- •Економетрика конспект лекцій
- •Зауваження................................................................................................118
- •1. Регресійний аналіз. Регресійний аналіз для двох змінних: основні ідеї
- •1.1. Гіпотетичний приклад
- •1.2. Концепція регресійної функції популяції (prf роpulation regression function)
- •1.3. Значення терміна “лінійність”
- •1.4. Стохастичні властивості prf
- •1.5. Важливість урахування складової стохастичного збурення
- •1.6. Вибіркова регресійна функція (srf)
- •2. Двовимірна регресійна модель. Задача оцінки
- •2.1. Метод найменших квадратів
- •Експериментальне визначення srf
- •2.2. Властивості оцінок за мнк
- •Дійсна й оцінена ціна будинку і його житлова площа у кв. Футах
- •Припущення 4 гомоскедастичність або рівність дисперсій
- •Це припущення не таке нешкідливе, як здається. Розглянемо рівняння
- •2.3. Точність або стандартна похибка оцінювачів за мнк
- •2.4. Властивості оцінювачів за мнк: теорія Гаусса-Маркова
- •2.5. Коефіцієнт детермінації : міра «якості підгонки»
- •2.6. Числовий приклад
- •2.7. Ілюстративні приклади
- •3. Інтервальні оцінки і перевірка гіпотез
- •3.1. Інтервальні оцінки: основні ідеї
- •3.2 Довірчі інтервали для регресійних коефіцієнтів і
- •Отже, наприклад, змінна
- •3.3. Довірчий інтервал для
- •3.4. Перевірка гіпотез: загальні зауваження
- •3.5. Перевірка гіпотез: підхід на основі довірчого інтервалу
- •3.6. Перевірка гіпотез: підхід, оснований на перевірці значимості
- •3.7. Перевірка значимості : хі-квадрат тест
- •3.8. Регресійний аналіз і аналіз дисперсії
- •Розглянемо таку змінну:
- •3.9. Застосування регресійного аналізу: проблема прогнозу
- •3.10. Форма звіту за результатами регресійного аналізу
- •3.11. Обчислення результатів регресійного аналізу
- •Залишки для проведення -тесту
- •4. Розвиток двовимірної лінійної моделі регресії
- •4.1. Регресія, що проходить через початок координат
- •4.2. Масштабування й одиниці вимірювання
- •Валові внутрішні приватні інвестиції (gpdi) і валовий національний продукт (gnp) у цінах 1972 р. У доларах сша, 1974–1983 рр.
- •4.3. Функціональний вид регресійної моделі
- •4.4. Вимірювання еластичності. Лінійно-логарифмічна модель
- •4.5. Напівлогарифмічні моделі. Визначення темпів зростання.
- •4.6. Обернені моделі
- •4.7. Зауваження щодо стохастичної складової
- •5. Множинний регресійний аналіз. Задача оцінювання
- •5.1. Модель із трьома змінними. Позначення і гіпотези
- •5.2. Інтерпретація рівняння множинної регресії
- •5.3. Значення частинних коефіцієнтів регресії
- •5.4. Оцінка частинних коефіцієнтів регресії за мнк
- •5.6. Проста регресія в контексті множинної регресії
- •5.7. R2 і скорегований r2
- •5.8. Частинні коефіцієнти кореляції
- •5.9. Виробнича функція Коба – Дугласа
- •5.10. Поліноміальная модель регресії
- •6. Припущення нормальності розподілу залишків
- •Витрати на споживання і особистий дохід у сша за 1956–1970 рр.
- •7. Перевірка гіпотез множинної регресії. Загальні зауваження
- •7.1. Перевірка гіпотези про частинний коефіцієнт регресії
- •7.2. Перевірка вибіркової регресії на загальну значущість
- •7.3. Перевірка на рівність двох коефіцієнтів регресії
- •7.4. Перевірка лінійних обмежень
- •Обчислимо
- •7.5. Перевірка структурної стабільності моделей регресії
- •Можна показати, що при виконанні згаданих припущень
- •7.6. Перевірка функціонального виду регресії. Вибір між лінійною моделлю регресії і лінійно-логарифмічною моделлю
- •8. Прогнозування в разі множинної регресії
- •9. Множинна регресія. Матричний метод
- •9.1. Лінійна модель регресії з k змінними
- •9.2. Припущення класичної лінійної моделі регресії в матричній формі
- •Припущення класичної лінійної моделі регресії
- •9.3. Оцінювання за мнк
- •9.4. Коефіцієнт детермінації r2 у матричному позначенні
- •9.5. Кореляційна матриця
- •9.6. Перевірка гіпотез про індивідуальні коефіцієнти регресії в матричному позначенні
- •9.7. Загальна перевірка регресії на значущість. Аналіз дисперсії в матричному позначенні
- •Матричне формулювання anova-таблиці
- •9.8. Перевірка лінійних обмежень. Загальний f-тест у матричних позначеннях
- •9.9. Прогнозування в множинній регресії. Матричне формулювання
- •9.10. Ілюстративний приклад у матричних позначеннях
- •Витрати на споживання на душу населення (ppce) і дохід на душу населення (ppdi) в сша за 1956–1970 рр.
