- •1. Предмет тдп, співвідношення з суспільними науками.
- •2. Система юридичних наук: поняття і структура.
- •3 Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •4. Тдп в системі юридичних наук.
- •5. Методи пізнання тгп.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави і права.
- •10. Особливості виникнення держав на сході .
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •12. Поняття держави: політична, структурна, територіальна організація суспільства.
- •13. Ознаки держави.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальнонаціональне.
- •15. Функції держави. Еволюція функцій Української держави.
- •16. Роль митних органів у реалізації функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету його основні риси.
- •20. Україна – демократична, правова, соціальна держава.
- •22 Держава в політичній системі суспільства
- •23. Взаємодія держави з політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян.
- •24 Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика
- •25. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •26 Форма держави: поняття та структура.
- •29 Форма державного устрою
- •30 Форма державного (політичного) режиму, види державних режимів
- •31.Держави соціально-демократичної орієнтації.
- •33 Поняття і ознаки державних органів
- •34. Загальна характеристика системи державних органів, передбачених Конституцією у
- •35 Правова держава - поняття й основні ознаки
- •36.. Разделение властей как принцип правового государства
- •37 Система стримувань та противаг, передбачена Конституцією України
- •38 Основні форми й інститути демократії в Україні
- •39 Референдум в Україні - поняття, види, юридична природа
- •40 Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні
- •43Поняття об’єктивного і суб’єктивного права.
- •45 Принципи права: поняття, види та їхня роль у регулюванні суспільних відносин
- •46 Соціальні норми - поняття й види
- •47Співвідношення норми права і моралі.
- •48Взаємодія права й моралі в процесі правотворчості й реалізації права
- •49 Право й технічні норми
- •50 Право, політика, економіка
- •51 Поняття і ознаки норми права
- •52. Способи викладення елементів норм права в статтях нпа
- •53 Види правових норм
- •54 Норми матеріального та процесуального права
- •55 Регулятивні та охоронні норми права
- •56 Поняття й види джерел (форм) права
- •59 Поняття, основні ознаки і структура системи права
- •§ 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
- •60 Система законодавства України: поняття, структура, ознаки
- •61 Співвідношення системи права й системи законодавства
- •63 Поняття основних прав людини
- •64 Основні права, свободи і обов’язки людини та громадянина
- •65 Поняття правотворчості, функції, принципи і види
- •66 Стадії правотворчого процесу
- •68 Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
- •69 Юридична техніка
- •70 Закон - поняття, основні ознаки
- •71 Дія нормативно-правових актів у часі. Зворотна чинність закону
- •72 Дія нормативно-правових актів у просторі
- •73 Реалізація права (норм права) - поняття, форми
- •74 Поняття та стадії застосування норм права
- •75 Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •Види актів застосування норм права
- •77 Прогалини в праві. Аналогія закону й аналогія права
- •78 Юридичні колізії та способи їх подолання
- •79 Поняття й основні риси тлумачення норм права
- •80 Способи тлумачення норм права
- •81 Буквальне тлумачення.
- •3.3 Обмежувальне тлумачення.
- •82 Офіційне й неофіційне тлумачення норм права
- •83 Співвідношення нормативного акту з актами тлумачення права й актами застосування права
- •84 Правовідносини - поняття, основні ознаки
- •85 Види правовідносин
- •Види суб'єктів правовідносин (суб'єктів права)
- •87 Склад (структура) правовідносин
- •88 Поняття правоздатності, дієздатності та деліктоздатності
- •90 Держава як суб'єкт правовідносин
- •91. Державні органи як субьекты.
- •93 Поняття і види об'єктів правових відносин
- •94 Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
- •97 Правова культура: поняття, структура, перспективи розвитку
- •98 Правовий нігілізм
- •99 Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •100 Правопорушення - поняття, ознаки, види
- •101 Склад правопорушення - поняття, структура
- •102 Юридична відповідальність — це різновид соціальної відповідальності.
- •103 Принципи юридичної відповідальності
- •105 Зобразимо основне із сказаного у вигляді схеми трьох стадій механізму правового регулювання:
- •1.Механізм правотворчості
103 Принципи юридичної відповідальності
Законність.
Юридична відповідальність застосовується відповідно до вимог матеріального й процесуального права.
Невідворотність.
Юридична відповідальність повинна бути обов'язковим слідством якого-небудь правопорушення. Невідворотність юридичної відповідальності - показник її дієвості як особливого інституту правової системи.
Обґрунтованість.
Застосування мер юридичної відповідальності припускає попереднє встановлення об'єктивного існування всіх фактів, що мають значення для прийняття цих мір
Справедливість.
Застосування мер юридичної відповідальності припускає, що за одне правопорушення наступає одна відповідальність (відповідного виду); правопорушник несе відповідальність тільки за своє власне винне, протиправне діяння; воздаяние (вид і міра покарання, стягнення) відповідно до ваги діяння, відповідає особистості правопорушника, не принижує й не ображає людське достоїнство.
Доцільність.
Застосування мер юридичної відповідальності припускає:
а) їхня відповідність цілям юридичної відповідальності (виправлення, перевиховання правопорушника, виховний вплив на інших осіб);
б) їхнє зменшення, навіть відмова від них, якщо мети юридичної відповідальності можуть бути досягнуті другим шляхом.
Принципи «справедливість», «доцільність» охоплюються принципом більше загального порядку - «індивідуалізація юридичної відповідальності».
Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння, - це умови, за наявності яких діяння, котрі своїми зовнішніми ознаками збігаються формально з ознаками діянь, передбачених кримінальним законом як злочини, є правомірними через припис закону про можливість, необхідність чи обов‘язковість їх вчинення. Умовно такі обставини можна об‘єднати в три групи: обставини, що є здійсненням особою свого суб‘єктивного права (необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця, професійний ризик, заняття спортом, застосування батьками заходів домашнього нагляду щодо дітей тощо); обставини, що є виконанням правового обов‘язку (виконання наказу чи розпорядження, виконання професійних, службових, військових обов‘язків, колізія юридичних обов‘язків); обставини, пов‘язані з виконанням службового обов‘язку (юридичних державновладних повноважень: правомірне застосування спеціальних засобів, сили і зброї, виконання слідчим службового обов‘язку при здійсненні правомірного впливу на свідка чи обвинуваченого з метою одержання необхідних відомостей, проникнення державного податкового інспектора в приміщення чи житло з метою здійснення необхідного контролю за доходами тощо). Критерії класифікації обставин, що виключають небезпечність чи протиправність діяння, якими необхідно керуватися при розмежуванні таких обставин: 1) соціальна сутність дій (суспільна користь і правомірність чи лише правомірність); 2) правові підстави для вчинення дій (дозволяння законом чи обов‘язковість виконання); 3) характер дій, що вчиняються; 4) спрямованість дій (об‘єкт, на який вони націлені); 5) врегульованість дій в законі; 6) правовий статус особи, зокрема її професійний чи службовий стан; 7) мета вчинення дій (відвернення заподіяння шкоди, досягнення суспільно корисного результату, задоволення власних потреб у межах, дозволених законом тощо).