4. Будь-яке міжнародне-протиправне діяння, яке не складає міжнародного злочину у

відповідності з п.2, є міжнародним правопорушенням".

14.4. Підстави звільнення від міжнародно-правової _________відповідальності

МП передбачає випадки, коли поведінка суб’єкта, яка не відповідає міжнародним

зобов’язанням, може не бути визнана порушенням. Не допускається існування таких обставин,

які звільняють суб’єкта МП від відповідальності за порушення імперативних норм (jus cogens).

Обставини, що виключають виникнення МПВ поділяють на:

а) ті, що є результатом вольових дій, реалізації права (згода, заходи у відповідь і

самооборона);

б) обставини, що склалися не залежно від волі суб’єкта (неподолана сила,

непередбачуваний випадок, форс-мажор, стихійне лихо, стан необхідності).

А)

Згода однієї держави на поведінку іншої держави, яка не відповідає її міжнародним

зобов’язанням щодо першої, виключає протиправність другої в межах отриманої згоди. Згода

повинна бути чітко виражена до здійснення відповідних дій. Виключається тиск, помилка, підкуп

чи насильство над тим, хто дає згоду. Згода не знімає відповідальності щодо третьої держави.

(ст. 29 проекту Комісії)

Правомірні дії однієї держави у відповідь на неправомірні дії іншої (контрзаходи,

здійснення міжнародно-правових санкцій) можуть привести до порушень. Заходи у відповідь не

підлягають МПВ. Правомірні дії у відповідь повинні відповідати принципу пропорційності і

режиму міжнародної відповідальності. Виключені збройні репресалії, позаправові заходи у

відповідь, які не пов’язані з конкретним правопорушенням, заходи не потерпілої сторони.

Дії держави не протиправні, якщо вони є законними заходами самооборони згідно зі ст.

51 Статуту оон. Самооборона може застосовуватись лише у відповідь на збройний напад після

вжиття заходів Радою Безпеки ООН (ст. 34 проекту Комісії). При самообороні необхідно

дотримуватися принципу пропорційності.

© О. Задорожній, В. Буткевич, В. Мицик, 2001

111

Міжнародний Суд ООН і 1965 р. щодо дій в Нікарагуа і проти Нікарагуа зазначив:

"правомірність реакції на агресію залежить від критеріїв необхідності і пропорційності заходів,

застосованих в рамках законної оборони".

Б)

Протиправність діяння держави, не відповідаючи її міжнародному зобов’язанню,

виключається, якщо це діяння було викликано непереборною силою або непередбаченою

зовнішньою подією, яка не піддавалась контролю держави.

2. Пункт 1 не застосовується, якщо держава, про яку йдеться, сприяла виникненню

ситуації матеріальної неспроможності." (Стаття 31 проекту Комісії).

На увазі маються природні явища (землетрус, епідемії, повені і т.п.) або про

непередбачувана діяльність людей (катастрофа на атомній електростанції, знищення об’єкту

іноземної власності на території держави і т.п.), при яких держава позбавлена можливості

упередити негативні наслідки або проявити волю, щоб змінити ситуацію.

МП має особливе ставлення до стану необхідності. Держави надто часто посилаються на

стан необхідності як на причину недотримання міжнародних зобов’язань. Тому посилання на

стан необхідності можливе лише при наявності таких факторів:

- небезпеки (неминучої), яка загрожує життєвим інтересам держави;

- виключної ситуації держави, в якій вона інакше себе не могла вести;

- тимчасового характеру вимушеної поведінки.

Неможливе посилання на стан необхідності, якщо можливість такої ситуації передбачено

міжнародним договором можливість такої ситуації, та дії держави не визнані виправданими, або,

якщо держава сама сприяла створенню стану необхідності.