- •1.Що вивчає наука «меа» – основні розділи, концепції?
- •2.Сучасний світовий ек. Порядок: характерні риси, основні інститути, економічні сили впливу.
- •3.Умови виникнення меркантилізму. Основні постулати меркантилізму
- •5 Основних постулатів зовнішньоекономічної політики держави (за меркантилістами):
- •4.Причини занепаду меркантилізму. Основні противники меркантилізму. Неомеркантилізм.
- •6.Переваги політики вільної торгівлі та її обмеження.
- •7. Принципи абсол.Переваги у міжн.Торгівлі. Сучасна інтерпретація.
- •8.Економічна система д.Рікардо. Основна теорема розподілу.
- •9.Зовнішня торгівля та її вплив на багатство держави у роботі Рікардо «Початки політичної економії…»
- •10.Закон порівняльної переваги в міжнародній торгівлі. Кількісна інтерпретація.
- •11.Заробітна плата і принцип порівняльної переваги. Показати на прикладі
- •12.Недоліки теорії міжнародної торгівлі д.Рікардо
- •13.Спільне та відмінне в теоріях зовн. Торгівлі Сміта та Рікардо
- •14. Фрідріх Ліст та його істинна теорія протекціонізму в роботі «Національна система політекономії…» (1841)
- •15. Багатство держави та справедливий світовий ек. Порядок за ф.Лістом
- •16. К. Маркс та його теорія доданої вартості. Розкрити механізм експлуатації однієї держави іншою за к. Марксом.
- •17.Теорія економічного імперіалізму:суть,основні ознаки,критика.
- •18.Сучасна теорія міжн.Торгівлі. Неокласичний аналіз через криві попиту і пропозиції.
- •19. Криві виробничих можливостей і геометрична інтерпретація порівняльних переваг економіки. Вигоди від міжнародної торгівлі.
- •20.Аналіз міжн.Торгівлі через криві виробничих можливостей та криві байдужості. Вигоди споживачів, виробників країни в цілому.
- •22.Рівновага в міжн.Торгівлі. Поняття «умови торгівлі»і його основні показники.
- •23. Теорія Гекшера-Оліна у визначенні структури торгових потоків у світі та її обмеження.
- •24.Геометрична інтерпретація теореми Гекшера-Оліна.
- •25.Поведінка цін на фактори виробництва при міжн. Торгівлі в коротко- та довгостроковому періодах. Теорема Столпера-Самуельсона.
- •26.Графічне доведення теореми Столпера-Самуельсона.
- •27. Сучасні можливості розширення теорії Гекшера-Оліна. Теорія людського капіталу.
- •28. Забезпеченість країни факторами виробництва і структура зовнішньої торгівлі. Парадокс Леонтьєва.
- •29) Модель зовнішньої торгівлі на основі ефекту масштабу.
- •30. Технологічні іновації,теорія технологічного розриву і міжнародна торгівля.
- •31. Теорія «життєвого циклу продукту». Поведінка країни-новатора та країни-імітатора. Проблеми світового технологічного лідерства.
- •32. Модель факторної оборотності. Основні принципи побудови і геометрична інтерпретація. Еластичність заміщення факторів.
- •33. Модель «модифіковані товари» і структура торгівлі між економічно розвинутими державами. Ефект відсутності програшу в обох державах.
- •34.Доповнюючі та альтернативні до теорій Гекшера-Оліна моделі міжнародної торгівлі. Можливості їх застосування та валідності.
- •35. Технологічний розвиток у світі. Високотехнологічні галузі. Світовий ринок технологій.
- •36. Види міжнародних монопольних об’єднань і причини їх розвитку та характер впливу на світову економіку.
- •37. Закони Енгеля та принцип Ліндера. Структура і динаміка експортно-імпортних операцій.
- •38. Види тарифів. Фактичний рівень захисного тарифу.
- •39. Оптимальний тариф і можливості його застосування. Геометрична інтерпретація.
- •40. Протекціонізм і фритредерство, аргументи ефективного вибору. Нетарифні бар’єри протекціонізму.
- •41. Імпортна квота. Геометрична інтерпретація вигод і збитків від її впровадження.
- •42. Порівняльний аналіз імпортних квот і тарифів в умовах конкуренції і монополії.
- •43. Тарифні ігри. Графічна інтерпретація за допомогою офертних кривих. Економічні наслідки.
- •44. Тарифні ігри в світовій економіці. Дилема в’язня. Рівновага Неша. Навести приклад. Пояснити.
