- •1.Узагальнена структурна схема восп, призначення елементів цієї схеми. Параметри восп.
- •2. Класифікація восп. Покоління восп та структурні схеми восп різних поколінь.
- •3. Пасивні елементи восп, їх призначення. Параметри пасивних елементів восп.
- •5. З’єднання волоконних світоловодів, вимоги до з’єднувачів. Втрати у з’єднувачах, заходи зменшення цих втрат.
- •6. Оптичні розгалужувачі, їх призначення, параметри, конструкції.
- •7. Селективні розподільники оптичної потужності, їх призначення, параметри, конструкції.
- •8. Оптичні ізолятори, циркулятори, атенюатори, перемикачі, компенсатори дисперсії. Їх призначення, параметри, приклади конструкцій.
- •9. Джерела оптичного випромінювання, їх призначення, вимоги до них, параметри та характеристики.
- •10,11. Джерела когерентного,некогерентного випромінювання, їх особливості, принцип дії, параметри та характеристики.
- •12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів.
- •13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики.
- •14. Модуляція оптичного випромінювання, методи модуляції, вимоги до модуляторів.
- •15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
- •16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності.
- •17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
- •18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.
- •19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
- •20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
- •21. Шуми та чутливість оптичних приймальних пристроїв. Еквівалентна шумова схема вхідних каскадів оптичних приймальних пристроїв та її аналіз.
- •22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
- •23. Модель волоконно-оптичного каналу, розрахунок довжини регенераційної дільниці.
- •24. Система передачі ікм-120-4/5, її особливості. Параметри та призначення.
- •25. Структурна схема комплекту оптичного лінійного тракту клт-25, пояснити роботу цієї схеми.
- •26. Система передачі отг-35, її особливості, призначення, параметри, структурна схема.
- •27. Оптичні підсилювачі на домішковому волокні edfa, їх особливості, схеми накачування.
- •29. Методи підвищення пропускної здатності волоконно-оптичних ліній та їх особливості.
- •30. Оптичне мультиплексування, його різновиди, застосування.
- •31. Щільне та зверхщільне оптичне мультиплексування. Канальні частотні плани, порівняння та застосування цих видів мультиплексування.
- •32. Грубе та гібридне оптичне мультиплексування, їх канальні плани, застосування цих різновидів мультиплексування.
- •33. Повністю оптичні мережі, їх особливості, етапи розвитку, елементна база повністю оптичних мереж.
- •34. Структурні схеми різних етапів розвитку повністю оптичних мереж.
- •35. Модель взаємодії технологій в повністю оптичній мережі. Трирівнева модель повністю оптичної мережі.
- •36. Нелінійні ефекти у повністю оптичних мережах.
- •37. Пасивні оптичні мережі, їх застосування, стандарти, топології цих мереж.
- •38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж.
- •41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра.
- •42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю.
- •43. Оптичні тестери, їх призначення, комплектація, параметри.
- •44.Ідентифікація пошкоджень волоконно-оптичних ліній та методи їх усунення.
38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж.
Основна ідея архітектури PON полягає в використанні лише одного приймально-передавального модуля в центральному вузлі OLT для передачі інформації для багатьох абонентських пристроїв ONT та прийому інформації від них. Реалізація цього принципу показана на рис. 4.5.а (Rx – приймач, Tx – передавач).
Рис.4.5. Основні елементи архітектури PON (а) і принцип дії (б)
Кількість абонентських вузлів ONT, підключених до одного приймально- передавального модулю OLT, визначається бюджетом потужності та швидкодією приймально-передавальної апаратури. Для передачі прямого (спадного) потоку даних від OLT до ONT, як правило, використовується довжина хвилі 1550нм. Навпаки, потоки даних від різних абонентських вузлів до центрального вузла, спільно утворюючі зворотний (висхідний) потік, передаються на довжині хвилі 1310 нм. В OLT і ONT вбудовані оптичні мультиплексори, які розділяють вихідні й вхідні потоки. Від усіх абонентських вузлів ONT передача ведеться у зворотному потоці на одній і тій же довжині хвилі, при цьому використовується концепція множинного доступу з часовим поділом (time division multiple access -TDMA). Для того, щоб виключити можливість накладення сигналів від різних ONT, для кожного з них встановлюється свій індивідуальний порядок передачі даних з урахуванням виправлення на затримку, пов'язану з віддаленням даного ONT від центрального вузла OLT
39. Ранжування за відстанню та за часом в пасивних оптичних мережах.Ранжування за відстанню. Ранжування за відстанню необхідне для визначення часової затримки, пов'язаної з віддаленням ONT від OLT, воно виконується на етапі реєстрації абонентських вузлів і потрібно для того, щоб забезпечити безколізійну передачу і створити єдину синхронізацію у зворотному потоці. Спочатку адміністратор мережі заносить до реєстру OLT дані про новий ONT, його серійний номер, параметри надаваних абонентові послуг. Потім після фізичного підключення до мережі PON цього абонентського вузла та підключенні живлення на ньому в центральному вузлі починається процес ранжування. Ранжування з ONT, що зареєстрований у OLT, відбувається щораз при включенні ONT. При вимиканні й включенні живлення на OLT ранжування відбувається з усіма ONT, внесеними до реєстру. Від ОLT на ONT, що ранжується, надсилаеться сигнал і від цього ONT на ОLT надходить відгук, надалі на підставі аналізу цього відгуку обчислюється часова затримка на подвійному пробігу RTT (round trip time ), потім у прямому потоці обчислене значення RTT передається до ONT. В абонентському вузлі ONT вноситься відповідна затримка, що передує початку відправлення кадру у зворотному потоці, компенсуючи затримку на поширення оптичного сигналу волокном від ONT до OLT.
Після того, як ранжування за відстанню виконано, в OLT на підставі прописаних послуг для кожного ONT і з використанням протоколу МАС приймається рішення, якому абонентському вузлу передавати дані в кожному конкретному часовому інтервалі (слоті).
Загальна затримка при відправленні кадру у зворотний потік вноситься не тільки кінцевим часом поширення сигналу волокном, але й затримками в елементах електроніки OLT та ONT. Затримка з боку останніх може мати невеликий дрейф, наприклад внаслідок коливань температури устаткування. Тому на етапі передачі даних в OLT формується повідомлення для ONT про невеликі підстроювання затримки, внесеної у зворотний потік, -мікроранжування. В результаті точність, з якою стабілізуються відправлені від різних ONT кадри, становить 2-3 біти. В основі ініціалізації мережі PON лежать три процедури:
-визначення відстаней від OLT до різних ONT ;
синхронізація всіх ONT;
-визначення під час прийому на OLT потужностей оптичних сигналів
від різних ONT.
