- •Економетрика конспект лекцій
- •Зауваження................................................................................................118
- •1. Регресійний аналіз. Регресійний аналіз для двох змінних: основні ідеї
- •1.1. Гіпотетичний приклад
- •1.2. Концепція регресійної функції популяції (prf роpulation regression function)
- •1.3. Значення терміна “лінійність”
- •1.4. Стохастичні властивості prf
- •1.5. Важливість урахування складової стохастичного збурення
- •1.6. Вибіркова регресійна функція (srf)
- •2. Двовимірна регресійна модель. Задача оцінки
- •2.1. Метод найменших квадратів
- •Експериментальне визначення srf
- •2.2. Властивості оцінок за мнк
- •Дійсна й оцінена ціна будинку і його житлова площа у кв. Футах
- •Припущення 4 гомоскедастичність або рівність дисперсій
- •Це припущення не таке нешкідливе, як здається. Розглянемо рівняння
- •2.3. Точність або стандартна похибка оцінювачів за мнк
- •2.4. Властивості оцінювачів за мнк: теорія Гаусса-Маркова
- •2.5. Коефіцієнт детермінації : міра «якості підгонки»
- •2.6. Числовий приклад
- •2.7. Ілюстративні приклади
- •3. Інтервальні оцінки і перевірка гіпотез
- •3.1. Інтервальні оцінки: основні ідеї
- •3.2 Довірчі інтервали для регресійних коефіцієнтів і
- •Отже, наприклад, змінна
- •3.3. Довірчий інтервал для
- •3.4. Перевірка гіпотез: загальні зауваження
- •3.5. Перевірка гіпотез: підхід на основі довірчого інтервалу
- •3.6. Перевірка гіпотез: підхід, оснований на перевірці значимості
- •3.7. Перевірка значимості : хі-квадрат тест
- •3.8. Регресійний аналіз і аналіз дисперсії
- •Розглянемо таку змінну:
- •3.9. Застосування регресійного аналізу: проблема прогнозу
- •3.10. Форма звіту за результатами регресійного аналізу
- •3.11. Обчислення результатів регресійного аналізу
- •Залишки для проведення -тесту
- •4. Розвиток двовимірної лінійної моделі регресії
- •4.1. Регресія, що проходить через початок координат
- •4.2. Масштабування й одиниці вимірювання
- •Валові внутрішні приватні інвестиції (gpdi) і валовий національний продукт (gnp) у цінах 1972 р. У доларах сша, 1974–1983 рр.
- •4.3. Функціональний вид регресійної моделі
- •4.4. Вимірювання еластичності. Лінійно-логарифмічна модель
- •4.5. Напівлогарифмічні моделі. Визначення темпів зростання.
- •4.6. Обернені моделі
- •4.7. Зауваження щодо стохастичної складової
- •5. Множинний регресійний аналіз. Задача оцінювання
- •5.1. Модель із трьома змінними. Позначення і гіпотези
- •5.2. Інтерпретація рівняння множинної регресії
- •5.3. Значення частинних коефіцієнтів регресії
- •5.4. Оцінка частинних коефіцієнтів регресії за мнк
- •5.6. Проста регресія в контексті множинної регресії
- •5.7. R2 і скорегований r2
- •5.8. Частинні коефіцієнти кореляції
- •5.9. Виробнича функція Коба – Дугласа
- •5.10. Поліноміальная модель регресії
- •6. Припущення нормальності розподілу залишків
- •Витрати на споживання і особистий дохід у сша за 1956–1970 рр.
