- •Седиментологія
- •Форми переносу мінеральних сполук та диференціація осадової речовини на шляхах переносу від водозбірних площ до кінцевих басейнів осадконакопичення
- •2. Ознаки осадових порід як показники умов осадко накопичення у різних седиментологічних обстановках
- •3. Процес діагенезу осадків,причини та стадіїї перетворень. Суть процесу катагенезу та його межі
- •4. Принцип актуалізму та межі його використання в седиментології у зв'язку з особливостями сучасного геологічного моменту
- •Пошуки та розвідка родовищ нафти та газу
- •1. Етапи і стадії геологорозвідувальних робіт на нафту і газ
- •2.Найважливіші методи пошуку та розвідки вуглеводнів
- •3.Класифікація свердловин при бурінні на нафту і газ
- •4. Класифікація ресурсів і запасів вв
- •Петрографія порід колекторів
- •3. Генезис, класифікація та поширення карбонатних порід-колекторів у геологічних формаціях.
- •4. Колекторські властивості карбонатних порід та методи їх дослідження
- •Петрофізика порід-колекторів
- •Ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів. Класифікація
- •Коефіцієнт нафтогазонасичення гірських порід. Петрофізичні моделі та
- •Пружні властивості гірських порід. Їх зв'язок з літологічними та ємнісними
- •Загальні проблеми геології нафти та газу
- •1.Ресурсна база вуглеводнів і першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні
- •2.Проблеми пошуків нетрадиційних скупчень нафти і газу (кристалічний фундамент, рифи, сланцевий газ, газ вугільних басейнів).
- •3.Проблеми і перспективи відкриття покладів вв на великих глибинах.
- •Геологія і нафтогазоносність морських басейнів
- •Характеристика будови та походження головних елементів Світового океану(со): шельфу, материкового схилу та підніжжя, перехідної зони, ложа океану, серединно-океанічних хребтів.
- •Перспективи нафтогазоносності Світового океану. Нафтогазогеологічне районування акваторій.
- •Південна Атлантика
- •Західна частина Індійського океану
- •Східна частина Індійського океану
- •Західна частина Тихого океану
- •Східна частина Тихого океану
- •Характеристика нафтогазоносності осадових товщ у межах акваторій Азовського та Чорного морів. Ресурсна база та перспективи.
- •Нафтогазоносність та перспективи Азовського моря
- •Нафтогазоносність Чорноморського шельфу України
- •Нафтогазопромислова геологія
- •1. Основні фізичні та фізико-хімічні характеристики пластових флюїдів. Нафтові, газові та газоконденсатні системи системи.
- •В'язкість пластових нафт
- •Коефіцієнт термічного розширення нафти Ктр
- •Тиск насичення або початок пароутворення
- •Пластовий газовий фактор
- •В`язкістьгазів
- •Гідрати природних газів
- •2) Термобаричні умови нафтогазоносних басейнів. Початковий стан покладу. Початкові пластові тиски у водонапірних системах з покладами.
- •4) Геологічні і геофізичні методи досліджень свердловин під час розробки нафтових і газових родовищ. Геологічні та технічні задачі.
- •3). Еволюція органічної речовини і нафтогазоутворення. Тектонічні типи керогену. Нафтогазоматеринські світи.
- •Класифікації запасів нафти і газу
- •Екологічні аспекти пошуківта видобутку нафти та газу
- •1) Міграційні форми нафтопродуктів у геологічному середовищі та в поверхневих водах
- •2) Потенційні джерела забруднення навколишнього середовищау процесі буріння та освоєння нафтогазоносної свердловини.
- •3) Екологічні налідки розробки контирнентальних родовищ нафти і газу
- •4) Екологічні налідки розробки родовищ нафти і газу в акваторії морів
- •Гідрогеологія
- •Нафтогазоносні провінції світу
- •Альтернативна відповідь на перше питання
- •2. Нгп східної європи
- •3. Нгп африки
- •4. Україна як нафтогазовидобуваюча держава
- •Моделювання
- •2. Головні завдання, що вирішуються методом сейсмічної розвідки. Назвіть методи що використовуються у комплексі із сейсморозвідкою.
- •1. Фактори, що впливають на фазову швидкість проходження сейсмічних хвиль через геологічне середовище. Їх співвідношення з даними акустичного каротажу.
- •Фізична суть методу бкз. Геологічні задачі, що розв"язуються за допомогою методів електричного опору.
- •Метод ультразвукового акустичного каротажу. Геологічні задачі, приклади його застосування при дослідженні нафтогазових свердловин.
