- •1.Узагальнена структурна схема восп, призначення елементів цієї схеми. Параметри восп.
- •2. Класифікація восп. Покоління восп та структурні схеми восп різних поколінь.
- •3. Пасивні елементи восп, їх призначення. Параметри пасивних елементів восп.
- •5. З’єднання волоконних світоловодів, вимоги до з’єднувачів. Втрати у з’єднувачах, заходи зменшення цих втрат.
- •6. Оптичні розгалужувачі, їх призначення, параметри, конструкції.
- •7. Селективні розподільники оптичної потужності, їх призначення, параметри, конструкції.
- •8. Оптичні ізолятори, циркулятори, атенюатори, перемикачі, компенсатори дисперсії. Їх призначення, параметри, приклади конструкцій.
- •9. Джерела оптичного випромінювання, їх призначення, вимоги до них, параметри та характеристики.
- •10,11. Джерела когерентного,некогерентного випромінювання, їх особливості, принцип дії, параметри та характеристики.
- •12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів.
- •13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики.
- •14. Модуляція оптичного випромінювання, методи модуляції, вимоги до модуляторів.
- •15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
- •16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності.
- •17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
- •18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.
- •19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
- •20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
- •21. Шуми та чутливість оптичних приймальних пристроїв. Еквівалентна шумова схема вхідних каскадів оптичних приймальних пристроїв та її аналіз.
- •22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
- •23. Модель волоконно-оптичного каналу, розрахунок довжини регенераційної дільниці.
- •24. Система передачі ікм-120-4/5, її особливості. Параметри та призначення.
- •25. Структурна схема комплекту оптичного лінійного тракту клт-25, пояснити роботу цієї схеми.
- •26. Система передачі отг-35, її особливості, призначення, параметри, структурна схема.
- •27. Оптичні підсилювачі на домішковому волокні edfa, їх особливості, схеми накачування.
- •29. Методи підвищення пропускної здатності волоконно-оптичних ліній та їх особливості.
- •30. Оптичне мультиплексування, його різновиди, застосування.
- •31. Щільне та зверхщільне оптичне мультиплексування. Канальні частотні плани, порівняння та застосування цих видів мультиплексування.
- •32. Грубе та гібридне оптичне мультиплексування, їх канальні плани, застосування цих різновидів мультиплексування.
- •33. Повністю оптичні мережі, їх особливості, етапи розвитку, елементна база повністю оптичних мереж.
- •34. Структурні схеми різних етапів розвитку повністю оптичних мереж.
- •35. Модель взаємодії технологій в повністю оптичній мережі. Трирівнева модель повністю оптичної мережі.
- •36. Нелінійні ефекти у повністю оптичних мережах.
- •37. Пасивні оптичні мережі, їх застосування, стандарти, топології цих мереж.
- •38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж.
- •41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра.
- •42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю.
- •43. Оптичні тестери, їх призначення, комплектація, параметри.
- •44.Ідентифікація пошкоджень волоконно-оптичних ліній та методи їх усунення.
16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності.
Досить часто в ОПерП використовується стабілізація струму накачування. Особливо важливою є стабільність струму накачування в ОПерП з лазерним випромінювачем. Нестабільність струму накачування у таких пристроях призводить до коливань оптичної потужності випромінювача, переходу його в багаточастотний режим роботи, якщо струм накачування зменшується, а струм постійного зміщення стає нижче порогового.
Рис.3.38 - Схеми стабілізації струму накачування: за струмом накачування а) та за оптичною потужністю б)
В обох схемах використовується зворотний зв’язок (ЗЗ). В схемі (рис.3.38б) частина оптичної потужності через направлений відгалужувач (НВ) надходить на фотодетектор (ФД), потім на схему зворотного зв’язку. В разі використання лазерного випромінювача світло, що випромінюється із задньої стінки лазерного резонатора може безпосередньо без НВ надходити до ФД.
При використанні лазерних випромінювачів в цифрових ОПерП виникає декілька проблем. Перш за все необхідно, щоб лазер випромінював пікову потужність, яка повинна бути постійною увесь період експлуатації та незалежною від змін температури. Відомо, що оптична потужність лазера з підвищенням температури зменшується. Аналогічним підвищенню температури є вплив на потужність випромінювача його старіння. Крім того, в процесі старіння випромінювача на його ВтАХ з΄являються зломи. При використанні лазерних діодів також може виникати нестабільність ширини спектра випромінювання та його модового складу.
17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
Для передачі цифрових сигналів у сучасних цифрових ВОСП використовується виключно імпульсно-кодова модуляція, яка відзначається високою завадостійкістю, слабким накопичуванням шумів. Характеристики джерел оптичного випромінювання, особливості його модуляції, особливості волоконно-оптичного тракту зумовлюють використання спеціальних лінійних цифрових сигналів (світловодних кодів). При виборі коду лінійного сигналу ВОСП потрібно враховувати такі вимоги.
1. Спектр лінійного сигналу повинен бути досить вузьким та обмеженим за частотою. Обмеження смуги частот, а також верхньої частоти смуги модулюючого сигналу потребує меншої широкосмуговості приймального пристрою, що веде до зменшення потужності шумів. ї Обмеження нижньої частоти спектра сигналу усуває флуктуації рівня НЧ-складових сигналу, що приймається. Мінімальний вміст НЧ-складових дозволяє також забезпечити сталу роботу схем стабілізації вихідної потужності джерела випромінювання. Вузька смуга частот сигналу, що передається, спрощує вимоги до всіх електронних компонентів системи: кодера, декодера, перетворювачів сигналів, пристрою вирішування, а також спрощує процес виділення тактової частоти. Швидкість передачі та смуга частот однозначно пов’язані співвідношенням
Fmax=B, де В – швидкість передачі.
2.Код лінійного сигналу повинен забезпечувати можливість виділення коливань тактової частоти, що необхідно для пристрою тактової синхронізації, яка управляє прийняттям рішення у електронному регенераторі. Найбільш надійно синхронізація підтримується, коли кількість переходів рівнів типу 10 та 01 у цифровому сигналі є досить великою, тобто відсутні довгі послідовності нулів та одиниць. В найбільш сприятливому випадку спектр лінійного сигналу вміщує спектральну лінію тактової, або кратної їй частоти, в цьому разі це коливання досить просто виділяється вузькосмуговим фільтром.
3.Код лінійного сигналу повинен мати максимальну завадостійкість, яка дозволить одержати найбільшу довжину дільниці регенерації.
4 Код лінійного сигналу повинен забезпечувати можливість контролю якості передачі (коефіцієнта помилок) в процесі експлуатації. Для цього на практиці використовуються коди, в яких у вихідну інформаційну послідовність вводяться додаткові символи, що розміщуються на регулярних та логічно обгрунтованих позиціях. При цьому мінімізується або зменшується кількість можливих послідовних ідентичних символів та знижується вміст у коді низькочастотних компонентів.
5.Код лінійного сигналу повинен бути достатньо простим для схемотехнічної реалізації перетворювачів коду. Код лінійного сигналу повинен бути дворівневим, оскільки світлові імпульси мають два значення «0» та «1».
