20. Україна – демократична, правова, соціальна держава.

Ст.1 Конституції України проголошує : Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава.

Демократична. Демократичною є держава, яка всебічно і повно виражає волю народу, а її організація і діяльність постійно відповідають волі народу. Демократизм означає – насамперед існує необмежена влада народу. Відповідно до Конституції України ( ст.5 ) народ визнається єдиним джерелом влади. Він має право здійснювати цю владу як безпосередньо, шляхом виборів, референдумів так і в інших формах, так і через органи державної влади і місцевого самоврядування. Держава за Конституцією, гарантує свободу політичної діяльності (ст.15). Основою й гарантом демократизму конституційного ладу є демократизм Української держави та державних інститутів, передбачених Конституцією : парламенту, судів та інших органів державної влади. Демократизм виявляється у гласності, відкритості роботи парламенту та інших органів державної влади. Першочергове значення у становленні і функціонуванні демократії є порядок формування органів державної влади, зокрема порядок виборів до органів державної влади.

Безпосереднім показником демократизму держави є, й система політичних прав і свобод громадян України (право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації, право брати участь в управлінні державними справами).

Соціальна. Принцип соціальної держави полягає в тому, що держава піклується про соціальну справедливість, добробут громадян, їх соціальну захищеність. Найважливішою рисою соціальної держави є принципово нове ставлення до особи, її інтересів визнання її пріоритетом серед соціальних цінностей.

Відповідно до ст..3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я , честь і гідність, недоторканість, і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Найбільш повно соціальний характер держави виявляється в системі соціальних прав і свобод людини і громадянина які передбачені і закріплені в Конституції України. Маються на увазі зокрема забезпечення захисту усіх суб’єктів власності і господарювання, державний захист прав споживачів, гарантування гідного рівня життя, охорона державою сім’ї, дитинства і материнства і батьківства. На жаль певною мірою таке проголошення соціальної держави має, як показав час проблематичний характер. Це положення про соціальний характер держави, соціальні права й свободи людини і громадянина, соціальну спрямованість економіки є цілком символічними. Практично вони реалізуються частково.

Правова. Правовий характер нашої держави виявляється насамперед у передбаченому Конституцією верховенстві права, у здійсненні державної влади на засадах її поділу на законодавчу виконавчу і судову, у взаємній відповідальності держави і особи, гарантування прав і свобод людини і громадянина. Верховенство права означає пріоритет права щодо держави, політики, економіки і культури та інших інститутів держави. Політика держави має визначатися у правових формах: у вигляді законів, указів Президента, Постанов КМУ. У правовій державі політика, яка не має правових форм, не є обов’язковою для виконання. Правова держава спілкується і має спілкуватися з особою та суспільством мовою правових актів і насамперед законів, які повинні відповідати Конституції.

21. Поняття структура та суб’єкти політичної системи суспільства. Политическая система общества – это совокупность взаимосвязанных государственных, общественных и иных организаций, призванных развивать организационную самостоятельность и политическую активность личностей в процессе реализации ими политической власти.

В современных условиях политическая система призвана обеспечить эффективное управление всеми общественными делами, все более активное участие граждан в государственной и общественно-политической жизни, сочетание реальных прав и свобод граждан с их обязанностями и ответственностью перед обществом, согражданами.

Политическая система – это универсальная управляющая система государственно-организационного общества, компоненты которой связаны политическими отношениями и которая в конечном счете регулирует производство и распределение социальных благ на основе использования крупными социальными общностями государственной власти.

Для того чтобы правильно определить структуру политической системы, необходимо найти критерии отбора ее элементов. Основными требованиями в данном случае будут их внутренняя упорядоченность (организационный критерий) и политическая направленность деятельности (политический критерий), которая должна быть выражена нормативно в соответствующих уставах, программах, положениях, отражающих цель создания политической организации, ее социальное назначение, основную сферу деятельности, характер ее основных задач и функций, особенности их реализации, специфические принципы организации и деятельности и т.п. (програмный критерий).

Елементи:1.сукупність політичних об’єднань (держава, політичні партії, суспільно-політичні організації і рухи) 2. політичні відношення між структурними елементами системи. 3. Політичні норми і традиції, які регулюють політичне життя країни. 4. Політична свідомість, яка відображає ідеологічні і психологічні характеристики системи. 5. Політична діяльність, яка охоплює дії конкретних людей як представників або членів політичних об’єднань.

Взаємодія елементів дозволяє виділити підсистеми її функціонування: 1.Інституційна – суб’єкти (народ, соціальні прошарки, політичні партії – добровільні об’єднання громадян, які виражають волю певних соціальних груп, які намагаються досягнути або утримати державну владу, впливають на політику держави у відповідності з програмою і уставом своєї діяльності., суспільні організації – добровільні об’єднання громадян, створені їми для досягнення особистих і суспільних цілей, які діють на початках самоорганізації, самоуправління, самооплати (союзи, групи, об’єднання не засновані урядом) та інші об’єднання громадян – добровільне суспільне формування людей, створене на основі спільності інтересів для реалізації своїх прав і свобод. , трудові колективи, держава)

2. Нормативна (регулятивна) – система політичних норм і принципів, які регулюють відношення між народами, соціальними групами, партіями політичними лідерами. 3.Функціональна – політичні відношення, політичний процес, політичний режим, оскільки через них формується, змінюється і здійснюється політика. 4.Ідеологічна – політична ідеологія, свідомість, погляди, культура, можливість громадянина оцінити політичне буття і вибрати варіант поведінки. 5. Комунікативна – інтегровані зв’язки всіх підсистем функціонування політичної системи суспільства вцілому.