13. Лізингові компанії.

Лізингові компанії - фінансові посередники, що спеціалізуються на придбанні предметів тривалого користування (транспортних засобів, обладнання, машин тощо) та передачі їх в оренду фірмам-орендарям для використання у виробничій діяльності, які поступово сплачують їх вартість протягом визначеного строку (5-10 і більше років). Оформляються лізингові угоди договорами оренди. Ресурси лізингових компаній формуються з власного капіталу та банківських позичок. Особливістю лізингового посередництва є те, що в ньому кредитування здійснюється в товарній формі і має довгостроковий характер, що дуже зручно для позичальників. В Україні лізинг розвинутий слабо, проте має гарні перспективи в умовах економічного зростання, особливо в сільському господарстві, малому та середньому бізнесі.

Лізинг – довгострокова оренда машин та обладнання (товарів довготривалого використання), куплених орендодавцем для орендоотримувача з метою їх виробничого використання при збереженні права власності на них за орендодавцем на весь строк договору. Об’єкт – будь-який види матеріальних цінностей, якщо він не знищується у виробничому циклі. За об’єктом лізинг поділяється на оренду рухомого та нерухомого майна. Суб’єкти: лізингові фірми та компанії – лізингодавці, виробничі, торгівельні. Транспортні підприємства, населення – лізингоотримувачі, постачальники (виробники) об’єктів лізингу. До непрямих учасників: комерційні, інвестиційні банки, що кредитують або надають гарантію; страхові компанії, посередники. Складові лізингового платежу: амортизація, плата за ресурси, що залучаються лізингодавцем, лізингова маржа (1-3%), ризикова премія. Існуючі форми лізингу можна поєднати в два основні види: оперативний (лізинг, при якому витрати лізингодавця не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту, оскільки обладнання береться на короткий строк і повертається задовго до кінця строку корисного використання лізингодавцю.); фінансовий – із правом викупу по залишковій вартості.

14. Особливості фінансової діяльності фізичних осіб-підприємців та приватних підприємств.

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ БЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Фінансування. Власний капітал приватного підприємця формується виключно за рахунок його приватного майна. Основним джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування, зокрема невикористаний для споживання прибуток. Кредитні рамки приватного підприємця обмежуються величиною приватного майна, яке він може надати як кредитне забезпечення.

Оподаткування. Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування доходів приватних підприємців:

1. оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків, передбачених законодавством України (традиційне оподаткування);

2. сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;

сплата єдиного податку.

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Приватне підприємство — це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина (в т. ч. нерезидента) з правом найму робочої сили. Фізична особа — засновник приватного підприємства є власником 100 % капіталу такого підприємства, вклю­чаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку у вигляді дивідендів.

Оподаткування. Приватні підприємства сплачують усі податки, передбачені законодавством для суб’єктів господарювання — юридичних осіб на загальних підставах.