44.Облік розрахунків з покупцями і постачальниками.

Договір — це юр. і ек. документ, що визн. номенклатуру і обсяг постав­ки чи роботи, строки, ціни, вид трансп., форму розрах., а також санкції за невиконання умов договору.

Оформ. виникн. дебіт. заборг.транспортними докум. на відвантаження прод., актами викон. робіт і платіж. док.

Для обліку розрах. із пок. за відвантаж. прод. і замовниками за виконані роботи передбач. рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Дт - відпускна договірна ціна реа­ліз. Прод. чи викон. робіт, включаючи ПДВ і акцизний збір:

Сума под. у процесі реаліз., зменшує дохід п-ства:

Д-т 70 «Дохід від реалізації». К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами».

Кт- оплата покупц. і замовн. заборг. за прод. чи роботи. Згідно з виписки банку з пот. рах. в нац. чи іноз. валюті:

Д-т 31 «Рахунки в банках» К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».Дебетове с-до за рах. 36 показує дебіт.заборг. покупців і підряд. за відвантаж. їм прод. і викон. роботи.

Аналітичний облік розрахунків за рахунком 36 орг.окремо щодо кожної юр. чи фіз. особи, якій відвант. прод.

45. Підзвітні особи — це працівники, що отри. грош.кошти під звіт на майбутні витрати. Підзвітні суми в бюдж. установах видаються у вигляді авансу на: госп. витрати, службові відрядж. й наукові експедиції, на виплату з\п та стипендій уповноваж. особам. Гот. кошти видаються під звіт лише за дозволом керів­ника установи й попереднього звітування за раніше отримані аванси. Аванс — це розрахункова сума коштів на передбачені витрати. Може бути виданий гот. з каси установи, чеком з рах. у банку,грош. переказом через органи зв’язку, якщо відрядженій особі продовжуєть­ся термін відрядження. Видача авансу на госп. потреби розрах. на основі даних інф. щодо вартості відпов. мат. цінностей. Готівка з каси на госп. потреби установи видається за відсутності заборг. за авансовими сумами конкретної підзвітної особи, отр.раніше. На заяві прац. на видачу гот. під звіт ставиться дозвільний підпис керівника установи. Підзвітна особа зобов’яз. подати до бух.установи звіт про витрач. одерж. у касі сум, а також залишок невикор.готівки в такі строки: на закупівлю с\г прод., прод. її переробки та загот.вторинної сировини — протягом 10 роб. днів від дня видачі готівки під звіт; на всі інші госп. потреби — наступн. роб. дня після видачі гот. під звіт. Якщо працівник установи придбав за власні кошти товари або використав ці кошти у відрядж. для потреб установи, він звітує за витрачені кошти в зазначеному порядку. Основна маса авансових сум у бюдж. установах видається під звіт на службові відрядження— це поїздка прац. за розпорядж. керівника на певний строк до іншого насел. пункту для викон. службового доруч. поза місцем його основної роботи.

46. Резерв сумнівних боргів. Наприкінці звітного періоду дебіт. заборг. аналізується і групується за даними аналіт. обліку на звичайну, сумнівну і безнадійну. Нормальна повинна бути сплачена в строк, передбачений договором. Сумнівна — це прострочена дебіт. заборг., щодо якої існує ймов. непогаш. боржником. Створення та викор. резерву ведеться на рах. 38. Він викор. для корегування оцінки дебіт. заборг. покупців і замовників за товарних оп. та інших дебіторів за нетоварними оп. Кт- створення резерву:Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» К-т 38 «Резерв сумнівних боргів». Сума резерву, що створюється визнач.одним з двох методів: прямим (на невеликих п-ствах, де можна з даних аналіт. обліку визначи. тих дебіторів, відносно яких існує ймов. непогаш.) і за коеф. сумнівності (на великих п-твах резерв визнач. на основі класиф. заборг. за товари і послуги за строками її непогаш. Коеф. сумнівності встан. за даними попереднього періоду.) Якщо резерв створено, прострочена сумнівна дебіторська заборгованість списується на дебет рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів»: К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовн.» К-т 37 «Розрахунки з різними дебіт.и». Безнадійна дебіторська заборгованість в кінці звітного періоду відноситься на дебет рахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги» і врешті-решт впливає на зменш. доходів.

47. Облік касових оп. в іноз. валюті. Іноз.валюта в касі відобр. у БО як у номін. величинах валюти, так і у грош.од. До каси іноз. валюта може надходити з валют. Рах. у банку, від покупців в оплату проданого товару п-ством, від підзв.осіб як залишок не викор. авансу. З каси валюта може вноситись до банку – на валютний рахунок, видаватись у підзвіт для покриття витрат на відрядж. за кордон або, у випаках, дозвол. законод., стороннім орг. в оплату їх прод. Оцінка оп.по надходж.(вибуттю) валюти здійсн. за оф.валютним (обмінним курсом) Нац. банку У., що діє на дату оприбутку. (видатку) валюти. Док. оформ. обліку цих оп. аналогічне обліку укр. валюти в касі. Для кожного найменування іноз. валюти відкр. окрема касова книга. Аналітичний облік руху іноз. валюти в касі п-ства здійснюється по кожному найменуванню валюти. Синтетичний облік ведеться по рахунку “Каса” в розрізі субрахунків, відкритих по найменуваннях іноз.валюти. Відхилення, які пов”язані зі зміною курсу іноз.валюти, відобр. на рах. в коресп. з рах. “Фін.результати”.Оформити курсові відхилення можна бух.довідками.

