Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гос усно.docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Технології розробки родовищ нафти і газу

1. Розробка нафтових пластів в умовах водонапірного режиму. Системи підтримки пластового тиску під час експлуатації нафтового родовища.

Розробку нафтових покладів в умовах водонапірного режиму можна поділити на дві основні частини:

Активний водонапірний режим підтримується водами, проявляється в покладах з добрими та однорідними ємнісно-фільтраційними властивостями, в умовах малов'язких нафт. Важлива умова - тісний гідродинамічний зв'язок водонапірної системи та покладів. Необхідно також підтримувати баланс об'ємів відбору та підступаючих до покладу вод. Тоді пластовий тиск знижується поступово, дебіти стійкі. Пластовий та вибійний тиски залишаються вищими від тиску насичення. Період максимального відбору нафти складає кілька років, об'єми її до 7-10 % видобувних запасів. Обводнення зростає незначно, після того, як коефіцієнт нафтовилучення досягає 12-16 %. На значних за запасами родовищах (в ДДЗ Гнідинцівське, Леляківське і ін.) в рік в зону відбору поступало до 3-3,5 млн в рік. Газовий фактор протягом відбору змінюється слабо і зазвичай близький до початкового об'єму розчиненого флюїду. Цей режим використовується найчастіше, особливо в ДДЗ, при цьому досягається високий коефіцієнт нафтовилучення, висока рентабельність.

Пружний водонапірний режим. При ньому зв'язок законтурних вод з покладом ослаблений, напір менший, свою частку енергії постачають пружні сили води, нафти та розчиненого газу. Падіння пластового тиску суттєве. Пластовий тиск підтримують закачуванням води, газу і розчинників нафти. Темпи відбору максимально 5-7 % у рік. Газовий фактор поступово зростає. Якщо пластовий тиск підтримується недостатньо, поклад переходить в режим розчиненого газу.

Обводнення пластів повільне, однак при заводненні може різко зростати. В цілому час обводнення пластів довший, ніж при активному режимі. Режим характерний для великих, відносно малоамплітудних структур, віддалених від областей живлення. Відновлення пластових тисків у випадках припинення розробки або ослаблення темпів відбору нафти відновлюється декілька років або десятки років.

Перш за все слід сказати, що проектування системи ППТ передбачає:

визначення обсягу нагнітаємої води; місце розташування нагнітальних свердловин; визначення числа нагнітальних свердловин; ставляться вимоги до нагнітаємої води; визначення джерела водопостачання і системи водонагнітання.

Сумарний обсяг нагнітаємої води залежить від: проектного відбору рідини з покладу,

технічних можливостей технологічного обладнання, колекторських, пружних властивостей пластів і насичуючих їх рідин. Обрана система розташування нагнітальних свердловин також впливає на обсяг нагнітаємої води.

Розташування нагнітальних свердловин для ППТ визначається особливостями геологічної будови покладу. Нагнітальні свердловини розташовуються так, щоб фронт води ефективно витісняв пластову рідину або газ.

В залежності від місця розташування нагнітальних свердловин застосовуються такі системи заводнення (тобто підтримки пластового тиску): законтурне; приконтурне; внутріконтурне; блочне і осьове (різновиди внутріконтурного заводнення); майданне; виборне; осередкове; бар'єрне. Деякі системи заводнення можуть використовуватися спільно.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]