- •Інклінометрія і кавернометрія свердловин. Геофізичні методи оцінки технічного стану нафтогазових свердловин
- •Технології розробки родовищ нафти і газу
- •1. Розробка нафтових пластів в умовах водонапірного режиму. Системи підтримки пластового тиску під час експлуатації нафтового родовища.
- •2. Сучасні методи підвищення нафтовіддачі пластів. Гідродинамічні методи. Циклічне заводнення. Теплові методи розробки.
- •3. Основні принципи розробки газових родовищ. Етапи розробки родовищ природних газів.
2. Нгп східної європи
ВОЛГО-УРАЛЬСЬКА НГП
Знаходиться на СЄП. З пн.. обмежена Тіманським кряжем, сх. – Передуральський прогин, пд. – сх. Прикаспійська синекліза. В центрі Татарське склепіння. Перша нафта 1929р. Видобуто до 4 млрд т н. Н родовища більше 700, г – 80, гк – 120.
Фундамент на глибині 1,5 – 2 км і до 10-12 у Башкирсько-Оренбурському передураллі. Породи PZ-KZ. Починаючи з рифея, PZ починається з Д2 (ейфель) (теригенні і карбонатні породи). В розрізі 90% - морські відклади, з них 60 – карбонатні породи, 10 – солі.
Головний НГ-носний продуктивний комплекс – Д теригенний , до 30% запасів, С1 – 25% - запасів, С2 – теригенний , С3-Р1 – карбонатний , Р2 – карбонатно-теригенний.
Регіональним флюїдоупором є соляна Кунгурська товща, глинисто-карбонатна Верейська, карбонатно-глиниста Кіновсько – Саргаєвська.
В межах провінції виділяють регіональні поля :Зовнішнє нафтове – Персько-Башкирське, Татарське, Жигулівсько-Пугачівське склепіння. Нафтогазове – Саратовське, Доно-Медведецька. Газове – Оренбурзьке склепіння.
Ромашкінське н родовище. Найкрупніше. В теригенній товщі Д3 виділяють 5 нг-носних горизонтів і 2 в С. Пористість колекторів – 10-24%, дебіти – 100-400 т на доб. Густина н – 800-850 кг на м3, вміст сірки 0,84-0,95, парафінів 3,5-5%.
Оренбурзьке гк родовище. Відкрите 1967р. В розрізі О, С, Р1. Г і ГК поклади містяться в С2 до Р1. Основний г поклад в інтервалі 1300-1800 м. Г поклад в Башкирсько-Верейських відкладах, дебіти – до 1 млн м3 на добу. Високий вміст Н2S від 1,3 до 4,5%.
ТІМАНО-ПЕЧОРСЬКА НГП
Обмежується на зх. і пд-сх Тіманським кряжем, з пн. – Баренцеве море. Республіка Комі. Вік фундаменту PZ2-R, глибина залягання від десятків до сотень м на тіманському піднятті і 10-12 км в бік Передуральського прогину. Іжма-Печорська западина занурена на 4 км. Відкрито 90 родовищ н і г. Нг-носність зосереджена в породах палеозою.
Регіональним нг-комплексом є Д2 (верхньо франський, каменський), С (турнейський, середньо візейський), С3, Р2-Т. 90% Д2(нижньо франський ), низи Д3. Покришка – Кинівськи і Сергаївький горизонт. В розрізі продуктивні піщанисті пласти , дебіти 300-400 т на добу.
Усинське н родовище. У великій антиклінальній складці, по Д відкладах 33на12 км з амплітудою 500-600 м. Припливи з Д2 пісковиків, пористість-12-18%. Поклади-структурні і стратифіковано-обмежені. Покришка – Кинівсько-Саргаївські глини, потужність до 60м. Дебіт до 700 е на добу. Д1 колектори карбонатні. Покришки – проникні породи Р2 насичені загустілою нафтою.
Ярельське н родовище. Брахіантикліналь в межах пд-сх занурення Тіману. Найбільш нг-носний Д ейфель. Пісковики перекриті туфо-діабазами. Нафта в»язка, важка, густина 933-947 кг на м3. Невеликі глибини залягання 120-160, розробляється шахтним способом.
ПЕРЕДУРАЛЬСЬКА НГП
Простягається вузько смугою вздовж зх. схилу Уралу на 2 тис км від Баренцового моря до пд занурення Уралу. Міститься в Передуральському прогині , який відокремлює складчастий Урал (герцинська складчастість) та СЄП. Виходи на поверхню фундаменту ділять на ряд западин : Верхньопечорська, Солікамська, Юрюзано-Сильвенська, Бельська.