- •Anova-таблиця для даних з таблиці 9.4.
9.3. Оцінювання за мнк
Щоб отримати оцінку вектора запишемо функцію SRF (вибіркову функцію регресії) з k змінними в матричному вигляді:
|
(9.3.1) |
Так само, як і у разі дво- й тривимірних моделей, МНК для k-вимірної моделі полягає в мінімізації
|
(9.3.2) |
Із (9.3.1) ми одержуємо
|
(9.3.3) |
Отже,
|
(9.3.4) |
Тут
ми скористалися властивостями
транспонування матриць, а саме
.
Крім того, оскільки
є скаляр, то він не змінюється при
транспонуванні
.
У
скалярних позначеннях МНК полягає в
оцінюванні
,
,…
таким чином, щоб
була якомога малою величиною. Це
досягається шляхом диференціювання
(9.3.4) за
,
,…
і прирівнювання частинних похідних до
нуля. Ця процедура приводить до системи
k
лінійних
алгебраїчних рівнянь з k
невідомими.
Можна показати, що ця система має вигляд
|
(9.3.5) |
Відзначимо
деякі властивості матриці
:
вона дає ряд суми квадратів і попарних добутків змінних Х. Елементи головної діагоналі являють собою ряд сум квадратів, а елементи зовні головної діагоналі – суму попарних добутків;
матриця симетрична, оскільки сума добутків
і
;матриця має порядок kk.
У
(9.3.5) відомими величинами є
і
,
а невідомою –
.
Розв’язуючи рівняння (9.3.5), знаходимо
|
(9.3.6) |
Рівняння (9.3.6) відображає фундаментальний результат теорії МНК у матричній формі. Воно показує, що оцінка вектора може бути проведена за наявними даними.
Ілюстрований приклад
Як ілюстрацію викладеного вище матричного підходу використаємо розглянутий нами раніше приклад “споживання – дохід”, дані щодо якого наведені в (9.1.6). Для випадку моделі з двома змінними маємо
,
.
Використовуючи дані, наведені в (9.1.6), одержуємо
|
|
Застосовуючи правила для знаходження оберненої матриці, можна переконатися, що
|
|
Ми бачимо, що результати оцінювання, отримані матричним методом, збігаються з отриманими нами раніше.
Матриця варіації
Матричний
метод дає нам можливість легко отримати
не тільки дисперсію (варіацію) для
кожного елемента
,
але й коваріацію між будь-якими двома
елементами, скажімо
і
.
Значення цих величин необхідні нам для
отримання статистичних висновків.
За визначенням матриця варіації є
|
|
У явному вигляді цю матрицю можна подати так:
|
(9.3.7) |
Можна показати, що матриця варіації може бути отримана за такою формулою:
|
(9.3.8) |
де
– гомоскедастична дисперсія залишків
.
У
лінійних моделях регресії з двома й
трьома змінними незміщена оцінка для
обчислювалася, відповідно, за формулами
і
.
У разі моделі з k
змінними формула має вигляд
|
(9.3.9) |
де (n–k) – кількість степенів вільності.
Хоча
теоретично
може бути підрахована за оцінками
залишків, на практиці її зручніше
одержувати безпосередньо таким чином.
Пригадавши, що
|
|
у разі трьох змінних
|
|
та поширюючи цей принцип на випадок моделі з k змінними, одержуємо формулу
|
(9.3.10) |
або в матричних позначеннях
|
(9.3.11) |
|
(9.3.12) |
де
складова
відомий як кореляція для середнього.
Отже,
|
(9.3.13) |
Оскільки
отримана,
може бути легко підрахована за (9.3.9), а
потім можна підрахувати матрицю варіацій
(9.3.8).
Для
нашого прикладу
.
Отже,
.
Властивості
вектора
Для
випадків моделей із двома й трьома
змінними ми знаємо, що оцінки параметрів
регресії за МНК є лінійними й незміщеними
і в класі лінійних незміщених оцінок
вони мають мінімальну дисперсією.
Коротше кажучи, оцінки за МНК є якнайкращими
лінійними незміщеними оцінками. Ця
властивість поширюється й на вектор
,
тобто
лінійний (кожна з його компонент є
лінійна функція від у,
залежної змінної).
,
тобто математичне сподівання кожної
компоненти вектора
дорівнює відповідному елементу істинного
вектора
і в класі всіх лінійних незміщених
оцінок
МНК-оцінка
має мінімальну дисперсію.

.
.