29) Модель зовнішньої торгівлі на основі ефекту масштабу.

Економія масштабу:розвиток виробництва, при якому ріст витрат факторів на одиницю призводить до росту виробництва більше, ніж на одиницю.

Торгівля на основі ефекту масштабу:

зростання спеціалізації – кожен працівник може зосередитися на одній виробничій функції, довести її виповнення до ідеального, використовувати при цьому ідеальні машини і оснащення;

неподільність виробництва – при збільшенні масштабів випуску розміри обслуговуючих підрозділів, не задіяних напряму у виробництві (управлінського апарату, бухгалтерії та ін.), ростуть відносно повільніше, чим масштаби самого виробництва;

технологічна економія – витрати на створення нової якості товару зазвичай менше виникаючої в результаті його росту вартості.

Наприклад, витрати на створення більш потужної машини дорівнюють тільки 2/3 від кожної одиниці приросту її потужності.

30. Технологічні іновації,теорія технологічного розриву і міжнародна торгівля.

Поняття ек. інновації було розроблено Й. Шумпетером (1934).Інновація - це запроваджене нововведення, що забезпечує якісне зростання ефективності процесів чи продукції, затребуване ринком. Технологічна іновація - провадження нового методу виробництва.

Теорія "технологічного розриву". Відповідно до цієї теорії торгівля між країнами здійснюється навіть при однаково наділеній факторами виробництва і може бути викликана технічними змінами, що виникають в якійсь одній галузі в одній з торгуючих країн, через те, що технічні нововведення спочатку з'являються в одній країні, остання набуває переваги: нова технологія дозволяє виробляти товари з меншими витратами. В результаті появи технічних нововведень утворюється "технологічний розрив" між країнами, що володіють і не володіють цими нововведеннями. Цей розрив поступово буде долатися, інші країни починають копіювати нововведення країни-новатора. Однак поки розрив не подолано, торгівля новими товарами, виробленими за новою технологією, буде продовжуватися.

В аналізі міжн.торгівлі ідея імітаційного лага була вперше використана М. Познером у 1961 році. Сама концепція вихід з того, що одна й та сама Технологія не завжди одночасно використовується в різних країнах, а її переміщення від кр. до кр. вимагає певного часу. Внаслідок цього одна країна може користуватись тим чи іншим технологічним нововведенням, тоді як до іншої країни це нововведення далі не дійшло. Це заперечує одне з визначальних вихідних припущені Теорії Гекшера-Оліна, а саме, тези про використання в усіх країнах однакової технології виробництва однойменних товарів.

Візьмемо дві країни: А та В. Припустимо, що завдяки зусиллю науковців та виробників у кр. А з'являється якийсь новий продукт. Відповідно до концепції імітаційного лага фірми країни НЕ можуть одразу розпочати виробництво.

Імітаційній лаг - це проміжок часу (наприклад, п'ять місяців або 2 роки) між моментом появи даного продукту в кр. А та моментом, коли виробник кр. В зможуть випустити його на свій нац. ринок. Лаг включає період вивчення нової технології та її освоєння, час на придбання необхідних ресурсів, відповідне технічне переозброєння виробництва, сам час виробництва та випуску товару на ринок. Як бачимо, наше визначення лага відноситься до сфери виробництва. Разом з тим другою складовою частин концепції є поняття лага попиту (demand lag).

Лаг попиту - це проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни та тим моментом годині, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник існуючим виробом або як якісно новий предмет споживання. Існування цього лага зумовлюється, технічними (несвоєчасна та неповна інформація про новий продукт) та іншімі причинами. Очевидно, що, як і виробничий лаг, лаг попиту може варіюватися в залежності від галузі та національних умов виробництва.

Візначальнім елементом Концепції М. Познера є порівняння імітаційного лага з лагом попиту. ЯКЩО, Наприклад, імітаційній лаг становіть 18 місяців, а лаг попиту - 6, то чистий лаг становітіме 12 місяців (тобто імітаційній лаг мінус лаг попиту). Протяг цього періоду країна А найактивніше експортуватиме цей час (новий) товар в країну В. До цього періоду в Країні В реального попиту на товар немає.