Виповнений прогин карбонатними відкладами S,D,P, потужність 8-12 км. Наявність соленосної товщі Кунгурського ярусу (Р1) 1,5 км.
В пд частині поховані рифтові масиви Р1. Органогенні вапняки перекриті солями кунгурського ярусу. Глибина збільшується з пн. на пд від 500 до 3000 м.
Поклади н,г в Д2,Д3,С і Р1 – відкладах. Найбільш продуктивний Р1, головним чином рифогенні вапняки. Дебіти до 800 т на добу(Ішимбайське родовище). В межах Солікамської, Юрюзано-Силвенської западини 85 родовищ, з них 50- н.
В перед уральському прогині встановлено приуроченість нг-носності до двох типів структур: 1-рифи (Башкиртостан), 2- структурні, приурочені до валоподібних піднять (Вуктильське родовище).
Ішимбайське н родовище . В Бєльській западині. Поклади містяться в рифовому масиві . Вапняки кавернозні з високою проникністю. Одиничні рифи до 1,5 км, всього рифових масивів 5(витягнуті ланцюгом). Покришка – соленосна Кунгурського ярусу.
Вуктинське гк родовище. В центральній частині Верхньо печорської западини. Антиклінальна складка з високою амплітудою 1,5 км. Розмір складки 8,5 на 5 км. Газовмісними є С2-Р1. Склепінний поклад перекритий кунгурськими відкладами , потужність 200-700 м. Висота складки 1,5 км спричиняє аномальні тиски.
ПРИКАСПІЙСЬКА НГП
Відповідає одноіменній синеклізі. З зх. і пн. глибина залягання фундаменту 3 км. Осадова товща до 15 км в центральній частині. Найповніший розріз від верхнього палеозою і вверх. До 4 км соляних товщ кунгурського ярусу Р1. Поділяють чохол на підсоляний і надсоляний. Пластична сіль утв. соляні куполи , висотою 5-6 км іх там більше 1700. Продовження перед уральського прогину відповідає Кенкіцька зона. В підсоляному комплексі відкрито 30 родовищ, в над сольовому більше 80.
Виділяються НГ Обл: Зх-Прикаспійська (Астраханська), Сх Прикаспійська (Кенкіяцька), Ембійська, Пд Ембійська і пн. Ембійська.
Головний нг комплекс – 1) С2 підсоляний комплекс з покладами н(Тенгійське род н, Астраханське гк). Покришка –соленосний комплекс Кунгуру. 2) надсольові відклади – нг комплекси Т, Юра2-3, К1.
4 типи родовищ: 1) пов»язані з соляними куполами –Кенкіяцьке, 2) рифогенні утворення –Карагагенське, 3) підсоляні антиклінальні структури – Астраханська , Тенгійське, 4) інші. Перспективи пов»язують з підсоляними відкладами , з рифами, з глибоко зануреними куполами
Тенгійське н родовище Має запаси більше 1 млрд т н. Знаходиться в Ембійському р-н, бур. В 1976, відноситься до групи підсольових, складається з піднять (Чапаєвське) Амплітуди до 1000м. Глибина залягання 3,6-4 км (покладу)Розмір структури з покладом до 15 км. Продуктивні відклади С1 – уламкові і уламково-орогенні вапняки. Покришка – соляний кунгур. Це найкрупніше родовище на території Казахстану. Нафта з вмістом сірки 0,5%, парафіну 2,2%.
Кенкіяцьке н родовище. 200 км від Актюбинська на пд приурочено до одноіменного соляного купола, покрівля 460-840 м. Купол прориває породи до Р2, Зверху Т,Юра, К. дебіт нафти на 150 м до 1250(до 1500) т на добу. Продуктивні горизонти 3,5 км.
ПЕРЕДКАВКАЗЬКА НГП
Простягається на 1200 км від Азовського до Каспійського моря. В 1864 в зх. Кубанському прогині неподалік м. Анапа пробурено свердловину з N відкладів отримали фонтан н. Масове освоєння провінції почалося після війни. В тектонічному відношенні територія епігерцинської Скіфської плити.
Має яскраво виражену 3 ярусну будову: 1) герцинський фундамент (до палеозойські та палеозойські кристалічні г п , нижній ярус до С, !!!!!! інтенсивно метаморфізовані складчасті. 2) середній ярус – строкаті осадові, осадово ефузивні породи Р,Т потужністю до 1500м. Зберігся в депресіях фундаменту., 3) верхній ярус – осадовий чохол мезо-кайнозою, 1-6 км, починаючи з юри.
