї. Змiшана концентрація дозволяє субсидіювати окремi галузi виробництва, що дає можливiсть послаблення конкуренцiї. Проте, як показує практика, таке субсидiювання найчастiше не є довготерміновим, продовжується протягом обмеженого часу, а відтак не здатне заподіяти серйозної шкоди ринковим механiзмам. Розвиток конкурентного права Співтовариства сприяє належному функціюванню Спiльного ринку Співтовариства та встановленню добросовiсного, “чесного” змагання як в окремих державах-членах ЄС, так i в цiлому в межах Спiвтовариства. Ця галузь права є дуже гнучкою та дозволяє, у бiльшостi випадкiв, запобiгти вузькоформальному тлумаченню норм права. Інститути ЄС дуже обережно пiдходять до процесу прийняття додаткових правил конкуренцiї. Це пояснюється вразливістю ринкових механiзмiв, бо встановлення занадто жорстких рамок може позбавити суб’єктів підприємн. діял-ті економiчних стимулiв розвитку. Тому конкурентне пр.. Співтовариства має балансувати мiж внутрiшнiми iнтересами суб’єктів підприємн. діял-ті та iнтересами Спiвтовариства в цiлому.