- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Проблема людського буття
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи. Соціальне в людині
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51.Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •Основні стратегічні підходи щодо вирішення глобальних проблем
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обгрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •60. Філософський зміст проблем культури.
- •61. Охарактерезуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” та “світогляд”?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття “віра”, “знання”, “мудрість”?
- •64.Розкрийте суть понять “космоцентризм”, “теоцентризм”, “антропоцентризм”. Дайте порівняльну характеристику.
- •65.Розкрийте сутність понять “теїзм”, “пантеїзм”, “деїзм”.
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять “містичний пантеїзм”, “ натуралістичний пантеїзм”. Як співвідносяться між собою поняття “номіналізм” та “реалізм”?
- •72. Як співвідносяться між собою поняття “діалектика” та “синергетика”?
- •73. ”Рух” та “розвиток”: особливість взаємодії.
- •74. Розкрийте суть понять “парадигма” та “наукова революція”.
- •75. Як співвідносяться поняття “розвиток”, “прогрес”, “регрес”.
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття “підсвідоме”, “надсвідоме” та “сублімація”?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79. Розкрийте сутність понять “верифікація” та “фальсифікація”.
- •80. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “особа”, “особистість”?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття “свідомість”, “самосвідомість” та “суспільна свідомість”?
- •82. Як співвідносяться між собою поняття “дух”, “душа”, “духовність”?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття “особистість”? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •84. Дайте порівняльну характеристику понять “есенція” та “екзистенція”.
- •85. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”?
- •86. Поняття “свобода” та “відповідальність”: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом “культура” і “цивілізація”?
- •88. Що ви розумієте під поняттям “свобода”? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
50. Суспільство як цілісна система.
Суспільство – сфера спільної життєдіяльності людей, яка сприяє збереженню і відновленню життя членів суспільства. Заснована на засадах соціальних норм у відповідності з вищими духовними орієнтаціями людини.
Суспільне буття вимагає наявність наступних складових елементів(сфер):
Сфера матеріального виробництва(Сфера економічної діяльності)
Сфера побуту та сімейних стосунків
Соціально-політична сфера
Сфера взаємодії індивідів та соціальних спільнот, створення норм спілкування і прав взаємостосунків між людьми.
Виконують функції організації, нормалізації, упорядкування та стабілізації суспільних відносин, таку регулятивну функцію виконують соціальні інститути.
Соціальні інститути – це сукупність соціальних норм, культурних зразків або систем поведінки.
(інститути влади(держава, армія, партія, профспілка), культури(звичай, традиції, мораль)
Сфера духовного життя суспільства
В духовному житті суспільства розрізняють стани:
Активний (включення людей в соціальні програми)
Акцентований (або патріотизм, або агресія)
Пасивний (апатія, збайдужіння)
Збалансований (всі стани мають місце)
Основні функції суспільства
Забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов життя
Функція регулювання і організація суспільних відносин (забезпечувати політичні, етичні, правові гарантії виживання людства, впорядкування людських відносин)
Акумуляція і збереження людської духовності в таких соціальних формах як наука, мистецтво, релігія і перетворення їх в засоби зростання і встановлення особистості.
Суспільство існує у межах природи і на основі природних процесів.
Спільне між суспільством і природою
Оскільки, суспільство функціонує в межах природи, то суспільні явища повинні узгоджуватися з загальними законами природи.
Між суспільством і природою відбуваються постійні процеси обміну речовиною, енергією, інформацією.
Відмінності між суспільством і природою
Суспільний процес орієнтується на такі смисли, цінності, які не завжди мають матеріальне вираження.
Природні закони в межах суспільства можуть втрачати свою однозначність і міняти спрямованість своїх проявів.
Темпи зміни суспільних явищ значно перевищують зміни природніх.
До розуміння суспільного буття у філософії використовуються біологізаторські (натуралістичні) підходи, абсолютизується природній чинник (соціодарвінізм, соціобіологія, фрейдизм) або соціологізаторські концепції.
