- •Методика
- •6. Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- •2. Фізика, як навчальний предмет.
- •10. Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- •11. Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- •12. Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- •13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- •14. Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- •15. Форми організації навчальних занять з фізики.
- •16. Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- •17. Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- •18. Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- •19. Типи фізичних задач і методи їх розв’язання. Загальні методи розв’язування фізичних задач. Алгоритмічні прийоми розв’язування фізичних задач.
- •21. Усний і письмовий контроль. Тести. Екзамен з фізики.
- •22. Перевірка експериментальних умінь.
- •23. Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- •24. Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •25. Формування наукового світогляду учнів.
- •26. Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- •27. Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- •28. Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- •29. Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- •30. Факультативні заняття, їх значення, короткий аналіз змісту факультативних курсів з фізики.
- •20. Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- •31. Шкільна лекція з фізики.
- •32. Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’.
- •33. Методика вивчення закону Кулона.
- •34. Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- •35. Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- •36. Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- •37. Основні методичні вимоги до малюнків і креслень на уроках фізики. Техніка і технологія малюнка в викладанні фізики.
- •38. Зміст і методика вивчення теми ‘Взаємне перетворення рідин та газів’.
- •39. Науково-методичний аналіз і методика формування понять ‘електричний заряд’, ‘електричне поле’, ‘напруженість поля’, ‘потенціал’, ‘різниця потенціалів’, ‘електрична ємність’.
- •41. Педагогічна діяльність і можливості вивчення фундаментальних експерементів з фіізики.
- •42. Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- •43.Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- •44. Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- •45. Науково-методичний аналіз і методика формування кінематичних понять ‘переміщення’, ‘пройдений шлях’, ‘швидкість’, ‘прискорення’.
- •46. Види організаційних форм навчальних занять з фізики, їх коротка характеристика. Види уроків з фізики, їх структура. Шляхи удосконалення уроку з фізики в сучасній середній школі.
- •47. Стан взаємозв’язків в навчанні фізики і математики. Зв’язок фізики з трудовим навчанням.
- •48. Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- •49. Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- •50. Методика розв’язання фізичних задач.
44. Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
«Називаючи фізику механікою молекул, хімію – фізикою атомів, біологію – хімією білків, я бажаю цим виразити перехід одної із цих наук в іншу, - слідуючи, як існуючий між ними зв’язок, непреривність, так і різновидність, дискретність обох », - писав Енгельс. Міжпредметні зв’язки сприяють формуванню в учнів цілого уявлення про явища природи, допомагають їм використовувати свої знання при вивченні інших предметів. Розрізняють два вида міжпредметних зв’язків: часткову(хронологічну) та понятійну(ідейну). Перший пропонує погодження в часі програм різних предметів; другий – однаковість трактування, наукових розумінь, на основі спільних методологічних положень. Забезпечення зв’язку викладання фізики з іншими предметами передбачує ліквідацію дублювання навчального матеріалу.
45. Науково-методичний аналіз і методика формування кінематичних понять ‘переміщення’, ‘пройдений шлях’, ‘швидкість’, ‘прискорення’.
Приступаючи до вивчення даної теми, учні вже мають уявлення про механічний рух , підчерпнувши із життєвого досвіду. – це рух води в річці, ракет, штучних сопутників.Механічний рух – це зміна положення в просторі відносно інших тіл з часом. Будь-який рух тіла не є абсолютний, його спостерігають по відношенню до інших тіл(тіла відліку). Лінія у просторі, вздовж якої рухається матеріальна точка, називається траєкторією, довжина траєкторії – шлях. Напрямлений прямолінійний відрізок, з’єднуючий початкову і кінцеву точку траєкторії, - переміщенням. У випадку прямолінійного руху вектор швидкості завжди збігається за напрямом з вектором переміщення. Рух, під час якого швидкість тіла змінюється з часом, називають нерівномірним рухом. Характеристики нерівномірного руху – середня швидкість і миттєва швидкість. Середня швидкість у випадку нерівномірного руху дорівнює відношенню всього переміщення до всього часу руху(υ= Ѕ/t). Миттєва швидкість – це швидкість у даний момент часу. Бистрота зміни швидкості характеризується прискоренням. Прискорення дорівнює відношенню зміни швидкості до проміжку часу, за якого відбулася ця зміна(а= Δυ/t). Рівнозмінним називають рух при якому a= const.
46. Види організаційних форм навчальних занять з фізики, їх коротка характеристика. Види уроків з фізики, їх структура. Шляхи удосконалення уроку з фізики в сучасній середній школі.
Застосовуючи різні форми навчання, слід пам’ятати,що формування особистості учня значною мірою залежить від характеру його навчальної діяльності. Так активна робота учня на уроці фізики сприяє виробленню у нього рис трудівника.
Лабораторні заняття. Вониє певною мірою відображенням експериментального методу, що широко застосовується в науці. На лаб. заняттях учень самостійно відтворює і спостерігає явища робить висновки. Це сприяє розвитку мислення, кмітливості, глибокому, міцному й свідомому засвлєнню знань. Лаб. роботи з фізики для 7-8 класів здебільшого пов’язані з вимірюванням і користуванням приладами та інструментами.
Екскурсії. Програмою з фізики для кожного класу визначено приблизну тематику екскурсій і кількість відведених на це годин. Кожна екскурсія має бути тематичною, тобто проводитись у зв’язку з вивченням певного розділу курсу фізики або теми.
Лабораторний практикум. Основна його мета – поліпшення практичної підготовки учнів, формування у них вмінь самостійного дослідження. Зміст практикуму може мати два напрямки: проведення робіт, аналогічно до тих, що виконувались фронтально; виконання дослідів, які демонструвалися під час пояснення.
Залежно від головної дидактичної мети уроки можуть бути таких типів: 1) урок пояснення нового матеріалу, 2) урок закріплення знань, 3) урок повторення, 4) урок розв’язування задач, 5) урокзастосувань на практиці, 6) урок контролю та обліку знань. Найпоширенішим є комбінований урок, який включає кілька елементів інших типів уроків. Основною вимогою до уроку є забезпечення єдності його навчальної та виховної мети. План уроку треба складати так щоб його поняття грунтувалися на уже відомих. Тоді забезпечується наступність у викладанні.Раціональне використання часу – невід’ємна вимога уроку.
