Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МОЄ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
115 Кб
Скачать
☆

71. Учасники цивільних відносин.

Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава Україна є носієм публічної влади і визначає правовий статус інших суб'єктів цивільного права.

Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава, як і всі інші суб'єкти цивільного права, має цивільну правосуб'єктність, до якої входить цивільна правоздатність та цивільна дієздатність. Держава може бути учасником зобов'язальних правовідносин. Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення. Вона не відповідає за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, а юридичні особи, що створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави. Держава не відповідає також за зобов’язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.

72. Форма правління держави

Форма правління — це організація, порядок створення і взаємодії найвищих органів державної влади. Розрізняють два різновиди форми правління — монархію і республіку.

Монархія — це така форма правління, при якій главою держави є особа, що отримує і передає свою посаду і титул, як правило, спадково і довічно. Її різновиди:

1. абсолютна монархія (Кувейт, Бахрейн, Оман) – у руках монарха зосереджена вся повнота влади, всі питання він вирішує одноособово;

2. дуалістична монархія (Бруней, Бутан, Тонга) – влада ділиться між парламентом і монархом. Парламент приймає закони, але у монарха є право абсолютного вето (відхилення законопроекту). Уряд призначається монархом, підкоряється йому і несе відповідальність тільки перед ним;

3.парламентарна монархія (Великобританія, Іспанія, Японія). Монарх юридично є главою держави, але участі в управлінні країною фактично не бере. Головна відмінна риса парламентарної монархії — формування уряду парламентом і відповідальність уряду перед ним.

Ряд монархій займає проміжне положення між дуалістичними і парламентарними (Йорданія, Марокко, Непал).

Республіка — це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється представницькими органами, які обираються населенням на певний строк. Її різновиди:

1) Президентська

(США,Бразилія, Мексика). Президент, як правило, обирається прямими виборами (виняток становлять США, де президента вибирає колегія виборців, вибрана виборцями). Він очолює не тільки державу, але і уряд. Уряд призначається президентом і відповідальна тільки перед ним;

2) парламентарна республіка (Угорщина, Італія, Німеччина). Президент одержує свій мандат від парламента або особливих зборів. Президент не є главою уряду і не формує його. Уряд несе відповідальність перед парламентом;

3) змішана (президентсько-парламентарна) республіка (Україна, Росія, Франція) – поєднує риси парламентарної і президентської республік. Вибори президента проводяться всенародним голосуванням (як в президентській республіці), але президент не очолює уряд (як в парламентарній республіці). Уряд призначається президентом, але призначення прем’єр-міністра вимагає згоди парламенту. Уряд несе відповідальність перед президентом, але і парламент має право виразити йому недовір’я, що веде до відставки уряду. Для змішаної республіки характерне виведення посади президента за тріаду законодавчої, виконавчої і судової влади: президент має самостійний статус.

45