51.Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
Проблема сенсу історії
Це питання про виправданість історії заради чого жили попередні покоління людей і чи не марним виявився сукупний історичний дослід.
Є 2 підходи:
Позиції які заперечували сенс історії.
Сенс історії бачили в попередній гармонії; суспільного буття, де всі попередні покоління мають підготувати (марксистка філософія)
Сучасна філософія повязує проблему сенсу історії з проблемою особистості і сенсом її життя. В даній ситуації сенсом історії вважається утвердження, реалізація людської гідності. Людина реалізує свою гідність тоді, коли реально включається в історію, успадковує досвід попередніх поколінь, приймає саму цінність своєї культури та інших культур.
Спрямованність розвитку історії
У античній філософії існує космічний закон колообігу (людство та історія попадають під дію впливів занепаду і відновлення).
Есхатологічна (середньовічна) -- світ має свій початок і кінець; вчення про кінець світу: про страшний суд.
Лінійно-прогресистська – існування єдиної історії як універсального лінійного розвитку для всіх народів світу з єдиними тенденціями і закономірностями.
Представники: Гегель, Марк
Модернізації (Белл) – найбільшим розвитком вважається постіндустріальна цивілізація (західний тип суспільства), а всі інші народи повинні повторювати у своєму розвитку західні досягнення.
Циклічний розвиток (Шпенглер, Данилевський) – заперечення існування єдиної світової історії, історичний процес розглядається як зміна в часі цивілізації і культур; кожна з них має свою власну неповторну історію, живе власними життями з притаманною повторюваністю і ритмічністю, відбувається повторні процеси зародження зрілості старості занепаду цивілізації.
Проблема історичного прогресу
Історичний прогрес – це розвиток що передбачає просування простого до складного, від менш досконалого до більш досконалого; виникає культ прогресу; орієнтація на майбутнє. В технократичних «…» ідея прогресу оцінюється рівнем споживання та рівнем зайнятості, але це питання є дуже суперечливим. Варто говорити про прогрес в науці, техніці та технологіях. В історії будь-який прогрес своїм зворотнім боком має регрес, коли будь-яке досягнення супроводжується втратами, а розвиток матеріально-технічної сфери не гарантує духовного рад. розвитку, тому в сучасній філософії ідея прогресу в історії піддається критиці (марксизм). Кожна епоха є відбитком унікальної і неповторної культури, тому вважається саме цінною, але порівнюється з іншими культурами і не вимірюється критеріями прогресу.
У традиційному суспільстві сенс історії здебільшого вбачали у здійснені самої традиції. Осердям :торичного смислу вважали деякий ідеальний стан історії, що мислився як взірець для наслідування. Він писувався у міфах і легендах про «золотий вік», як час, коли жили герої й мудреці, котрі своїм життям асвідчували сенс історії.
Упевненість у неминучість завершення історії пронизує християнське світосприйняття, роздуми редставників філософії російського «релігійного ренесансу» - В. Соловйова. М. Бердяєва, тощо (на межі ІІХ-ХХст.) М. Бердяєв пише: «Сенс історії в тому, що вона закінчиться. Історія повинна закінчитися, бо в межах нерозв язаною є проблема особистості».
Сенс історії як проблема розв язання зла знаходить своє втілення в ідеях прогресу. Так. Кант пише рактат про прогрес людського роду. Гегель всю всесвітню історію витлумачує як прогрес в усвідомленні вободи, Маркс розглядає прогрес як розвиток продуктивних сил і виробничих відносин суспільства. Ірогрес зробився провідною ідеєю XIX ст.., яка стала грунтом для поєднання прагнень до кращого айбутнього із смислом здійснень технічних, наукових, соціальних. Однак, ідея прогресу, розглядувана к вияв сенсу історії, містить низку протиріч: протиріччя цілей та засобів прогресу; проблемі насильства й орушення прав людини, особливо виражені в роки світових війн.