48. Поняття та види фінансових інвестицій.Для еф. викор. тимчасово вільних активів п-ства здійснюють фін. інвестиції. Фін.інв. визнач. як активи, які утримуються п-ством з метою:

• одерж. доходів у вигляді дивід. або % від їх володіння;

• набуття вигідних відносин з іншими п-ствами або контролю над їх діяльн.;

• майбутні вигоди від зрост. вартості здійснених інв.

Залежно від мети здійсн. фін. інв.п-ство може отр. дохід, набув.контроль над об’єктом інвест. та мати інші вигоди.

Залежно від терміну, протягом якого пі-ство очікує володіти фін. інв., вони под. на поточні та довгострокові.

Поточними є інвестиції, які п-ство має намір та можливість утримувати протягом 12 місяців з дати придб. Довгострокові утримуються протягом терміну, який перевищує 12 місяців.

Залежно від виду відносин між інвестором та об’єктом інвестування вони поділяються на:

• інвестиції, що засвідчують відносини позики;

• інв., які засвідч. право власн.на частку в майні п-ства.

Інв, які засвідч. відносини позики, придб. п-твом з метою отр. % від надання в тимчасове корист. вільних активів. Док.є облігації, казнач. зобов’яз., ощадні сертифікати.

Інвестиції, які засвідч. право власності на частку в майні іншого п-ства, здійснюються як з метою отр. доходу від володіння часткою майна іншого п-ства у вигляді дивідендів, так і для набуття контролю або вигідних відносин з інв. привабливим п-ством. Документами для підтвердж. факту володіння часткою майна є акції, приватизаційні папери.

Під час придбання всі інв. оцінюються за собів., яка залежно від способу набуття інв.визнач. по-різному

Для обліку операцій з фінан. інвестиціями Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і гос­п. оп. п-ств, передбачені такі рах.: 14; 35.

Придбані фінансові інвестиції обліковуються за собівартістю за дебетом рахунків 35 або 14 «. З Кт ж цих рахунків собів.інв. списується у разі їх реаліз.або погаш.

54. Власний капітал його види Здійснюючи підпр. діяльн., п-ства неминуче викор. залучені кошти, утв. борги. Боргові зобов’яз. підтвердж. права і вимоги кредиторів щодо активів п-ства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Власний капітал — це частина в активах п-ства, що залишається після вирах. його зобов’язань.

Він є основою для початку і продовж. госп. діяльн., вик. ф-ії:

• довгострокового фінансування,

• відповідальності і захисту прав кредиторів,

• кредитоспроможності,

• самостійності,

• розподілу доходів і активів.

Утворюється шляхами внесенням власниками п-ства; накопичуванням суми доходу, що залиш. на п-стві.

Власний капітал включає такі основні складові:

— статутний капітал;

— пайовий капітал;

— додатковий вкладений капітал;

— інший додатковий капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

55.Статутний капітал— зафіксована в установчих док. заг. вартість активів, які є внеском власників до капіталу п-ства.

Умови та мін. розмір стат. капіталу визнач.згідно з Законом України «Про госп. тов-ва».

Сума стат. капіталу ділиться на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відпов. за зобов’язання тільки майном тов-ва. Сума стат. капіталу, відображена у фін. обліку і звітності, повинна дорівн. заг. номінальній вартості випущених акцій, вказаній в установчих док.

Акції можуть бути:

— іменними;

— на пред’явника;

— простими;

— привілейованими.

Облік статутного капіталу -рахунок 40,який призначений для обліку та узаг. інф. про стан та рух стат.капіталу п-ства. Синтет. облік стат. капіталу ведеться за формами власності, за видами акцій. Аналіт. облік - за кожним засновником п-ства.

Розрахунки власників за підписані акції можуть здійснюватись:

1) грош. коштами в нац. та іноз.валюті:Д-т 30 31 К-т 46

2) шляхом передачі майна а) матеріальними цінностям:

Д-т 20 Д-т 22. Д-т 28 К-т 46

б) основними засобами та іншими необоротними активами: Д-т 10 Д-т 11 К-т 46

в) нематеріальними активами:Д-т 12 К-т 46

г) об’єктами незаверш. будівництва: Д-т 151 К-т 46

3) цінними паперами інших п-ств: Д-т 14 К-т 46

56 Пайовий капітал відобр. суму пайових внесків членів спілок та інших п-ств, що передбач. установч. док., і означає, що це сук. коштів фіз. і юр. осіб, добровільно розміщ. у тов-ві для здійснення його госп.-фін.д-сті.

Облік - рахунок 41- застос. тими п-ствами, у яких частина власного кап. форм. у вигляді пайових внесків (членів можливого т-ва, колект. с\г п-ства, житлово-буд. кооперативу, кред. спілки, інв. фондів) і признач. для обліку і узаг. інф. про суми пайових внесків. Кт збільшення, Дт зменшення.Аналітичний облік сум пайового капіталу ведеться за видами капіталу та щодо кожного члена тов-ва.