- •Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правовими дисциплінами.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Поняття усного та писемного мовлення. Вимоги до усного і писемного мовлення.
- •Поняття публічного виступу. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Вимоги до ораторів початківців. Види публічних виступів та їх характеристика.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів. Вимоги до судових промов.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •Поняття кліше. Види кліше.
- •Поняття мовного кліше і штампа.
- •Сучасна українська ділова мови: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення.
- •Юридична сила документа.
- •Вимоги до документів (правові, логічні, технічні, лінгвістичні).
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •Мовленнєвий етикет - невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і.Томаном).
- •Поняття спілкування. Структура спілкування (перцептивна, комунікативна, інтерактивна).
- •Засоби спілкування (вербальні і невербальні). Групи немовних знакових систем.
- •Характеристика видів спілкування.
- •Особливості професійного спілкування суддів, працівників правоохоронних органів та міліції.
- •Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові та етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики.
- •Культура телефонного діалогу.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •Нлп як мистецтво комунікації.
- •Загальні засади психолінгвістики.
- •Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •Закон про мови в Українській pcp - нормативно-правова основа утвердження української мови як державної в Україні.
- •Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •Державна мова та її функції.
- •Функції мови в суспільстві.
- •Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін та термінологію.
- •Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
- •Лексика сучасної української мови з погляду її походження.
- •Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика. Професійно-жаргонна лексика.
- •Канцеляризми та штампи.
- •Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Типи фразеологізмів.
- •1. Фразеологічні зрощення (ідіоми)
- •Українська лексикографія. Види словників та їх характеристика.
- •Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів.
- •Запозичення в юридичній термінології. Вимоги до використання запозичень в текстах документів.
- •Труднощі, що виникають при перекладі термінів з російської на українську мову.
- •Синоніми. Правила функціонування синонімів. Групи синонімів.
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Омоніми та їх використання в юридичних текстах.
- •Пароніми в юридичній термінології.
- •Міжмовні пароніми.
- •Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні.
- •Іменники на позначення професій, посад, звань. Їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •Відмінювання прізвищ (іменникового, прикметникового походження), імен по батькові. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Правопис відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку.
- •Рід невідмінюваних іменників.
- •Нормативність уживання граматичних форм прикметника.
- •Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у професійних текстах.
- •Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм
- •Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по в діловому мовленні
- •Особливості українського правопису
- •Орфоепічні норми
- •Систематизація правил орфографії
- •Правопис російських прізвищ українською мовою
- •Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •1. Разом пишуться:
- •2. Через дефіс пишуться:
- •Правопис прислівників
- •Написання слів з великої літери
- •Особливості доречного слововживання
- •Багатозначні слова та омоніми.
- •Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •Вимоги до використання складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень у текстах документів.
- •Абревіатури, загальновживані та вузькоспеціальні у юридичному тексті.
- •Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
- •Документ — основний вид ділового мовлення.
- •Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
- •Види документів та їх класифікація.
- •Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту .
- •Реквізити документів та вимоги до їх розміщення.
- •Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, резюме, заява.
- •Автобіографія
- •Звершховського Артемія Володимировича
- •Види службових листів Ділове листування.
- •Вимоги до офіційного листування.
- •Кореспонденція за характером інформації.
- •Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •Протокол слідчої дії.
- •Постанова процесуального рішення.
- •Обвинувальний висновок.
- •Ухвала.
- •Примітка до Ухвали:
- •Примітка до Наказу:
- •Розпорядження.
- •Рапорт.
- •Резюме.
- •Доручення.
- •Розписка.
- •Заповіт.
- •Запрошення.
- •Усне спілкування: нарада, ділові засідання, доповіді (ділові, звітні).
- •Вживання апострофа.
- •Правопис префіксів.
- •Правила переносу слів.
- •Правопис слів іншомовного походження.
- •Спрощення в групах приголосних.
- •Подвоєння та подовження.
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •Поняття процесуального документа. Структура та види процесуальних документів.
