14. Вартість грошей у часі.

Вартість грошей у часі - концепція, в основі якої лежить твердження, що рівні суми грошей у різний час мають різну вартість. Головними причинами зміни вартості грошей у часі є інфляція, ризик та схильність, що до ліквідності.

Інфляція - це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей. Причиною інфляції може бути як перевищення попиту над пропозицією, так і відставання попиту від пропозиції. Результатом перевищення попиту над пропозицією є інфляція попиту. Відставання пропозиції від попиту викликає інфляцію витрат (пропозиції).

Інфляція проявляється у переповненні сфери обігу товарів грошима внаслідок їх надмірного випуску або у скорочення товарної маси в обігу при незмінній кількості випущених грошей. Головними чинниками інфляційних процесів є не зумовлена зростанням товарної маси в обігу емісія грошей, порушення пропорційності виробництва та обігу, а також помилки в політиці ціноутворення.

[У залежності від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів розрізняють три види інфляції: помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% на рік); галопуюча інфляція від 10% до 200% на рік; гіперінфляція до 1000% на рік і більше.]

Ризик - це нестабільність, непевність у майбутньому. Через непевність у майбутньому ризик з часом зростає, люди хочуть уникнути ризику, тож вище цінують ті гроші, що є сьогодні, ніж ті, що будуть у майбутньому. Існують два типи ризиків - динамічний і статичний.

Динамічний ризик - це ризик непередбачуваних змін вартості основного капіталу як наслідок прийняття управлінських рішень або несподіваних ринкових чи політичних обставин. Такі зміни можуть призвести або до збитків, або до додаткових доходів.

На відміну від нього статичний - ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення шкоди власності, а також втрат доходу через недієздатність організації, цей ризик зумовлює лише втрати.

Схильність до ліквідності - це перевага, віддана наявним грошам перед іншими цінностями та ризикованими вкладеннями. Коли люди вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони очікують високої винагороди як компенсації за втрату ліквідності, що й впливає на цінність грошей у часі. Абсолютна ліквідність - здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Функціональні форми грошей - похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Гроші - найвищий ступінь у розвитку економічних відносин.

15. Основні функції грошової одиниці

Виділяють шість основних функцій грошової одиниці:

1) Майбутня вартість грошової одиниці, що покладена на депозит. Процент нараховується на суму початкового вкладу і раніше нарахованого проценту. [Таким чином, перша функція грошей використовується в оцінці для прогнозування майбутньої вартості об’єкта оцінки, виходячи з його поточної вартості ринкової вартості.]

2) Нагромадження грошової одиниці за період - показує майбутню вартість одиниці регулярних платежів при визначеній ставці процента, дає можливість дати відповідь на питання про те, яка сума буде депонована за встановлений строк.

3) Фактор фондовідшкодування є величиною періодичного інвестування, що необхідна для нагромадження грошової одиниці, включаючи нагромаджені проценти, показує грошову суму, яку необхідно депонувати в кінці кожного періоду для того, щоб через задану кількість періодів залишок склав, наприклад, 1 гривню. [Даний фактор приймає до уваги процент, який одержують по депозитах. Дана функція грошової одиниці використовується в оцінці для визначення щорічної суми, яка необхідна для відшкодування інвестицій в покупку.]

4) Поточна вартість грошової одиниці є величиною зворотною до майбутньої вартості грошової одиниці. Вона показує вартість грошової одиниці, яку передбачається одержати в майбутньому. [Дана функція грошової одиниці використовується в оцінці для приведення майбутніх доходів від експлуатації об’єкта в нинішню вартість або для розрахунку поточної величини грошової суми, яка буде одержана в майбутньому від продажі об’єкта.]

5) Фактор поточної вартості аннуїтету. Аннуїтет – це серія рівних платежів, які вносять або одержують через однакові проміжки часу протягом певного періоду. Аннуїтетний метод передбачає капіталізацію майбутніх потоків доходів від інвестицій, а також використання формул складного процента, в яких потоки доходів розглядаються як аннуїтетні, що забезпечують як повернення інвестованого капіталу, так і доход на нього.

6) Внесок на амортизацію грошової одиниці є показником регулярного платежу в рахунок погашення грошової одиниці кредиту і нарахування процентів. Внесок на амортизацію одиниці – це регулярний періодичний платіж для погашення кредиту, який приносить процент. Він визначається як зворотна величина поточної вартості ануїтету.

[Внесок на амортизацію одиниці показує, яким буде обов’язковий періодичний платіж по кредиту, що включає процент і виплату частини основної суми і дає можливість погасити кредит протягом встановленого терміну.]

Дана функція грошової одиниці використовується в оцінці при визначенні вартості об’єкта. Який придбаний за рахунок кредитних ресурсів.