Виділяються 3 нг комплекси: 1) Р,Т, юра- підсоляний , завершується титонською галогенною!!!!! покришкою, 2) К-палеоген завершується регіональною глинистою товщею майкопської світи, 3) неогеновий, н зосереджена у нижньому комплексі , а у 2 та 3 газ.перспективи пов»язані з великими глибинами , більше 5 км. Н приурочена до схилів , г до центральних і платформних частин.
Анастасіївсько-Троїцьке родовище. Асиметрична антиклінальна складка , амплітуда 120 м. Діапір, в ядрі майкопські глини. Промислові поклади н в меотичному!!!!! ярусі міоцену, глибина 1500 м. Вище понт і кімерій – поклади г. Газова шапка з поверхом г-носності понад 100м , дебіт 6 тис м3 на добу.
Старогрозницьке родовище. 1893р – отримано перший фонтан нафти , зосереджена н в Чокрак – Караганських відкладах. Брахіантиклінальна складка, по міоценових відкладах розірвана насувом з амплітудою 120 м.
НГП АЗІЇ
ЗАХІДНО – СИБІРСЬКА НГП
Перше г род Березівське відкрито 1953р., перше н Шаінське у 1960р.
На зх. герцинські споруди Уралу, сх.-Сибірська платформа, пд- каледоніди Казахстану. В тектонічному відношенні – зх.-Сибірська палеозойська (епіпалеозойська) плита. Поверхня фундаменту – 2,5 – 4 км у приоббі на пн. до 10-15км. Численні грабен рифти – Урингойсько –Катогорський від Пн. Льодовитого океану до Омська.
В будові виділяються 3 структурні поверхи: 1)палеозойський фундамент; 2)доярський проміжний комплекс. Кембрій-тріас слабометаморфізовані , які на пн. і пн.-сх регіону утв. товщу більше як 5 кмі на підняттях фундаменту цей комплекс практично відсутній; 3)мезо-кайнозойський платформний чохол.
В межах провінції закартовано 1900 локальних піднять. В осадовому чохлі присутні дві глинисті товщі, які є регіональними флюїдоупорами (верхньоюрський(валанжин) і туронсько-палеогенський). Ці товщі екранують регіональні нг-комплекси Т-юра-К-палеоген.
Всього відкрито 350 род, які переважно н і гн. Зосереджені в юрі-К (пісковики). Н переважно в центральній частині (середньообська нг обл) і гк і г облямовують її. Серед г обл. продуктивними є Середньообська і Надим-Пурська.
Середньообська НГ Обл. склепіння Сургуцьке і Нижньовартівське. Сургуцьке – 125 на325 км,протягується в субмеридіональному напрямку , амплітуда 35м. Нижньовартівське 200-230 км, амплітуда 300-400м, переважають нафтові родовища. Світи юри – Тюменська, Васюганська, Баженівська, світи К – Вартівська, Медіонська. Колектори піщані, добре пористі, 30-50 м-ві горизонти баженівської світи , дебіти до тис т нв добу. Бітумінозні , листуваті породи. Родовища н: Самотлорське (гіганське), зх.-Сургунське, Правдинське, Медвеже.
Самотлорське родовище. Правобережя обі. Відповідає цілому ряду склепінь Нижньовартівського сплепіння. Фундамент на глибині 3 км, на фундаменті породи юри тюменської світи, верхньої юри, К, палеогену. Н-носність у відкладах юри, валанжину, готеріву та апту. Дебіти 100-200 т на добу, г до 500 м3 на добу. Склад г – метан менше 60% і до 30% важких вв.
Зх – Сургуцьке н родовище. В Тюменській обл., відкрите в 1962р. До 3 км мезо-кайнозовських відкладів. Промислова нг-носність у відкладах юри(тюменська світа) і К. Приурочене до центральної частини Сургуцького склепіння , площа до 200 км2, амплітуда 45 м, пастки антиклінальні, віс поклади нафти – густина 8,87-8,97, сірка – 1,5-1,9%, парафіни – 3% (чи 3,5 г на см3).
Надим – Пурська нг Обл. Виділяють Урингойський і яблунівський мегавали. Основним нг-комплексом є К2 синоман, покришка – турон-палеогенові глинию. Синоман містить 300м піщано-алевритистих порід, пористість 25 і більшн%. Дебіти г до 8 млн м3 на добу. Г синоманських відкладів – сухий, метан 98-99%, г солотвинського род – жирний. Крупні г родовища – Урингойське, Яблунівське, Медвеже.
Урингойське родовище. 10,2 млн м3 (з по запасам). В 400 м від м Солігард, відкрито в 1966р. продуктивний горизонт – син оманські пісковики,пористість відкрита 25-30% , покришка -600м турон-палеогенові глини. Глибина ГВК 120м, висота г покладів 200 (210-230)м, дебіти г від 1,4 до 7,9 м3 на добу.