- •Функції процесуальних документів.
- •Механізми взаєморозуміння в спілкуванні (ідентифікація, емпатія. Атракція, рефлексія).
- •Комунікативна компетентність: її характеристика.
- •Протокольна мова та вимоги до неї.
- •Характерні порушення мови.
- •Прийоми у професійному спілкуванні юристів.
- •Допит як процес передачі інформації. Класифікація запитань, що використовуються у процесі допиту.
- •Кличний відмінок (закінчення іменників). Клична форма Іменників у діловому спілкуванні.
- •Структура юридичних термінів.
Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм
Особливості використання дієслів у діловому мовленн
Дієсловом називається частина мови, що означає дію або стан предмета як прцес.
У сисему дієслова входять такі форми:
а) неозначена форма (інфінітив): прочитати, затвердити, сплатити;
б) форми у дійсному, умовному та наказовому способах: підписав, передплатимо, підписав би, передплатив би, підпиши, передплати;
в) безособові форми на -но, -то: підписано, передплачено, відкрито;
г) дієприкметник: підписаний, передплачений, відкритий;
д) дієприслівник: підписуючи, передплачуючи, відкриваючи.
1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати, знаменувати, подається, символізувати, формулюючи й т. ін.
2. Уникати умовного способу:
неправильно |
правильно |
Підприємства змогли б виконати заповлення, якби... |
Підприємства виконають (зможуть виконати) замовлення, якщо... |
Виконавець повідомив би Вас завчасно, коли б... |
Завчасне повідомлення виконавця можливе лише за умов... |
4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях уживають неозначену форму дієслова (інфінітив).
Але слід пам'ятати, що нормативною є форма на -ти, а не на -ть (говорити, запроваджувати, виконквати).
5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи олнини, але неприпустиме використання коротких форм (допомагає, а не допомога; оббігає, а не оббіга)
6. Треба надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення:
неправильно |
правильно |
Завдання було достроково виконане нашою групою |
Наша група достроково виконала завдання |
Головна увага ним приділяється... |
Головну увагу він приділив...
|
Інспектори, які призначаються комісією... |
Інспектори, яких призначає комісія...
|
Випробування проводяться у запланованому режимі |
Випробування проводять (проведено) у запланованому режимі
|
Теперішній час може вживатися у значенні майбутнього, коли треба підкреслити обов'язковість виконання дії (нарада розпочинається о 10-й годині, мітинг розпочинається завтра об 11.00).
8. Треба уникати форм давноминулого часу
9. Дієслова доконаного виду утворюють просту форму майбутнього часу: профінансуємо, сплатимо, переглянемо. Дієслова недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу. Надавати перевагу слід складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі:
10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова
11. Форми нема – немає вживаються паралельно: у нас нема таких документів – у нас немає таких документів або ми не маємо таких документів.
12. Форми 2-ї особи однини, 1,2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї неможливо й за допомогою додаткових слів.
13. Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; Розрахунки і креслення давайте мені.
неправильно |
правильно |
балакати |
говорити |
слабувати |
хворіти |
договорюватися |
домовлятися |
поспівати |
устигати |
пришедші |
які (що) прийшли |
відчитуватися |
звітувати |
повідати |
розповідати, повідомляти |
тикати |
говорити "ти" |
сидя |
сидячи |
сипонути |
насипати |
Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невербальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; Прошу розрахунки і креслення.
14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише – Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія – пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана дія – кожен пішов окремо).
15. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники -і-, -й-, -та-: Адміністрація заводу та профком розглянули...
16. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе – я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже:
17. Слід уникати лінгвістично необгрунтованого вживання частки -ся-, -сь-: слід писати Роботу аналізують за такими вимогам, а не Робота аналізується за такими вимогами.
18. Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом:
19. Дієслово бути в усіх особах однини і множини теперішнього часу має форму є: підприємство є юридичною особою, контракт є документом.
