48. Загальна мікроекономічна рівновага в моделі з виробництвом.

Cкористаємося моделлю, в якій є лише одне домогосподарство, що є одночасно як споживачем, так і виробником (тобто має місце "економіка Робінзона Крузо"). У такій моделі домогосподарство постачає на ринок певний обсяг виробничого фактора (працю), отримуючи за це заробітну плату (її сума визначається добутком ставки заробітної плати w на кількість робочого часу L = Т-F, де Т — загальний фонд часу, а F — вільний час), та оскільки виробнича діяльність в умовах ринкової економіки здійснюється з метою одержання прибутку, дістає прибуток П. При цьому домогосподарство одночасно максимізує свою функцію корисності:

При бюджетному обмеженні:

Отже, домогосподарство діє одночасно на двох ринках: на ринку споживчого блага і на ринку праці. Завдання визначення загальної рівноваги за умови наявності виробництва зводиться до того, аби знайти такі ціни на споживче благо та працю, щоб на обох ринках обсяг попиту дорівнював обсягу пропозиції.

Функція попиту домогосподарства на благо X має вигляд

пропозиції праці

Фірма максимізує функцію прибутку

за технології, що описується виробничою функцією

Функції пропозиції продукту та попиту на ресурс матимуть вигляд

Загальна рівноваги матиме місце тоді, коли обсяги надлишкового попиту на ринку продуктів та ринку ресурсів будуть дорівнювати 0, тобто обидва ринки знаходитимуться у стані рівноваги.

На рис. 15.10 зображено ситуацію, коли ринок не перобу ває у стані рівноваги:обсяг пропозиції благ більший, ніж обсяг попиту, а обсяг попиту на працю більший, ніж обсяг її прозиції, тобто оптимальний план виробництва та оптимальний план споживання не можуть реалізуватися одночасно.

Виробничу функцію представлено у перевернутому вигляді на 180 градусів: вона починається не від початку координат, як це було завжди, а від точки Т.

Для того, щоб на ринках благ та ресурсів одночасно встановилася рівновага, мають змінитися ціни на обох ринках підвищитися ставка заробітної плати та знизитися ціна благ, що зумовить збігання точок оптимального вибору споживача та виробника.

У цій моделі сума вартостей надлишкового попиту на всіх ринках дорівнюватиме нулю. Тобто, на підставі закону Вальраса можна вважати: якщо на ринку споживчих благ є рівновага, то ринок ресурсів також має перебувати у стані рівноваги; якщо ж на ринку споживчих благ має місце нерівновага, то й на ринку праці не буде рівноваги. Згідно з неокласичною теорією ринкової рівноваги, за якою припускається гнучкість цін, стан неповної зайнятості ресурсів (у цьому разі ресурсу "праця") не може бути тривалим; якщо не ставки заробітної плати, то ціни благ швидко почнуть змінюватися у бажаному напрямі, аж доки не встановиться стан рівноваги на всіх ринках.

Альтернативна неокласичній теорії кейнсіанська теорія вважає, що ціни, насамперед ставка заробітної плати, не є гнучкими, тобто не підлягають швидкій зміні.

Кейнсіанський підхід до загальної ринкової рівноваги.

У кейнсіанській концепції вважається, що господарські трансакції можуть починатися ще до настання того моменту, коли встановиться ринкова рівновага! За цих умов не всі господарські одиниці зможуть здійснити свій оптимальний вибір; отже, відбудеться зміна функцій попиту і пропозиції.

На рис. 15.11 зображено таку ситуацію нерівноваги в моделі з виробництвом: за певних цін на блага та ресурси в точці А має місце оптимум споживача, але такий оптимальний вибір реалізувти неможливо, тому що рівень доходу домогосподарства цього не дозволяє — обсяг попиту , який можна реалізувати згідно з діючими ставками оплати праці, становить . Попит споживача , що відповідає його оптимальному вибору, є лише потенційним попитом; обсяг попиту , який можна реалізувати (за Кейнсом — ефективний попит), менший, ніж потенційний, але саме на нього орієнтується у своїх планах виробник. Таким чином, на ринку праці буде

нерівновага (обсяг попиту на працю менший, ніж обсяг пропозиції), тоді як на ринку продуктів буде рівновага: виробники продають на ринку саме стільки одиниць продукції, скільки здатні придбати споживачі за отримані грошові кошти. Такій ситуації відповідає точка В.

Встановлення загальної ринкової рівноваги в конкурентній економіці можливе лише в довгостроковому періоді або за втручання зовнішніх щодо ринку сил (наприклад, здійснення державою політики зайнятості чи регулювання заробітної плати).