- •1. Виникнення журналістської етики.
- •2. Сутність і норми етики.
- •3. Професійна мораль, її особливості та функції
- •4. Журналістська етика, її специфіка та завдання
- •5. Предмет, об*єкт і структура журналістської етики
- •6. Актуальність гуманізму
- •7. Місце людини в журналістському творі
- •8. Функції гуманізму в журналістиці
- •9. Гуманізм - універсальний духовний фонд минулого
- •10. Етичні цінності журналістики.(див. Кодекс журналіста)
- •11. Поняття етичної цінності.
- •12. Види етичних цінностей
- •15. Поняття джерел, види журналістської етики.
- •16. Міжнародні документи з журналістської етики.
- •17. Кодекс професійної етики українського журналіста та його аналіз.
- •18. Редакційні кодекси етики.
- •19. Етичні стосунки "журналіст-автор"
- •20. Службові етичні обов"язки.
- •21. Службові етичні заборони.
- •22. Етичні стосунки журналіста з колегами.
- •23. Поняття та основні елементи етикету.
- •24. Етикет офіційного спілкування (телефонна розмова, вітання, знайомство).
- •25. Етикет бесіди, інтерв"ю, прес-конференції.
- •26. Вербальний етикет.
- •27. Етичні правила мовця.
- •28. Етичні правила слухача.
- •29. Етикет полеміки і критики.
- •30. Поняття полеміки та її види.
- •31. Публіцистична критика та її види.
- •32. Фальшування в полеміці та критиці
- •33. Поняття невербального етикету.
- •34. Етичність жестів та міміки.
- •35. Манери поведінки журналіста.
- •36. Речовий етикет.
- •37. Етикет неформального спілкування. Поняття та види нс.
- •38. Правила поведінки за столом.
- •39. Етика реклами в змі.
- •42. Етичні принципи реклами в змі.
- •43. Етичні норми комерційної реклами в змі
- •44. Етичні норми політичної реклами.
- •45. Етичні заборони в політичній рекламі змі.
- •46. Етичні вимоги до теле-, радіореклами.
- •47. Інтернет і його етичні проблеми.
- •48. Регулювання законом етичних проблем мережі.
- •49. Кодекс комп"ютерних професій і журналістика
- •50. Регулювання порушень етичних норм. Редакційне. Корпоративне.
- •51. Правове регулювання моральної шкоди.
- •Журналістські права та обов"язки у світлі Європейської конвенції з прав людини.
- •53. Журналіст і безпека держави
- •Втручання у приватне життя.
- •55. Висвітлення проблем біоетики в змі
- •56. Інформація про злочини та нещасні випадки
- •57. Етичні вимоги в процесі роботи з фактами та джерелами інформації
- •58. Мораль і влада. Проблеми політичної журналістики
- •59. Права та обов"язки журналістів під час виборів
- •60. Метод "маски"
- •61. Фабрикування інформації.
- •63. Журналіст в екстремальних ситуаціях.
- •64. Висвітленя катастроф та стихійних лих.
- •65. Висвітлення актів громадянської непокори.
- •66. Висвітлення етнічних конфліктів
- •67. Висвітлення терористичних актів
- •68. Методи збирання інформації.
- •69. Моральність репортажу-розслідування
- •74. Висвітлення воєнних дій.
- •75. Відповідність інформації дійсності.
61. Фабрикування інформації.
Фабрикування інформації - це поширення у ЗМІ вигаданої інформації. Цей засіб є неприпустимим, тому що журналістика існує задля інформування суспільства про події, явища та процеси, що дійсно відбуваються.
Маніпулювання громадською думкою через поширення не правдивої інформації вже, власне , не є журналістикою. Ті, хто це роблять, втрачають право називатися журналістами.
В Україні випадки поширення неправдивої інформації взагалі вважаються одним із елементів піару. Найбільш не винні випадки поширення неправдивої інформації-це поширення штучних рейтингів , де «свій» кандидат лідирує, а суперники набагато відстають від нього. Часто вигадану інформацію використовують для просування чи збільшення обсягу продажу певних товарів.
Часто для дезінформації використовують інтернет-медіа. Через це в багатьох поважних газетах та телекомпаніях взагалі заборонено користуватися інтернет-джерелами та посиланнями на них. Якщо інформація сфабрикована , то її «викидають» ненадовго, щоб на неї мали послатися газети та телерадіокомпанії, що беруть участь у спецоперації з дискредитації певного політика чи товару. Новим видом порушення, що пов*язаний з інтернетом , є запуск сфальсифікованих повідомлень нібито від інформаційних агентств. Через це, інтернет- провайдери розпочали процес саморегулювання .Так, прийнято « Кодекс поведінки» і створено Фонд « Безпечна мережа», який допомагає провайдерам визначитися , є та чи інша інформація незаконною.
62. Плагіат. Компеляція.
«Плагіат (від латинського plagio - викрадають), умисне привласнення авторства на чужий твір літератури, науки, мистецтва, винахід або раціоналізаторську винахід (повністю або частково). За такі дії передбачена кримінальна і цивільна відповідальність ».
Плагіат є брутальним порушенням не тільки норм професійної етики, а й законодавства. Це означає, що порушник має бути покараний ,як осудом з боку колег, так і в судовому порядку.
Дотримання авторського права - це ще одна проблема, яка виникає у зв*язку з розвитком глобальних комп*ютерних мереж. Наприкінці 1996 р. представники Міжнародної організації із захисту інтелектуальної власності обговорили у Женеві три нові міжнародні договори про введення авторського права в інтернеті. В проектах передбачено такі умови: електрона копія користується такими самими правилами, що й оригінал, і при її копіюванні необхідно виплачувати авторський гонорар.Ці правила стосуються і тимчасових файлів( музика, відео ,тощо). Дуже часто плагіат використовується в ЗМІ , тому що деякі працівники лінуються побігати по місту чи по цікавим точкам і зробити власний матеріал, через це вони користуються матеріалами власних колег і видають його за свій. Це є не професійно і не дає змоги розвиватися.
Компеляція-(лат. compilatio — букв. крадіжка, грабіж, від лат. compilo — грабую) — неоригінальний, несамостійний твір; праця, побудована на використанні інших творів.
Процес написання твору, наукової праці на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження та опрацювання джерел; компілювання.
