- •Седиментологія
- •Форми переносу мінеральних сполук та диференціація осадової речовини на шляхах переносу від водозбірних площ до кінцевих басейнів осадконакопичення
- •2. Ознаки осадових порід як показники умов осадко накопичення у різних седиментологічних обстановках
- •3. Процес діагенезу осадків,причини та стадіїї перетворень. Суть процесу катагенезу та його межі
- •4. Принцип актуалізму та межі його використання в седиментології у зв'язку з особливостями сучасного геологічного моменту
- •Пошуки та розвідка родовищ нафти та газу
- •1. Етапи і стадії геологорозвідувальних робіт на нафту і газ
- •2.Найважливіші методи пошуку та розвідки вуглеводнів
- •3.Класифікація свердловин при бурінні на нафту і газ
- •4. Класифікація ресурсів і запасів вв
- •Петрографія порід колекторів
- •3. Генезис, класифікація та поширення карбонатних порід-колекторів у геологічних формаціях.
- •4. Колекторські властивості карбонатних порід та методи їх дослідження
- •Петрофізика порід-колекторів
- •Ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів. Класифікація
- •Коефіцієнт нафтогазонасичення гірських порід. Петрофізичні моделі та
- •Пружні властивості гірських порід. Їх зв'язок з літологічними та ємнісними
- •Загальні проблеми геології нафти та газу
- •1.Ресурсна база вуглеводнів і першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні
- •2.Проблеми пошуків нетрадиційних скупчень нафти і газу (кристалічний фундамент, рифи, сланцевий газ, газ вугільних басейнів).
- •3.Проблеми і перспективи відкриття покладів вв на великих глибинах.
- •Геологія і нафтогазоносність морських басейнів
- •Характеристика будови та походження головних елементів Світового океану(со): шельфу, материкового схилу та підніжжя, перехідної зони, ложа океану, серединно-океанічних хребтів.
- •Перспективи нафтогазоносності Світового океану. Нафтогазогеологічне районування акваторій.
- •Південна Атлантика
- •Західна частина Індійського океану
- •Східна частина Індійського океану
- •Західна частина Тихого океану
- •Східна частина Тихого океану
- •Характеристика нафтогазоносності осадових товщ у межах акваторій Азовського та Чорного морів. Ресурсна база та перспективи.
- •Нафтогазоносність та перспективи Азовського моря
- •Нафтогазоносність Чорноморського шельфу України
- •Нафтогазопромислова геологія
- •1. Основні фізичні та фізико-хімічні характеристики пластових флюїдів. Нафтові, газові та газоконденсатні системи системи.
- •В'язкість пластових нафт
- •Коефіцієнт термічного розширення нафти Ктр
- •Тиск насичення або початок пароутворення
- •Пластовий газовий фактор
- •В`язкістьгазів
- •Гідрати природних газів
- •2) Термобаричні умови нафтогазоносних басейнів. Початковий стан покладу. Початкові пластові тиски у водонапірних системах з покладами.
- •4) Геологічні і геофізичні методи досліджень свердловин під час розробки нафтових і газових родовищ. Геологічні та технічні задачі.
- •3). Еволюція органічної речовини і нафтогазоутворення. Тектонічні типи керогену. Нафтогазоматеринські світи.
- •Класифікації запасів нафти і газу
- •Екологічні аспекти пошуківта видобутку нафти та газу
- •1) Міграційні форми нафтопродуктів у геологічному середовищі та в поверхневих водах
- •2) Потенційні джерела забруднення навколишнього середовищау процесі буріння та освоєння нафтогазоносної свердловини.
- •3) Екологічні налідки розробки контирнентальних родовищ нафти і газу
- •4) Екологічні налідки розробки родовищ нафти і газу в акваторії морів
- •Гідрогеологія
- •Нафтогазоносні провінції світу
- •Альтернативна відповідь на перше питання
- •2. Нгп східної європи
- •3. Нгп африки
- •4. Україна як нафтогазовидобуваюча держава
- •Моделювання
- •2. Головні завдання, що вирішуються методом сейсмічної розвідки. Назвіть методи що використовуються у комплексі із сейсморозвідкою.
- •1. Фактори, що впливають на фазову швидкість проходження сейсмічних хвиль через геологічне середовище. Їх співвідношення з даними акустичного каротажу.
- •Фізична суть методу бкз. Геологічні задачі, що розв"язуються за допомогою методів електричного опору.
- •Метод ультразвукового акустичного каротажу. Геологічні задачі, приклади його застосування при дослідженні нафтогазових свердловин.
- •Інклінометрія і кавернометрія свердловин. Геофізичні методи оцінки технічного стану нафтогазових свердловин
- •Технології розробки родовищ нафти і газу
- •1. Розробка нафтових пластів в умовах водонапірного режиму. Системи підтримки пластового тиску під час експлуатації нафтового родовища.
- •2. Сучасні методи підвищення нафтовіддачі пластів. Гідродинамічні методи. Циклічне заводнення. Теплові методи розробки.
