19. Український колорит збірки «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» м.Гоголя.

 Збірка ця вийшла в двох томах (1831 р., 1832 р.) і стала важливим явищем в російській літературі. У першій збірці відбита романтична мрія письменника про красу, про просте, природнє і вільне життя людини, ніким і нічим не пригноблена. Образи сільських красунь і молодецьких парубків, що втілюють кращі риси народної вдачі, були відтворені Гоголем з любов'ю і пройняті внутрішнім ліризмом. У ряді розповідей, що увійшли до циклу «Вечорів...», письменник малює ідеальний в його представленні світ, де незмінно перемагають добро і молодість, де для щастя немає жодних серйозних перешкод, де кохання вільне, де навіть нечиста сила дуже добродушна. Наприклад, в «Ночі перед Різдвом» згадується про плямочку, що з'явилася на небі, схожу спочатку чи то на німця, чи то на губернського чиновника-стряпчого. А насправді був не німець і не стряпчий (їх поява дійсно була б досить дивною і не з'ясованою на хуторі поблизу Диканьки), а просто чорт, що тут же пустився доглядати відьму. І як би будь-яка нечиста сила не прагнула шкодити людям - нічого у неї не виходить, тому що герої Гоголя, що глибоко відчувають красу природи, красиві, щедрі, сміливі, люблячі широкий простір, пісні і жарти, - такі герої нічого не бояться: ні сільського голову, ні диявола («Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч...», «Зникла грамота»).

Із «Вечорів на хуторі біля Диканьки» розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом «Вечорів на хуторі...», «Тараса Бульби», ірреальне і реальне, уявне і фактичне, історичне минуле і сучасність творили індивідуальний світ письменника. У творчості Миколи Гоголя Україна, мов казковий птах фенікс.

Могутня хвиля українських легенд, переказів, міфів, звичаїв, вірувань завирувала в гоголівських повістях, відкрила колективну силу народу, національний дух. Тоді письменник і сам черпав колосальну енергію від рідної землі, насичувався нею, переживав радість єднання з народом, отримував силу для творчості. У його голові роїлися сотні задумок, він був готовий на створення нової філософії життя, перед ним цілий світ розкривав свої найзагадковіші таємниці.

Україна, як вона постає зі сторінок "Вечорів", зовсім не реально-історична, та й годі шукати в творах Гоголя реалізму. Якщо вже реалізм, то гротескний, скроєний із фантастики, бароковий, заснований на поєднанні непоєднуваного. Отож, і Україна його "Вечорів на хуторі біля Диканьки" — гротесковий край, де зібрані майже опереточні любовні пари, персонажі народного анекдоту, вертепу, нечиста сила, романтично-містичні й фантастичні образи-символи, включно з відсутнім в українському фольклорі королем гномів Вієм.

20. Героїчна історія України та її національних характерів у повісті м.Гоголя «Тарас Бульба».

Найдовша з повістей письменника. Центральними дійовими особами твору є запорозькі козаки, а місцем дії — Україна першої половини 16 століття. Головний герой — козацький полковник Тарас Бульба.

У ній автор розповідає про героїчну боротьбу українського народу за визволення від гніту поляків. Основні події в повісті відбуваються в Запорізькій Січі, укріпленому таборі козаків. Головним героєм повісті є полковник Тарас Бульба, мудрий і досвідчений ватажок козацького війська. Це - людина великого, гострого розуму, суворий і непохитний. Над усе Тарас цінує почуття товариства і вірності обов'язку. Неподільно він віддає себе служінню Вітчизні. Життя Тараса проходить в нескінченних військових походах. Безпощадний до ворога, з ненавистю карає він польських магнатів, захищаючи пригноблених і слабких.ТБ — живе втілення рис українського козацтва, його героїзму і волелюбності. Літній полковник — палкий патріот, грізний месник. Він відважний і мудрий полководець, який має безмежну повагу серед козаків. Коли в бою під Дубном прибули свіжі сили ляхів і стали тіснити запорожців, козаки хотіли бачити свого полковника в останню мить життя: «Але, козаки, не хочуть умирати, не побачивши тебе в очі; хочуть, щоб глянув ти на них перед смертною годиною».

У своїй повісті М. Гоголь розкрив перед нами картину життя запорозьких ко­заків, з любов’ю і захопленням зображуючи як їх побут, так і битви, героїчні подвиги. «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й міцні, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»

Тарас Бульба — головний герой однойменної повісті М. Гоголя, запорозький полковник, в образі якого втілені найкращі риси запорозького козака. Разом зі своїми синами Тарас, який бачив мету свого життя не в домашньому затишку, а в захисті Батьківщини, боротьбі проти несправедливого гноблення православної віри, вирушає на Січ. Там ми бачимо вже не батька сімейства, а мужнього воїна, що вміє командувати і приймати рішення. «Немає у нас нікого, хто рівний йому в доблесті».

В образі Тараса Бульби М. Гоголь втілив кращі риси запорозького козака, вірного своєму обов’язку перед Батьківщиною і товариством. І нам, нащадкам козаків, хочеться бути схожими на запорожців, бути такими ж сміливими, так же любити свою землю, так же віддано захищати її від усього того, що заважає їй вільно розквітати.Яскравими й виразними штрихами відтворить Гоголь героїв Січі. Остап, що безстрашно піднімається на плаху; Бовдюг, що жагуче призиває до «товариства»; Шило, що переборює неймовірні перешкоди, щоб повернутися в рідну Січ; Кукубенко, що висловлює перед смертю свою заповітну мрію: «Нехай же після нас живуть ще кращі, чим ми». Цим людям властива одна загальна риса: безмежна відданість Січі й руській землі. У них бачить Гоголь втілення кращих рис національного українського характеру.Образ ТБ може бути витлумачений і алегорично: старий Тарас - це втілення стародавніх ідеалів січового лицарства, Андрий - втілення поглядів нестійкої частини козацтва, схильної до компромісів і прямого зрадництва, а Остап - втілення молодої запорізької сили, що зріє в українському народі.