- •1.Узагальнена структурна схема восп, призначення елементів цієї схеми. Параметри восп.
- •2. Класифікація восп. Покоління восп та структурні схеми восп різних поколінь.
- •3. Пасивні елементи восп, їх призначення. Параметри пасивних елементів восп.
- •5. З’єднання волоконних світоловодів, вимоги до з’єднувачів. Втрати у з’єднувачах, заходи зменшення цих втрат.
- •6. Оптичні розгалужувачі, їх призначення, параметри, конструкції.
- •7. Селективні розподільники оптичної потужності, їх призначення, параметри, конструкції.
- •8. Оптичні ізолятори, циркулятори, атенюатори, перемикачі, компенсатори дисперсії. Їх призначення, параметри, приклади конструкцій.
- •9. Джерела оптичного випромінювання, їх призначення, вимоги до них, параметри та характеристики.
- •10,11. Джерела когерентного,некогерентного випромінювання, їх особливості, принцип дії, параметри та характеристики.
- •12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів.
- •13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики.
- •14. Модуляція оптичного випромінювання, методи модуляції, вимоги до модуляторів.
- •15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
- •16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності.
- •17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
- •18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.
- •19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
- •20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
- •21. Шуми та чутливість оптичних приймальних пристроїв. Еквівалентна шумова схема вхідних каскадів оптичних приймальних пристроїв та її аналіз.
- •22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
- •23. Модель волоконно-оптичного каналу, розрахунок довжини регенераційної дільниці.
- •24. Система передачі ікм-120-4/5, її особливості. Параметри та призначення.
- •25. Структурна схема комплекту оптичного лінійного тракту клт-25, пояснити роботу цієї схеми.
- •26. Система передачі отг-35, її особливості, призначення, параметри, структурна схема.
- •27. Оптичні підсилювачі на домішковому волокні edfa, їх особливості, схеми накачування.
- •29. Методи підвищення пропускної здатності волоконно-оптичних ліній та їх особливості.
- •30. Оптичне мультиплексування, його різновиди, застосування.
- •31. Щільне та зверхщільне оптичне мультиплексування. Канальні частотні плани, порівняння та застосування цих видів мультиплексування.
- •32. Грубе та гібридне оптичне мультиплексування, їх канальні плани, застосування цих різновидів мультиплексування.
- •33. Повністю оптичні мережі, їх особливості, етапи розвитку, елементна база повністю оптичних мереж.
- •34. Структурні схеми різних етапів розвитку повністю оптичних мереж.
- •35. Модель взаємодії технологій в повністю оптичній мережі. Трирівнева модель повністю оптичної мережі.
- •36. Нелінійні ефекти у повністю оптичних мережах.
- •37. Пасивні оптичні мережі, їх застосування, стандарти, топології цих мереж.
- •38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж.
- •41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра.
- •42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю.
- •43. Оптичні тестери, їх призначення, комплектація, параметри.
- •44.Ідентифікація пошкоджень волоконно-оптичних ліній та методи їх усунення.
22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
Темновий шум.Темновий струм io звичайно дуже малий (io<<1 мкА для кремнієвих ФД) , крім того, він не передається приймальними пристроями, в яких використовується фільтр низьких частот. Отже, темновий струм майже не впливає на характеристики приймальних пристроїв.
Дробовий
шум.
Цей шум зумовлений випадковим пуасонівським
розподіленням фотонів у оптичній хвилі,
що приймається. У разі використання
лавинного фотодіода цей шум підсилюється,
процес підсилення є також випадковим.
Спектральна щільність цього шуму в
подвоєній смузі частот представляється
виразом :
,
Де
F(М) – коефіцієнт шуму фотодіода, який
залежить від типу фотодіода, q – заряд
електрона. Слід нагадати, що
де Si – інтегральна струмова чутливість фотодетектора.
Вираз (3.12) виявляє суттєву відзнаку приймальних пристроїв волоконно-оптичних систем передачі від класичних приймачів радіодіапазону. В оптичних приймачах шум залежить від оптичної
користуватися уявленнями теорії оптимального прийому, в якій вважається, що шум в приймачі є постійним та незалежним від потужності сигналу.
.
Спектральна щільність дробового шуму
пов’язана із середнім квадратом струму
дробового шуму співвідношенням
,
де F – смуга пропускання приймача.
Тепловий
шум.
Цей шум зумовлений резисторами RH,
RA,
R0.
Спектральна щільність теплового шуму
має вираз
,
потужності сигналу, що приймається. В цьому випадку не можна
де k – постійна Больцмана (1.38.10-23 Дж/К), а Т – абсолютна температура,
В
ласні
шуми вхідного каскаду підсилювача.
Власні шуми вхідного каскаду підсилювача
оцінюються шумовим струмом іа
та шумовою напругою eа
(рис. 3.67) та їх спектральними щільностями
Nia
та Nea
(Nea
вимірюється у В2/Гц).
Спектральні щільності шумової напруги
Nea
та шумового струму Nia
вхідного каскаду підсилювача залежать
від виду транзистора, що використовується
у вихідному каскаді (біполярний або
польовий).
Шумові властивості фотоприймачів визначаються відношенням сигнал/шум, тобто відношенням середнього значення потужності сигналу до середньої потужності, що створюється всіма джерелами струму.
23. Модель волоконно-оптичного каналу, розрахунок довжини регенераційної дільниці.
Довжина регенераційної дільниці ВОСП обмежується з одного боку втратами у оптичному лінійному тракті, з другого – дисперсією волоконного світловода. На рис. 5.77 наведена модель волоконно-оптичного каналу, що відображує розподіл втрат на регенераційній дільниці.
Реф – ефективна потужність випромінювача; вв, вив – втрати введення та виведення оптичної потужності відповідно, рз, нз – втрати в роз’ємних і нероз’ємних з’єднаннях відповідно; –кілометричне загасання кабелю; lбд – будівельна довжина кабелю Рmin – поріг чутливості ПрОМ. Длина регенерационного частка определяется следующими факторами: Мощностью излучателя Минимальной мощностью на входе фотоприемника Потерями при вводе излучения Потерями в кабеле В разьемных и неразьемных соединениях.
Енергетичний потенціал системи дорівнює
,
,
Рв – середня потужність випромінювача, РТ – зменшення потужності внаслідок температурної деградації, РК – зменшення оптичної потужності внаслідок перетворення коду. При використанні коду з поверненням до нуля РК =6 дБ, без повернення до нуля РК =3 дБ.
Рз – енергетичний запас для ВОСП різного призначення Рз= 6 дБ.
Втрати в оптичному лінійному тракті дорівнюють
,
Nрз та Nнз – кількість роз’ємних і нероз’ємних з’єднань відповідно, Nрз =2; Lрд – довжина регенераційної дільниці.
Усереднюючи втрати нероз’ємних з’єднань на будівельній довжині кабеля (нз/lбд) одержимо вираз для максимальної довжини регенераційної дільниці, обмеженої втратами в оптичному лінійному тракті, км
.
Будівельна довжина кабеля lбд =1000 м для з’єднувальних ліній, lбд =2200 м для зонових ОК, та 4000 м для магістральних ОК.
Довжина регенераційної дільниці, що обмежується дисперсією дорівнює, км
,
В – швидкість передачі в оптичному лінійному тракті, біт/с, 0 – середнє квадратичне поширення імпульсів, яке викликає дисперсією, с/км