- •3. Основні принципи розробки газових родовищ. Етапи розробки родовищ природних газів.
Гідрати природних газів
Газогідрати (далі ГГ) або клатрати - тверді кристалічні речовини, гратки яких побудовані з молекул води, а у внутрішніх міжмолекулярних порожнинах розміщені молекули газу, які утворюють гідрат). Утримуються силами Ван-дер-Ваальса. На противагу від кристалічної гратки льоду гратка ГГ, яка не заповнена газом, існувати не може.
Вивченню ГГ присвячено велику кількість робіт (Ю..Макагон, Д. Медовський, С. Бик, А. Безносіков і ін.). Вперше природні газогідрати описані в сучасних осадах Каспію. А.Єфремовою та Б.Жижченко в 1972 р. Техногенні ГГ відомі понад 150 років. Техногенні газогідрати утворюють скупчення в свердловинах, утворюють пробки в газових трубопроводах.
Утворюють дві структури кубічної сингонії. Перша структура, об'ємно- центрована розміром 1,2 нм, складена з 46 молекул води з порожнинами - шістьма великими (0,59 нм) та 2 малими (0,52 нм), в яких розміщені молекули газу. Велики порожнини мають тетраедричну форму, малі - пентагондодекаедричну. Друга структура, гранецентрована кубічна гратка типу алмазу, складена розм ром 1,74 нм, елементарна комірка її побудована з 136 молекул води і вміщує 16 малих 0,48 нм і 8 великих (0,69 нм) порожнин.
Які гази найлегше переходять в гідрати? Етан та ізобутан, метан складніше. Вільний вихідний газ, з якого утворюються ГГ, при цьому збіднюється етаном та ізобутаном і збагачується нормальним бутаном, який не переходить в газогідрати. Ці ознаки можуть мати пошукове значення, щоб відрізняти генезис донних газогеохімічних аномалій.
Доведена гідратоносність всього Світового океану. Масштаби газогідратоносності набагато більші в морях та океанах, ніж на суходолі. За формою знаходження це дрібновкраплені, вузлуваті, шаруваті, масивні або щільні скупчення. В утворенні ГГ приймають участь тільки прісні або маломінералізовані води. В петрографічному відношенні ГГ - мономінеральна порода, або головний породоутворюючий мінерал, чи гідрат акцесорний, так само, як і форми підземного льоду.
Акцесорний тип найбільш поширений.
За генезисом ГГ кріогенний утворюється в результаті пониження температури в існуючому покладі або у скупченні (аномалії) вільного газу. Прикладом ГГ суходолу є Месояхське родовище Красноярського краю. Глибини залягання до 800 м. Седиментогенний утворюється на континентальних схилах у їх підніжжів, основна частина проявів встановлена в морях. Появі скупчень ГГ сприяють підвищені вмісти органічної речовини (і біогенного метану). Фільтрогенний ГГ з'являється при фільтрації газу або газонасиченої води через зону термодинамічної стабільності ГГ. В осадовій товщі це можуть бути ділянки розвантаження підземних ( підводних) флюїдів, у тому числі розломи та місця прояву грязьового вулканізму. Діагенетичні ГГ зобов'язані появою зв'язуванню з поровою водою газів, які утворюються в діагенезі. Передбачається, що основні запаси зв'язані з цим типом.
В полярних морях верхня границя гідратоутворення наближена до поверхні, температури близько 0°С. Навіть на екваторі температура верхнього шару осадів на глибині 1000 м складає приблизно 280-290 К, тобто біля ) С. Отже, ГГ утворюються і в цих широтах. Виявлені світові ресурси зосереджені переважно в діапазоні температур 274-276 К (1-5 С). Мінімальні глибини гідратоутворення в Атлантиці 550 м, Тихому океані 500 м, Індійському 600 м. Дані глибини займають більше 70 % площі дна Світового океану.
Найбільш перспективні ділянки зчленування шельфу арктичних морів з материком. Термодинамічно сприятливі умови спостерігаються повсюдно в Північному Льодовитому океані. З наближенням до материків глибини залягання гідратного шару зменшуються. Товщини зони гідратоутворення 100-400 м.
Проблема газогідратів, освоєння клатратних ресурсів має політичне значення. Відбувається поділ територій Світового океану міжнародними угодами щодо освоєння корисних копалин. Особливу активність проявляють Норвегія, Китай, Росія, США і інші країни.
Як виділяють скупчення газогідратів? За різницею у швидкостях поздовжних і поперечних хвиль (підвищена в межах полів ГГ), за акустичними аномаліями. Методи, що найширше застосовуються - ехолотування та сейсморозвідка.
Як видобувати ГГ? Основний принцип - вивести з стану термодинамічної рівноваги. Наприклад, збільшувати температуру, знижувати тиск, вводити бромід кальцію, який розкладає ГГ, прикладати механічні зусилля (розмив і ін.). Просто й надійно - розмивати струменем води, збирати газ механічної дегазації. Відмітимо, що ГГ керна, піднятого на борт судна, розкладаються на очах. Їх збереження для досліджень потребує низьких температур.