СХІДНО – СИБІРСЬКА НГП
В тектонічному відношенні Сибірське плоско гір»я , площа 2,5 млн км2. Зх. границя по р. Єнісей , з пд, пд-зх і пд-сх обмежена спорудами Саян і Байкальськими складчастими спорудами (в межах Анабарський, Алданській щит). На докембрії залягають рифейські, вендські і кембрійські утв. з яким пов’язують нг-носність.
Фундамент, крім щитів, залягає від 2-3 до 10 км. В осадовому чохлі виділяється 3 структурні яруси 1)рисей-венд, місцями низи палеозою; 2) верхній палеозой та низи Т; 3)тріас, юра,К.
Палеозойські платформні карбонатні та частково теригенні фації, висотою в км. Хар. Особливість – наявність у нижньому мезозої-Т трапових формацій.
Основні тектонічні елементи: Анабарський та Алданський щити, Тунгузька синекліза з потужними відкладами середнього структурного ярусу. На сх. Виділяється Непсько-Батуобинська антекліза. Залежно від структурно-тектонічної будови та співвідношення структурних ярусів тут виділ низка НГ Обл.
Основні структурні елементи: Непсько-Ботуобська, Байкитська антекліза та Ангаро-лєнська. Разом вони утв. Іркутський амфітеатр. Особливість – наявність потужної соленосної товщі кембрію до 300 м і виділяється під сольовий і над сольовий структурні поверхи. Потужна відклади венду та кембрію – карбонатні товщі, доломіти, вапняки, ангідрити.
В пд частині Непсько-Батуобинської антеклізи до 759м Усольська світа(кембрій).
У розрізі непсько-батуобської НГ Обл виділ. нг-носні комплекси: 1) рифейський карбонатний, 2) вендський-теригенний, 3) кембрійський карбонатно-теригенний.
Марківське родовище відкрито 1962р. промислові припливи н з кембрійських порід. 500км пн. від І(Я)кутська?.3 структурні поверхи: під сольовий, сольовий, над сольовий. Підсьльовий 500м, теригенно-карбонатні породи, солбовий – усольська світа, кембрій до 2 км. При буріння харківської опорної свердловини з глибини 2164м отримали потужний фонтан н, 1 тис т на добу та 500 м3 на добу газу з осинського горизонту усольської світи. Н дуже легка 830 кг на м3 червоноколірна у тріщинуватих вапняках.
Середньоботуобінське нгк родовище . відкрито в 1978р. Полога структура 60 на 30 км з невеликими кутами падіння , на крилах кут 1. Нижній горизонт на глибині 1900м: слабозцементовані карбонатні пісковики, пористість до 19%, дебіт г 950 м3 на добу, запаси г більше 150млрд м3. Верхній горизонт на глибині 1,5 км аналог осинського. Дебіти г 400 тис м3 на добу. Поклади склепінні.
ЛЄНО – ВІЛЮЙСЬКА НГП
Захід республіки Сахар. Лівобережжя р Лєна та басейн лівою притоки р Вілюй. У тектонічному відношенні відповідає одноіменній синеклізі.
У 1956р отримано до 2 морд м3 на добу г з мезозойських відкладів Усть-Вілюйського гк род. Кристалічний фундамент занурений глибоко, осадовий чохол до 12 км. Структурні поверхи: 1) нижній: протерозой середній-верхній,2)середній: венд – С1 відклади, 3)мезо-кайнозойські відклади. Бурінням відкрито теригенну перм і мезозой, У Р2, юрі і К поширені прошарки вугілля.
Основні структури: у субширотному напрямку вздовж р Вілюйпростягається Хапчаганський мегават, з ним пов»язують основну нг-носність. У його межах Р залягає на глибині 3-4 км, виділяються крупні брахіантикліналь ні складки субширотного простягання , амплітуда 400м.
Вілюйська НГ Обл. тут 99% розвіданих запасів даної НГП. Г-комплекси: 1) верхньо-Р(третина запасів), 2)Т1 до 60% запасів, 3)Т3-юра1 до 10%. Виділяються 20 г-носних піщаних колекторів.
Середньовілюйське гк родовище. Міститься в брахіантикліналь ній складці 18на11км, амплітуда 300м. кути падіння на крилах 3-4. Продуктивні породи Р2-юра3. Говний продуктивний горизонт Т1 (висота 70-85м), з нього припливи г до 2 млн м3 на добу.
