Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методика.doc
Скачиваний:
51
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
283 Кб
Скачать
☆

36. Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.

Перед викладанням фізики в класах з поглибленим вивченням цього предмета не висуваються задачі принципіально відмінних від задач, які вивчаються на звичайному рівні. Тому вміст навчального матеріалу, вивчаючого в них, не повинен значно відрізнятися від матеріалу в звичайних школах. Головна відмінність курсу фізики високого рівня від звичайного полягає не в обсязі, а в глибині трактування розглядаючого явища. Специфічні ж особливості вивчення поглибленого курсу фізики існують; їх обумовлює в кінцевому рахунку те, що в класи підбираються учні з яскраво вираженим інтересом до фізики і техніки. Основні з цих особливостей такі: 1) дається біль глибше і повніше формулювання понять, законів та теорій; чітко визначаються границі в яких працюють ті чи інші фізичні моделі і теорії; вказуються умови при яких справедливі фізичні закони; 2) щоб підвищити науковий і виховний рівень курсу фізики, в ньому посилена дія фізичного експерименту, який проводиться школярами самостійно; 3) завдяки хорошому знанню учнями математики проводиться більш повніше ознайомлення їх на уроках фізики з математичним методом і посилений дедуктивний характер викладання тем.

37. Основні методичні вимоги до малюнків і креслень на уроках фізики. Техніка і технологія малюнка в викладанні фізики.

Малюнки і креслення позитивно впливають на різні сторони педагогічного процесу: економлять час на пояснення нового матеріалу, опитування чи запис нового матеріалу; полегшують згадування матерівлу при його повторенні. Вчител і учняі на уроках фізики повинні вміти: 1) робити найпростіші замальовки пристроїв та установок; 2) виконувати схематичні малюнки вказаних об’єктів в ортогональній проекції; 3) малювати схеми з умовними позначеннями пристроїв; 4) малювати графіки та діаграми. В більшості випадків на уроках фізики виконують тільки схематичні малюнки, які потребують знання і навиків проекційного і технічного креслення та деяких умовних позначень.

Правила виконання малюнків та креслень: спочатку намічають вигляд предмета чи установки, проекція якого повинна бути зображена на малюнку; подумки виділяють головне в даному предметі, що і підлягає як правило малюванню. Незначні деталі як правило не малюють.

38. Зміст і методика вивчення теми ‘Взаємне перетворення рідин та газів’.

Урок можна почати з причин утворення хмар, туману. Для пояснення цих явищ потрібно дослідити перехід рідини в газоподібний стан і навпаки. Для цього демонструють нагрівання води в колбі. На основі досліду дають означення пароутворення(перетворення рідини в пару) і пояснюють, що воно може відбуватися способом випаровування( пароутворення з поверхні рідини) або кипіння( пароутворення по всьому об’єму рідини). Одночасно треба дати означення конденсації( перетворення пари в рідину) так процесу, зворотньому пароутворенню. Після цього на основі дослідів і прикладів встановлюють, від чого залежить швидкість випаровування( 1. від величини поверхні рідини; 2. від збільшення температури; від швидкості видалення утвореної пари). Під час пояснення ми користуємося термінами газ і пара. Треба пояснити, що парою ми називаємо газоподібний стан речовини при тій температурі, при якій речовина може бути як і в рідкому так і твердому. Вияснимо умови, при яких можливі перетворення газа в рідину і навпаки. Потрібно уважно прослідкувати за зміною тиску і об’єму реального газа при різних температурах. Розглянемо дослід на стиснення реального газу(пари), представляючи що газ стискається ізотермічно. Спочатку при великому об’ємі і малому тиску газ стискається за зак. Бойля-Маріота. При подальшому стисненні, починаючи з деякої величини V1, об’єм зменшиться, а тиск буде незмінним. Пара при цьому починає конденсуватись, в циліндрі появляються краплі рідини. При подальшому зменшенні об’єму вся пара перетворюється в рідину. Постійний тиск, при якому рідина знаходиться в динамічній рівновазі, називають тиском насиченої пари, а сама пара при цьому називається насиченою парою.