Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наші шпори всі питання.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
157 Кб
Скачать
☆
  1. Соціально-економічні наслідки безробіття: характеристика і методичні засади їх оцінювання.

Соціально-економічні наслідки безробіття:

1) економічні витрати: закон Оукена: зростання ВВП на 2,7 % зберігає рівень безробіття на постійному рівні , а кожні додаткові 2% зростання ВВП знижує рівень безробіття на 1%.

- втрати можливого фонду оплати праці

- втрати можливого нарахування податку заробітної плати.

- втрати можливого нарахування в соціальні Фонди.

2) втрати пов’язані з виплатою допомоги по безробіттю.

Соціальні наслідки:

1) зростання чисельності тих, хто відноситься до маргінальних груп.

Маргінальність – стан групи і індивідів, ситуації яка змушує їх під впливом зовнішніх факторів пов’язаних з різким соціально-економічним і соціально-культурним переструктуруванням суспільства змінювати соціальні положення і приводить до втрати попереднього соціального статусу, соціальних зв’язків, соціального середовища, а також системи цінних орієнтацій.

Домінуючі тенденції стратифікації.

- біополярна спрямованість ( нові українці, бідна еліта, не має середнього класу.)

- процес маргіналізації значної частини населення тобто виявлення значної частини проміжних, важко індифікуємих груп.

2)зростання психологічної пригніченості без роб осіб(симптоми депресії спостерігаються у кожного другого безробітного, зростає кількість самогубств)

3)зниження природного приросту (зростає кількість розлучень)

  1. Гнучкість ринку праці: сутність і критерії оцінювання її рівня.

Гнучкiсть ринку працi передбачає: велику територiальну та професiйнумобiльнiсть трудящих; гнучкiсть витрат на робочу силу (в тому числі гнучкість рiвня та структури заробiтної плати) у вiдповiдь на змiни в економiчнiйситуацiї; гнучкість внутрiшньогалузевої та мiжгалузевоїдиференцiацiї заробiтної плати; гнучкiсть в управлiннi людськими ресурсами на рiвнi пiд­приємства (процедури найму, ротацiї та звiльнення); гнучкiсть використання трудящих у рiзних формах найму; гнуч­кiсть режимiв роботи та розподiлу робочого часу.

Критерії гнучкості РП: 1) кількість праці; 2) якість праці; 3) інтенсивність праці.

Відповідно до кількості праці виділяють наступні режими гнучкості РП, а саме гнучкі режими робочого часу, серед них виділяють 3 групи: 1. гнучкі графіки робочого часу; 2. стиснутий робочий тиждень; 3. зайнятість неповний робочий час (поділ робочого місця між 2 працівниками, альтернативний робочий тиждень, скорочений робочий тиждень); 4. гнучкий робочий рік.

Залежно від кількості і якості праці виділяють нестандартні організаційні форми: 1. тимчасові працівники; 2. вторинна зайнятість. Залежно від інтенсивності праці виділяють нестандартні РМ: 1. надомна праця; 2. працівники за викликом. Обов’язкові умови використання гнучких графіків РЧ: 1) необхідність відпрацювання встановленої тривалості РЧ; 2) визначений час обов’язк. присутності працівника; 3) застосування засобів реєстрації відпрацьованого часу; 3) наявність обладнання; 4) продукція має бути невеликих габаритів; 5) налагоджена система соціально-трудових відносин між працівниками і адміністрацією. Переваги: мотивація; зниження втрат РЧ. Недоліки: витрата ресурсів, витрати на контроль.