ЄНІСЕЙСЬКО – ХАТАНСЬКА НГП
Від Єнісея на зх. до Лєни на сх. Промислові об»єкти відкриті у 60-ту р. родовища Пеляткинське, Мессояхське. У тектонічному відношенні відповідає Єнісейсько-хатанському та Лєно-Анабарському прогинам.
Фундамент протерозойський на глибині 5-10 і 12-14 км.. Виділяються поверхи: 1) протерозойський карбонатний, 2)протерозойський карбонатний , карбонатно-соленосно-теригенний, 3)мезозойський теригенний.
У прогинах наявні соленосні Д товщі. Промислова г-носність в теригенному комплексі мезозойських порід , потужністю до 7 км, юра3-К.
Г родовища у К1 (2,2 – 2,6 км). 2 продуктивні горизонти у піщано алевритових колекторах, що перекриті пачкою аргілітів, потужність до 60 км.
Пеляткинське гк родовище. К1 у розрізі на глибині 2,5 км, десяток піщано-алевритових горизонтів, які вміщують гк поклади склепінневого типу. Дебіти г 500 тис м3 на добу.
НГП СХ АЗІЇ
ОХОТСЬКА НГП
Промислова нг-носність пов»язана з неогеновими відкладами на о.Сахалін. У тектонічному відношенні це Камачтка, Сахалін, Хабаровський край.
Сазалінська НГ Обл. Основна структура Східносахалінський антиклінорій. Перше род н Охинське (1923) на даний момент промислових об»єктів 70.
Виділяються 3 структурних поверхи: 1) верхній теригенний кайнозойський , неоген потужністю 7-8км, він вміщує всі відомі род н і г. Продуктивний горизонт неоген. Відклади піщано-глинисті з досить потужними горизонтами пісковиків , пористість 20-25%. Продуктивні горизонти на глибині від 40 м (Охинське род) до більше 3 км. Дебіти н 20-150 т на добу. Основні родовища: Охинське, Папомайське Ехабінське.
Паромайське гн родовище. Антиклінальна складка меридіонального простягання , довжина 25 км, глибина 900-1800м. Поклади тектонічно-екрановані розривом амплітудою до 800м.
ЗАКАВКАЗЬКА НГП
Розташована між хребтами великого і малого Кавказу в Куринській і Ріонській западині, розділяє їх дзюрульський масив. В азербайджані н видобувають з 1873 р., за весь період видобуто більше 1 млрд т. Стратиграфічний діапазон нг-носності охоплює відклади верхньокрейдові , палеогенові, міоценові та пліоценові. Більша частина запасів у пліоценових піщано-глинистих відкладах, в яких проникні піщані пачки чергуються з непроникними глинистими.
Апшеронська НГ Обл. Родовища Балахани, Сурахани. В тектонічному відношенні одноіменний архіпелаг, в геологічному – занурений мегаантиклінорій Великого Кавказу. Продуктивні товщі: неоген-пліоцен, світа підкірмакінська, кірмакінська, потужність 3700м, пісковики з гарними колекторськими властивостями, до 40 піщаних горизонтів, дебіти 100-250 т на добу.
Родовища прв»язують з брахіантикліналями , що ускладнені грязьовим вулканізмом. Інтервал нг-носності 80-5000м. нафта якісна, світла, легка, низько парафіниста з низьким вмістом сірки.
Родовище нг Нафтове Каміння. Продуктивні піщані пласти на 2-3 м від рівня води. За структурою асиметрична антиклінальна складка (крила 35-50). Продуктивна товща більше 2 тис м, у ній виділяються більше 20 нг горизонтів, сумарної товщини більше 300м. пористість 20-30%. Поклади тектонічно екрановані , при контактові та відносяться до грязьових вулканій.
Шемахіно-Кобистанська НГ Обл. Відповідає однойменному синклінорію, виповненому теригенними товщами палергену і міоцену , широко розповсюджений грязьовий вулканізмю перспективи пов»язують з К відкладами.
Бакинська НГ Обл. знаходиться на шельфі Пд Каспію, численні локальні підняття ускладенні грязьовим вулканізмом. Продуктивна товща –верхній неоген. Родовище Сангачали.
ПІВДЕННОКАСПІЙСЬКА НГП
Охоплює пд Каспію і зх.-Туркменську западину.
Зх – Туркменська НГ Обл. обмежена альпійськими спорудами Копетдагу зі схта з пн. спорудами Балхан. Виповнюють зх.-Туркменську западину, потужна товща до 15 км мезо-кайнозою у якій потужний неоген(5 км.) Родовище Челекен найбільше. З 70 тих рр. 19 ст. продуктивні відклади неогену. Поклади склепінні пластові, приурочені до піщаних горизонтів, яких 20.
