52.Спеціальні податкові режими: види, необхідність застосування

СПР – система заходів, що визначає особливий порядок опод-ня окремих категорій суб’єктів госп-ня. Він може передбачати:

1)особливий порядок визначення елементів податку та збору

2)звільнення від сплати окремих податків та зборів.

СПР – це:

1.Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок)

2..Фіксований сільськогосподарський податок

3.Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію

4.Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ

Розділ ПКУ «СПР» не містить чіткого їх переліку. Деякі науковці відносять до СПР :

1.збір за користування радіочастотним ресурсом України

2.збір за спеціальне використання води

3.збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Це породжує плутанину, тому слід доповнити ПКУ списком СПР.

У світовій і вітчизняній податковій практиці значного поширення набули спеціальні режими оподаткування як інструмент

державного регулювання економіки. Особливе значення таким неринковим механізмам надається в країнах з трансформаційною економікою, коли перед урядом держави постає завдання стимулювання і розвитку малого і середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій, розвиток депресивних територій, сприяння розвитку інноваційної діяльності.

Податкове регулювання - це заходи впливу на економіку та соціальні процеси через зміну податків, податкових ставок, податкових пільг, зниження чи підвищення загального рівня оподаткування тощо. СПР – один із інструментів податкового регулювання.

Сучасна фінансова наука вважає існування спеціальних податкових режимів суперечливим інструментом державного регулювання економіки, оскільки вони можуть породжувати ряд негативних ефектів:

1. Вносять викривлення у розподіл ресурсів, створюючи переваги для одних видів економічної діяльності перед іншими і впливаючи тим самим на відносні ціни.

2. Призводять до ускладнення податкового законодавства.

3. Спричиняють збільшення адміністративних витрат, пов’язаних із контролем за дотриманням податкового законодавства.

4. Спричиняють нерівномірний розподіл податкового тягаря і посилюють, таким чином, несправедливість в оподаткуванні.

5. Надають суб’єктам господарювання незалежно від ефективності їх господарської діяльності переваги у конкурентній боротьбі та спонукають тих суб’єктів господарювання, які позбавлені пільг, шукати інші способи зменшення податкових зобов’язань чи ухилятись від податків як єдиного способу покращення своїх конкурентних позицій.

6. Мають низьку адресність і виходять за межі початкових цілей їх надання.

Незважаючи на зазначені вади застосування СПР, за певних умов, які були розглянуті у статті, вони можуть бути економічно обгрунтованими і доцільними.

Фіксований сільськогосподарський податок

*галузева спрямованість

*інструмент державної підтримки с/г виробників

* відсутність обмежень щодо обсягів діяльності обумовлює стимулювання розвитку всіх сільгосптоваровиробників (малих, середніх, або великих)

* не обмежує платників у здійсненні будь-яких дозволених законодавством видів підприємницької діяльності.

* Об'єкт і база оподаткування не пов'язані з кінцевими показниками виробничо-господарської діяльності сільгосптоваровиробників. Розмір виручки від реалізації сільгосппродукції й доходи від інших видів діяльності, а також розмір одержуваного прибутку не впливають на податкові зобов'язання платника. Саме цей момент забезпечує ефективне стимулювання розвиток сільгосптоваровиробників і поліпшення їхніх фінансових результатів за рахунок раціонального використання сільськогосподарських земель. На суму податкових зобов'язань впливають тільки два фактори: площа земельних ділянок і грошова оцінка одиниці площі.

Єдиний податок

*Єдиному податку властиві фіскальна та стимулююча функції.

*З 1 січня 2012 р. почали діяти нові положення щодо єдиного податку

*для перших двох груп платників встановлено досить лояльні умови оподаткування (ставки у межах 1-10% (для 1 групи) та 2-20% (для 2 групи) розміру МЗП)

* передбачено можливість звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, що створює практично однакові умови праці та відпочинку самозайнятих осіб та найманих працівників

* скасування 50-% надбавки, що застосовують до фіксованих ставок податку за кожного найманого працівника фізичної особи;

*Без будь-яких застережень можуть працювати із юридичними особами платники єдиного податку третьої групи. Проте одночасно з таким послабленням тиску на малий бізнес з'явилася низка "неписаних" обмежень, які роблять невигідним перебування на спрощеній системі підприємців, що відповідають вимогам, встановленим для цієї групи. Передусім це розмір ставки єдиного податку (3% доходу – у разі сплати ПДВ; 5 % доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку), який, на нашу думку, є необґрунтовано великим для фізичної особи-підприємця.

* Водночас, порівняльний аналіз особливостей оподаткування малих підприємств у різних країнах показав, що податкове навантаження юридичних осіб на спрощеній системі у багатьох країнах є більшим, аніж в Україні.

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію

* встановлення розмір збору у 3 %, з одного боку, сприятиме збільшенню фінансування на реалізацію програм з енергоефективності, тоді як, з іншого – це збір, що включається до ціни тепло- та електроенергії, збільшуючи її розмір, що лягає податковим тягарем на кінцевого споживача. Прикладом цього ствердження є чергове подорожчання цін на електроенергію, що відбулося у січні 2011 р.

* Підхід, щодо щомісячного зростання тарифів на електроенергію негативно впливає на порядок формування цін на товари народного споживання та послуги для населення, оскільки вартість електроенергії закладається до їх собівартості, – це відображається на добробуті та рівні забезпечення достойних умов життя кінцевого споживача (особливо враховуючи більш повільний темп зростання рівня заробітної плати в країні). Тому, існує потреба у перегляді розміру ставки збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію у бік її зменшення

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ

*за останні роки ціни на природний газ суттєво зросли (для населення і юр.осіб)

* Проте виникає незрозуміла ситуація: ціни на природний газ, що використовуються для власних потреб фізичних осіб встановлено у сотні разів більші аніж для юридичних осіб. До того ж і розмір збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, що постачається населенню встановлено у два рази більше ніж для постачання підприємствам комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій та котелень суб’єктів господарювання; бюджетним установам та промисловим підприємствам, що використовують природний газ як сировину. Можна зробити висновок, що більшу частину оплати за газ компенсують фізичні особи – споживачі, які на сьогодні із-за суттєвого збільшення вартості природного газу мають постійну заборгованість по оплаті за його споживання.

*необхідно виважено підходити до встановлення ставки збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тому, як цей збір сприяє підвищенню рівня цін на газ, впливаючи на платоспроможність його споживачів, особливо, що стосується фізичних осіб. Тому, доцільно було б розглянути питання щодо зниження ставки збору для населення і встановити на рівні 2 %, як для промислових підприємств та бюджетних організацій. Особливо враховуючи рівень втрат державного бюджету та бюджетів територіальних громад від надання субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати