- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Проблема людського буття
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи. Соціальне в людині
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51.Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •Основні стратегічні підходи щодо вирішення глобальних проблем
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обгрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •60. Філософський зміст проблем культури.
- •61. Охарактерезуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” та “світогляд”?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття “віра”, “знання”, “мудрість”?
- •64.Розкрийте суть понять “космоцентризм”, “теоцентризм”, “антропоцентризм”. Дайте порівняльну характеристику.
- •65.Розкрийте сутність понять “теїзм”, “пантеїзм”, “деїзм”.
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять “містичний пантеїзм”, “ натуралістичний пантеїзм”. Як співвідносяться між собою поняття “номіналізм” та “реалізм”?
- •72. Як співвідносяться між собою поняття “діалектика” та “синергетика”?
- •73. ”Рух” та “розвиток”: особливість взаємодії.
- •74. Розкрийте суть понять “парадигма” та “наукова революція”.
- •75. Як співвідносяться поняття “розвиток”, “прогрес”, “регрес”.
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття “підсвідоме”, “надсвідоме” та “сублімація”?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79. Розкрийте сутність понять “верифікація” та “фальсифікація”.
- •80. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “особа”, “особистість”?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття “свідомість”, “самосвідомість” та “суспільна свідомість”?
- •82. Як співвідносяться між собою поняття “дух”, “душа”, “духовність”?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття “особистість”? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •84. Дайте порівняльну характеристику понять “есенція” та “екзистенція”.
- •85. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”?
- •86. Поняття “свобода” та “відповідальність”: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом “культура” і “цивілізація”?
- •88. Що ви розумієте під поняттям “свобода”? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
77. Як співвідносяться між собою поняття “підсвідоме”, “надсвідоме” та “сублімація”?
Підсвідомість - це своєрідний резервуар свідомості людини, де зберігається незапитувана інформація із власного і чужого досвіду, а також закладені можливості різних комбінацій цієї інформації. Підсвідомість є також основою репродуктивної діяльності.
У філософській та психологічній літературі підсвідоме нерідко
ототожнюють із несвідомим. Термін «несвідоме» — ширший.
Надсвідоме — рівень психічної активності особистості під час виконання творчих завдань, який не піддається усвідомлено-вольовому контролю. Дуже часто надсвідомість інтерпретують як механізм творчої інтуїції, за якої відбувається рекомбінація колишніх вражень, але на вищому психічному рівні.
Сублімація - це захист, який здійснює переорієнтацію сексуального або
агресивного потенціалу людини, реалізація яких зумовить конфлікт з
особистими і соціальними нормами, у прийнятні і навіть заохочувані
суспільством форми творчої активності.
78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
Вищим рівнем психічного відображення дійсності, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість. Свідомість - це відображення у психіці людини ідеальних образів дійсності, своєї діяльності, самої себе.
Свідомість не тотожна всій психіці. Це особлива сукупність психічних процесів, особливе утворення, що сформувалось в ході суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності,- специфічна форма цілеспрямованого психічного відображення.
Неусвідомлене- виступає то як потяг, то як відчуття, сприймання, уявлення і мислення, то як сомнамбулізм, то як здогадка, інтуїція, то як гіпнотичний стан або сновидіння, стан афекту чи несамовитості.
До несвідомих явищ відносять і наслідування, і творче натхнення, що супроводжується раптовим "осяянням” новою ідеєю, яка народжується немовби від якогось поштовху зсередини, і випадки миттєвого вирішення задач, які тривалий час не піддавалися свідомим зусиллям, та ін.
На відміну від свідомості несвідоме не передбачає попередньої уявної побудови дій, проектування їхніх результатів і постановки мети. Несвідомі процеси виконують певну охоронну функцію: позбавляють психіку від постійного напруження свідомості там, де в цьому немає потреби.
79. Розкрийте сутність понять “верифікація” та “фальсифікація”.
Верифіка́ція — логіко-методологічна процедура встановлення істинності наукової гіпотези (так само як і поодинокого, конкретно-наукового твердження) на підставі їхньої відповідності емпіричним даним (пряма або безпосередня верифікація) або теоретичним положенням, що відповідають емпіричним даним (непряма верифікація). У рамках логічного позитивізму принцип верифікованості розуміється критеріально вичерпним способом апробації наукових тверджень, які розуміються у якості «протокольних припущень» як фіксацій даних безпосереднього досвіду: твердження, котрі виходять за рамки «протокольних пропозицій» трактуються як такі, що неверифікуються, у випадку чого в дію вступає принцип фальсифікації.
Фальсифіка́ція (від лат. «підробляти») — дії, спрямовані на обдурювання шляхом підробки об'єкта купівлі-продажу, тобто товару, з корисливою метою.
Спростовуваність або фальсифікаціонізм (критерій Поппера) — це важлива концепція у філософії науки. Щоб гіпотеза була спростовуваною, ми повинні могти вказати, яке спостереження або результат якого фізичного експерименту можуть її спростувати. Наприклад, твердження «всі ворони чорні» може бути заперечене фактом спостереження білої ворони. Теоретичний напрям, що наголошує на важливості спростовуваності як філософського принципу відомий під назвою