ТУРАНСЬКА НГП
Розташована на сх. Від Каспійського моря, міжКопетдагом і Мангишлаком. У тектонічному відношенні відповідає Туранській плиті. Фундаментпротерозойський складчастий , осадовий чохол більше 10 км у занурених частинах: карбонатні та евапоритові товщі юри, К, палеогену, неогену. Флюїдоупор потужна соленосна товща середньої юри. Промислове н родовище Жетибай відкрите у 1961р. Регіонально нг-носними є у зх. частині нижня юра та середня – теригенна, на сх. – карбонатні відклади верхньої юри та К. Род: Жетибай, Газлі. Запаси н пов»язують з юрськими відкладами, г у К.
НГП ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ АЗІЇ
Охоплює Аравійський півострів, Іран, Авганістан, Туреччину. На території провінції зосереджено більше 70 млрд т нафти і 10 трильйонів м3 газу. Відкрито понад 200 родовищ нафти і 15 родовищ газу. З них 70 гігантських. Ресурси в 360 млрд т нафти і 60 трильойнів м3 газу. Унікальний регіон. Родовища Гхавар, Бурган більше 10 млрд т нафти. Головні тектонічні елементи: Аравійська плита, хребти Загросу, Месопотамський прогин, Туранська плита.
Зосереджено 75% запасів нафти. Основні країни-видобувники Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Кювейт, Катар, ОАЕ.
АРАВІЙСЬКА НГП
Дуже продуктивна на нафту, в Іраці світа Асмарі. В Пн Іраці родовище Кіркук(Кальхур).
1932р – американцями відкрито перше родовище. В НГП входять Ірак, Іран, Са, ОАЕ, Катар.
В тектонічному відношенні це Аравійська плита з складною блоковою будовою кристалічного фундаменту і наявністю у осадовому чохлі значних валоподібних піднять в субмеридіональному простяганні. З Пн на Пд тут виділяють такі головні структурні елементи: Баскра-кувейтська западина, на Пд склепінневе підняття Хаза і западина Руб-ель-Халі і в акваторії Перської затоки. Фундамент кристалічний докембрійський, осадовий чохол кайнозой -7, мезозой-кайнозой – 5,5км. Родовища містять 2/3 світових запасів нафти.
НГ Обл Хаза. Охоплює територію СА, Катару, і Бахрейну. Вздовж берегу затоки 600км простягається при ширині 100. Палеозой слабо вивчений. Досліджений розріз починається тріасом(Джубей і Мінджур). Юрські карбонатні відклади 1000м. Присутня нижня крейда Зубейр верхня крейда. Мезозойські відклади утворюють значні зони регіональних валоподібних піднять, що простягаються на 100ні ум. Зокрема на території СА. До таких зон регіональних піднять приурочені головні зони НГнакопичення. Родовища відомі з крейдових відкладів. В тріаських відкладх родовище Гхавар. Середня верхня юра – Гхавар, Сафанія. Найпродуктивнішою є карбонатна товщ формації Араб (кімерідж – титон юри). Розподілена на 4 горизонти і представлена кавернозними вапняками 10-60 м. Місцями рифові фації. Пористість вапняків світи Араб 20-30%. Покришка ангідритові товщі формації Хіт. Глибина залягання 1200-3000м. Найзначнішою в області Хаза зоною нг накопичення є валоподібне підняття Ен-Нала довжина більше 200 км, ширина 20км. З 5 локальними структурами якого пов’язане суперігантське родовище Гхавар.
Родовище Гхавар. Початкові запаси більше 10 млрд. т нафти. Приурочене до 5ти піднять, які один від одного відділяються сідловинами. Основні запаси зосереджені в карбонатах. Верхньої юри світи Араб – тріщинуваті, доломітизовані вапняки з пористістю до 30%.Річний видобуток до 300млн т. Відкрито в 1948р.
НГОбл Баскра-Кувейтська Одноіменна западина . Осадові утяв платформного покриву 8-9 км. Відсутня світа Араб. З валоподібним підняттям довжиною 250 км, так звана «кувейтська дуга», пов’язані всі названі родовища Кувейту і ПдЗх Іраку. Основні продуктивні горизонти це пісковики світи Зубаїр, світи Бурган(альб), світи Вара(син оман).
Родовище Бурган Нафтове.Відкрито в 1946р. 13 млрд т, розташоване на території Кувейту. Міститься в Зх куполах єдиного підняття довжиною 40 і шириною до 14 км.