- •7. Перевірка гіпотез множинної регресії. Загальні зауваження
- •7.1. Перевірка гіпотези про частинний коефіцієнт регресії
- •7.2. Перевірка вибіркової регресії на загальну значущість
- •7.3. Перевірка на рівність двох коефіцієнтів регресії
- •7.4. Перевірка лінійних обмежень
- •Обчислимо
- •7.5. Перевірка структурної стабільності моделей регресії
- •Можна показати, що при виконанні згаданих припущень
- •7.6. Перевірка функціонального виду регресії. Вибір між лінійною моделлю регресії і лінійно-логарифмічною моделлю
- •8. Прогнозування в разі множинної регресії
- •9. Множинна регресія. Матричний метод
- •9.1. Лінійна модель регресії з k змінними
- •9.2. Припущення класичної лінійної моделі регресії в матричній формі
- •Припущення класичної лінійної моделі регресії
- •9.3. Оцінювання за мнк
- •9.4. Коефіцієнт детермінації r2 у матричному позначенні
- •9.5. Кореляційна матриця
- •9.6. Перевірка гіпотез про індивідуальні коефіцієнти регресії в матричному позначенні
- •9.7. Загальна перевірка регресії на значущість. Аналіз дисперсії в матричному позначенні
- •Матричне формулювання anova-таблиці
- •9.8. Перевірка лінійних обмежень. Загальний f-тест у матричних позначеннях
- •9.9. Прогнозування в множинній регресії. Матричне формулювання
- •9.10. Ілюстративний приклад у матричних позначеннях
- •Витрати на споживання на душу населення (ppce) і дохід на душу населення (ppdi) в сша за 1956–1970 рр.
- •Anova-таблиця для даних з таблиці 9.4.
9.9. Прогнозування в множинній регресії. Матричне формулювання
У розд. 8 ми обговорювали, використовуючи скалярні позначення, як можна застосувати множинну регресію для середнього й індивідуального прогнозів залежної змінної Y при заданих значеннях регресорів Х. У цьому розділі ми покажемо, як виразити ці прогнозовані значення в матричному вигляді, та наведемо формули для дисперсій і стандартних похибок прогнозованих величин.
Середній прогноз
Хай
|
(9.9.1) |
зображає
вектор величин Х,
для яких ми хочемо отримати прогноз
,
тобто середній прогноз Y.
Оцінка множинної регресії в скалярному вигляді
|
(9.9.2) |
У матричному вигляді ця рівність може бути записана більш компактно:
|
(9.9.3) |
де
,
.
Зрозуміло,
що рівняння (9.9.2) і (9.9.3) являють собою
прогноз для даного значення
.
Якщо
замінити в (9.9.2) (9.9.3)
на
,
то ми отримаємо
|
(9.9.4) |
Зазначимо,
що (9.9.4) дає незміщену оцінку прогнозу
,
оскільки
.
Індивідуальний прогноз
Як ми пам’ятаємо з розд. 5 і 8, індивідуальний прогноз Y, тобто Y0, також задається формулою (9.9.3) або (9.9.4). Тобто
|
(9.9.5) |
Як ілюстративний приклад розглянемо випадок з (8.1.1). У матричному формулюванні середній і індивідуальний прогнози визначаються таким чином:
|
|
Отже,
|
(9.9.6) |
|
(9.9.7) |
Дисперсія для середнього прогнозу
Формула
для оцінки дисперсії
має такий вигляд
|
(9.9.8) |
де
– дисперсія залишків
,
– вектор заданих величин Х,
у яких ми хочемо отримати прогноз, а
– матриця, визначена в (9.3.9), тобто
матриця, що застосовується для знаходження
коефіцієнтів регресії. Замінюючи
на її незміщену оцінку
,
можемо подати (9.9.8) у вигляді
|
(9.9.9) |
Для ілюстративного прикладу з розд. 8 отримуємо такі значення:
|
|
Використовуючи ці дані, за формулою (9.9.9) одержуємо
|
(9.9.10) |
і
|
(9.9.11) |
Тепер, застосовуючи підхід із розд. 5 і 8, можна знайти 100(1–)%-й довірчий інтервал для середнього прогнозу при заданому Х0:
|
(9.9.12) |
Дисперсія для індивідуального прогнозу
Формула для обчислення дисперсії для індивідуального прогнозу має такий вигляд:
|
(9.9.13) |
де
.
Використовуючи наші дані, одержуємо
|
(9.9.14) |
і
|
(9.9.15) |
Якщо ми хочемо визначити 100(1–)%-й довірчий інтервал для індивідуального прогнозу, то можемо застосувати формулу (9.9.12), у якій стандартна похибка прогнозу визначається з (9.9.13). Очевидно, що стандартна похибка для індивідуального прогнозу більша, ніж для середнього.

.