- •21.Латентна фаза розвитку особливості. Людина з латентною структурою особистості.
- •22.Генітальна фаза розвитку особистості. Людина з генітальною структурою особистості.
- •23.Пубертат.Особливості розвитку особистості в пубертатному періоді
- •26.Потреба в загально біологічному розумінні і психологія потреб.
- •27.Основні підходи до вивчення мотивації. Види мотивів.
- •69.Короткі біографічні дані про к.Хорні.
- •69.Короткі біографічні дані про к.Хорні.
- •24/. Мотивація. Потреби і мотиви діяльності. Теорія а.Маслоу
- •28. Основні етапи розвитку мотиваційної сфери людини в онтогенезі. Їх
- •34. Класичний психоаналіз з.Фрейда. Психоаналіз – перша всестороння
- •35. Короткі біографіч-ні відомості про з.Фрейда.
- •36. Структура особистості за з.Фрейдом як продукт взаємодії трьох
- •39. Супер – его як внутрішня репрезентація традиційних цінностей та
- •10.Поняття інтроверти-екстраверти
- •35. Короткі біографічні відомості про Фрейда.
- •9. Типи вищої нервової діяльності як фізіологічна основа темпераменту. Вчення і. П. Павлова про типи вищої нервової діяльності.
- •11. Холерик: властивості поведінки людини з холерним темпераментом (за і. П. Павловом).
- •12. Сангвінічний темперамент. Характеристика сангвінічного типу за і. П. Павловим.
- •13. Особливості флегматичного типу темпераменту за і. П. Павловим.
- •14. Меланхолік – основні характеристики типу темпераменту за і. П. Павловим.
- •61.Соціальний інтерес та образ ідеальної людини (теорія а.Адлера).
- •62.Життєвий стиль - основна тема останніх творів а.Адлера.
- •65.Карл Роджерс. Організмічні теорії та центрована на людині теорія
- •66.Основні постулати “теорія я” к.Роджерса.
- •67.Структура особистості за к.Роджерсом.
- •68.Теорія особистості Карен Хорні як подальший розвиток фрейдівської психологічної системи.
- •51.Психоаналітична теорія особистості
- •Орієнтація проти людей: ворожий тип. Орієнтація проти людей – це
- •71.К. Хорні виявила три стратегії соціальної поведінки:
22.Генітальна фаза розвитку особистості. Людина з генітальною структурою особистості.
При переході в наступну 5-у стадію (12-18 років) дитина зіштовхується,як стверджує класичний психоаналіз, з пробудженням "любові та ревнощів"до батьків. Успішне вирішення цієї проблеми залежить від того, чи знайде він предмет любові у власному поколінні. Еріксон не заперечує виникнення цієї проблеми у підлітків, але вказує, що існують і інші. Підліток дозріває фізіологічно і психічно, і на додаток до нових відчуттів і бажань, які з'являються в результаті цього дозрівання, у нього розвиваються і нові погляди на речі, новий підхід до життя. Важливе місце у нових особливостях психіки підлітка займає його інтерес до думок інших людей, до того, що вони самі про себе думають. Підлітки можуть створювати собі уявний ідеал сім'ї, релігії, суспільства, в порівнянні з яким вельми, програють далеко недосконалі, але реально існуючі сім'ї,релігії і суспільства.Перед підлітком,набули здатність до узагальнень, постає завдання об'єднати все, що він знає про самого себе як про школяра, сина, спортсменів, інші, бойскаут,газетярів і так далі. Усі ці ролі він має зібрати в єдине ціле,осмислити його, пов'язати з минулим і проектувати в майбутнє. Якщо молода людина успішно впорається з цим завданням психосоціальної ідентифікації, тоу нього з'явиться відчуття того, хто він є, де знаходиться і куди йде.На відміну від попередніх стадій, де батьки надавали більш-менш безпосередній вплив на результат криз розвитку, вплив їх тепер виявляється набагато більше непрямих. Якщо завдяки батькам підліток вже виробив довіру, самостійність, заповзятливість і вміло, то шанси його на ідентифікацію, тобто на впізнання власної індивідуальності,значно збільшуються. Зворотне справедливо для підлітка недовірливого, сором'язливо, невпевненого, виконаного почуття провини і своєї неповноцінності. Тому підготовка до всебічної психосоціальної ідентифікації в підлітковому віці повинна починатися, з суті, з моменту народження.Якщо із-за невдалого дитинства або важкого побуту підліток не може вирішити задачу ідентифікації і визначити своє Я, то він починає проявляти симптоми плутанини ролей і непевність у розумінні того, хто він такий і до якому середовищі належить. Така плутанина нерідко спостерігається у малолітніх злочинців. Дівчата, які виявляють в підлітковому віці розбещеність,дуже часто володіють фрагментарним поданням щодо своєї особистості і свої випадкові статеві зв'язки не співвідносять ні зі своїм інтелектуальним рівнем, ні з системою цінностей.Однак той, хто у підлітковому віці не придбає ясного уявлення про своєї особистості, ще не приречений залишатися непокаяним до кінця життя. А той, хто пізнав своє Я ще підлітком, обов'язково буде стикатися на життєвому шляху з фактами, що суперечать або навіть загрозливими, що склався у нього поданням про себе. Еріксон підкреслює,що життя являє собою безперервну зміну всіх її аспектів і що успішне вирішення проблем на одній стадії ще гартує людини від виникнення нових проблем на інших етапах життя або появи нових рішень для старих, вже вирішених, здавалося, проблем.