- •45. Розвиток міжнародної торгівлі в хх ст.. Та її вплив на структуру й динаміку національної економіки. Коефіцієнт залежності держави від зовнішньої торгівлі.
- •46. Інтерпритація тарифної політики за допомогою теореми Столпера-Самуельсона
- •47. Види міжн монопольних об'єднань, причина їх розвитку та їх впливу на свтову економіку. Неокласичний аналіз.
- •48. Теорія митного тарифу і його неокласична інтерпретація. Оптимальний та ефективний тариф.
- •52.Олігополістична конкуренція на світовому ринку, моделі визначення рівноваги на цих ринках. Оптимальної кількості фірм.
- •59.Теоретичні обмеження функціонування картелю. Алгебраїчна та геометрична інтерпретація. Формула картельної надбавки до ціни.
- •63. Причини розпаду монопольних об”єднань на світових ринках.
12.Недоліки теорії міжнародної торгівлі д.Рікардо
Значення теорії порівняльних переваг важко переоцінити. Протягом багатьох десятиліть вона залишалася переважаючою теорією, що пояснює міжнародну торгівлю. Найважливішим досягненням теорії порівняльних переваг є і те, що вона довела існування виграшу від торгівлі для всіх країн, що беруть участь у ній.
Зрозуміло, теорія порівняльних переваг носить абстрактний і спрощений характер і тому не враховує багатьох явищ, які безпосередньо впливають на розвиток міжнародної торгівлі. Її обмеженість полягає в тих припущеннях, на яких вона будується. Тому, застосовуючи теорію порівняльних переваг до аналізу тих чи інших конкретних торгових потоків, необхідно брати до уваги, що вона:
• не враховує транспортних витрат, які можуть досягати значних величин і робити неефективною торгівлю певними товарами навіть в умовах відносних переваг за витратами праці на їх виробництво;
• ігнорує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів всередині країни, будь-які коливання цін і заробітної плати, інфляцію та міжнародний рух капіталу;
• виходить з існування тільки одного фактора виробництва (праці) і не бере до уваги інші важливі передумови міжнародної торгівлі, такі як відмінності в наділеного країн факторами виробництва;
• виходить з передумови повної зайнятості, тобто залишаючи одну галузь, робочі відразу ж знаходять місце в іншій, більш продуктивною, і не перетворюються на безробітних;
• не дозволяє пояснити торгівлю між приблизно однаковими країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою.
• виходить з положення про постійні витрати виробництва окремих товарів, про повну взаємозамінність ресурсів при їх альтернативному використанні. На практиці розширення виробництва в багатьох галузях пов'язане зі зростанням граничних витрат, тому випуск кожної наступної одиниці даного товару вимагав відмовитися зростаючої кількості всіх інших. Особливо ця закономірність проявляється в галузях добувної промисловості, де в міру виснаження багатих і зручно розташованих родовищ доводиться переходити до розробки бідних і важкодоступних. Крім того, далеко не завжди виробничі ресурси взаємозамінні при переході до виробництва альтернативних товарів.
13.Спільне та відмінне в теоріях зовн. Торгівлі Сміта та Рікардо
Порівняння ситуацій абсолютної переваги і порівняльної переваги дозволяє зробити важливий висновок: в обох випадках виграш від торгівлі виникає з того, що співвідношення витрат у різних країнах різні. З цього висновку випливає, що країна максимізує свій виграш від зовнішньої торгівлі, якщо повністю спеціалізується на виробництві продукту, за яким вона має порівняльну перевагу
Спільне в теоріях:
Припущення щодо факторів виробництва:
один фактор – праця;
повне використання факторів і відсутній ефект масштабу;
обмеженість об’єму факторів у кожній країні;
повна мобільність факторів всередині країни;
повна немобільність факторів поза межами країни.
Припущення про характер ринку:
дві країни, два товари;
досконала конкуренція;
свобода і баланс торгівлі;
транспортні видатки відсутні;
смаки споживачів однакові.
Відмінності теорії Рікардо від Сміта:
● абсолютні переваги є лише частковим випадком загального правила (торгівля вигідна кожній з двох країн, навіть якщо одна з них має абсолютні переваги у виробництві обох товарів).
● поняття альтернативні витрати – просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку через кількість робочого часу на їх виробництво; альтернативна ціна –робочий час, потрібний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час для виробництва одиниці іншого товару.