Бурган, Магва, Ахмаї
Амплітуди піднять 100-120 м в розрізі продуктивних крейдових переважають теригенні породи. Найбагатші нафтою світи Зубаїр і Бурган, потужність 15-70м залягають на глибинах до 2 км, забезпечують 90% видобутку. Колектори середньо, крупнозернисті, добре сортовані пісковики. Дебіти 2000т/добу фантастичні!
Крім названих родовищ , щ є Румейла, Румійла.
Родовище Сафанія Хаджи На Пн від кувейтсько дуги в межах акваторії Перської затоки СА простежується ще один вал, який контролює положення в просторі найкрупнішого в світі морського родовища Сафанія-Хаджи. Воно розташоване на територіх СА І Кувейту. Відкрито в 1951р. Відносить ся до супергігантів.
НГ Обл Руб-Ель-Халі Верхній розріз 7-6 км карб породи Брахіантикліналь і куполоподібні структури групуються у валоподібні підняття, що протягуються на 10 км. В Пн частині Абудабі. Регіонально нг носними є вапняки неокому. В цьому районі поширені соляні куполи і підняття пов’язані з сольовими куполами контролюють положення гігантських родовищ. На акваторії Перської затоки Ум-Шаїр (абудабі), Мурбан-баб(абудабі суходол).
МЕСОПОТАМСЬКА НГП
Знаходиться на території Пд-Зх Ірану, Пн Іраку, ПнСх Сирія і ПдСх Туреччина. У тектонічному відношенні охоплює Загрос і частину Месопотамського прогину саме його ПнСх схил. Структура велика з ПнЗх простягається на 2,5 тис км при ширині 400км. В тектонічному відношенні : виділяють Сх борт прогину який безпосередньо прилягає до Загросу, Центральну при осьову частину і Зх борт, що прилягає до Аравійської плити. В осьовій частині Месопотамського прогину збільшується потужність мезокайнозою, але вони менш дислоковані. Тут відомо, особливо в частині біля Перської затоки, понад 200 соляних куполів, які подекуди утв. Соляні гори, які виходять на поверхню. В межах Месопотамської НГП розріз включає палеозойські відклади, зокрема сіль може бути кембрійської, мз-кз.
Продуктивні горизонти зосереджені у відкладах тріасу, юри, крейди, палеогену, неогену. Месоп. НГП запаси нафти поступається лише Аравійській. Тут є ціла низка родовищ гігантів. В Іраці це Кіркук 2,14 млрд т нафти. В Ірані Мару 1,5 млрд т, Родовище Ага-Джарі - 1,9 млрд т. Контролються величезними структурами, прекрасними колекторськими властивостями, вапняки світ Асмарі і Калькур. 20% сягає пористість. Палеоген-неоген. Потужна хемогенна покришка відкладів Фарс (міоцен)
Пд Іранська НГ Обл – це Сх борт Месоп западини. Продуктивні горизонти – світа Асмань олігоцен, крейдяні світи Асмарі – юра. Основні запаси нафти зосереджені в карбонатній товщі Асмарії потуж 300-400 м і більше, як приклад
Родовище Ага-Джарі( н і г) відкрите у 1938році. Продуктивна товща Асмарі залягає на 1,5-2 км на глибині , перекрита відкладами Фарс. Дебіти сягали тис тонн, запаси 2 млрд, видобувні запаси газу 263 млрд м3
Пн – Іракська НГ Обл. з 1923р відомі н род(Нафт Хане, Ірак) у карбонатних породах світи кальхур. 1927-1930рр – Кіркук. Родовища містяться в межах Месопотамської западини. Головні продуктивні горизонти приурочені до світи кальхур , потужність 300-400м. Уструктурному відношенні поклади містяться в антиклінальних підняттях сх. Борту месопотамської западини.
Кіркук гн родовище. Запаси 2,2 млрд т н, 5 млрд м3 г і 74 млрд м3 розчиненого в нафті газу Продуктивні горизонти – карбонатна світа карку, вище фарс і різка незгідність між ними. Родо контролюється лінійною антиклінальною структурою розміром 3-4 км і довжиною 90 км, амплітуда 600м. Основні продуктивні горизонти рифогенні карбонатні (калькур), глибина залягання 300-1200м. основний вапняк у неогені виходив на денну поверхню і утворив каверни і тріщини, що зумовило надвисокі дебіти.
Кумська НГ Обл. являє собою між гірську западину, між хребтами Ельбрус і Загрос. Осадовий чохол 5-6 км – потужні карбонатні товщі мезозою та кайнозою. Продуктивний комплекс – олігоцен-нижньо міоценовий, світа Кум. Н родовище Альборс.
