28.Філософія Сократа.

«Я знаю що я нічого не знаю, а вони, нічого не знаючи, вважають що знають все». Він не залишив після себе праць, бо головним своїм завданням вбачав – навчити людей мислити за допомогою бесіди. Його учні: Платон, Ксенофонта.. Він вперше заговорив про моральну філософію(що у тебе поганого,і доброго в домі). Він досліджував поняття про те, що благо чесно і що неблагочесно, про хороше і погане, про справедливе і несправедливе, про державу та політичне мистецтво,про знання. На основі бесід він дійшов висновку «Істина об’єктивна, чи спільна для всіх людей, існує».(на відміну від софістів). Він вважав що філософ повинен прагнути не до множинності знання, а до справедливості та розсудливості(доброчесності).Найвищою мудрістю є розрізняти добро і зло. Благо-знання, зло-незнання. Парадокс: «Той, хто терпить несправедливість, щасливіший за того, хто її творить». Головна теза сократівського філософствування «Пізнай самого

себе». Пошук «логосу» сократ переносить зі сфери світу, у сферу мислення. Розумовим початком у людині він назвав душу, яка визначає суть людини. Саме він ввів поняття "діалектика" (вміння вести бесіду, сперечатися).

Розкриваючи проблему людини, він порушував питання про такі характеристики, як "мужність", "розсудливість", "доброта", "краса Метод Сократа «маєвтика»(повивальне мистецтво) . Мета маєвтики — всебічне обговорення будь-якого предмету, визначення поняття; знаходження істини шляхом постановки питань, відповідаючи на які відповідач сам знаходить, істину. Демократію вважав аморальною. Сократ цінує 3 чесноти: помірність-помірна людина знає, як керувати пристрастями; хоробрість-хор.люд.знає як долати небезпеку; справедливість-спр.люд.знає, як дотримуватись людських і божих законів.Сократичні школи: мегарська, елідська, кіренайська,кінічна, найзначніша школа Платона.

30. Малі сократичні школи

В історії ф. з іменем Сократа пов’язується існування так званих

Сократичних шкіл, які мали назви: кініки, кіренаїки, мегарики

Засновником кінізму - чень Сократа Антисфен з Афін. А яскравим представником кініків - є Діоген Синопський. Умовами досягнення, щастя і доброчесності є: максимальна незалежність від зовнішніх умов життя, зневага суспільних норм, обмеження потреб і повернення до "природного стану".

Основна теоретична засада філософії Антисфена -заперечення реальності загального. Антисфен вбачав щастя в доброчесності, для досягнення якої достатньо сили волі. Антисфен привніс поняття моралі в естетику: добро -прекрасне, зло - потворне. На питання: що для людини є найважливішим, Антисфен відповів: померти щасливим.Кіренаїки.Засновник школи – учень Сократа Арістіп Кіренський. Він стверджував, що джерелом знання є відчуття. Всі відчуття він зводив до задоволення(благо) і страждання(зло). Він бачив у чуттєвій насолоді вище благо, але не можна бути рабом насолоди, задоволення повинно бути розумним. Проповідування гедонізму вело до аморальності, бо критерієм добра і зла була насолода. Добро-те що дає нам насолоду,зло-що позбавляє насолоди і приносить страждання. Мегарики особливу увагу приділяли логіці. Їх засновником був Евклід із Мегари, а сама школа існувала у 4 ст. до. н.е. Визнавав існування єдиного,вічного блага, яке може приймати форми:розуму, бога.Нічого протилежного до блага не існує. Евклід розробив положення еристики(мистецтво суперечок). Його улюбленим методом доведення був метод «зведеня до абсурду»-доводячи суперечність протилежної позиції, він тим самим підтверджував істинність своєї. Засновником елідської філ.школи був Федон з Еліди. Федон вважав, що у процесі спілкування з мудрими людьми непомітним є факт, коли і як це спілкування принесло користь, але сама користь є неодмінно відчутною.

Вчення Платона - це система об'єктивного ідеалізму, філософська доктрина, згідно з якого думки і поняття, мислення, ідеї існують об'єктивно, незалежно від людської свідомості і первинні відносно природи, матерії. Воно складалося з 3-ох частин: діалектики - вчення про ідеї і пізнання; фізики - вчення про космос і душу та етики -вчення про моральність та державу.

Мислитель намагався знайти аргументи, якими прагнув довести скептикам реальність існування залагьного.