Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Позвонки Украины-1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

Морфологічні ознаки

Хутро коротке й густе, на спині коричневе, ін­коли з піщистим відтінком, на черевці світліше. Вухо заокруглене, трохи довше, ніж ширше. Козелок з округлою верхівкою, майже в 4 рази довший, ніж ширший. Великий палець довший або дорівнює ширині зап'ястя, виміряного на складеному крилі. П'ятий палець кисті разом з п'ястковою кісткою — довжиною біля 46 мм. Спинна сторона мiжстегнової перетинки зверху, до половини своєї довжини, а також уздовж го­мілки, густо опушена. Шпора сягає до половини довжини вільного краю мiжстегнової перетинки, є невелика епіблема. Друга і третя фаланги най­довшого пальця передньої кінцівки за розміром майже одинакові. Довжина тіла: 32–45 мм, вуха: 7–8 мм, передпліччя: 27,7–32,3 мм, вага: від 3–7 г.

Режим збереження та заходи з охорони.

Вид занесено до Червоного списку МСОП, EUROBATS та ІІ додатку до Бернської конвенції. Збереження старих листяних і мішаних лісів з дуплястими деревами. Розвішування штучних гніздівель. Збереження лінійних структур (лісо­смуг, насаджень уздовж дороги, лісових доріг) між місцями поселення та полювання. Заборо­на діяльності в місцях поселення виводкових колоній з травня до вересня. Охороняється на території всіх об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, у Черемському ПЗ, НПП «Прип’ять-Стохід», «Святі гори», «Деснянсько-Старогутський», Шацькому НПП.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення

Не має.

Основні джерела інформації

Волошин, Башта, 2001; Загороднюк, Негода, 2001; За-городнюк, Тищенко-Тишковець, 2001; Загороднюк та ін., 2002; Гащак, 2003; Башта, 2004а, 2004б, 2009; Bashta, 2004; Влащенко, 2006; Башта, Потіш, 2007; Гав-рись та ін., 2007.

Автор: А.-Т. В. Башта Фото: А.-Т. В. Башта

509

Хордові

Chordata

Нетопир середземноморський

Pipistrellus kuhlii (Kuhl, 1819)

Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Руко­крилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). У роді 30 видів. Один з 4-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Вразливий.

Ареал виду та поширення в Україні.

Пд. та Пд.-Сх. Європа до 93° сх. у Пд. Азії, біль­ша частина Африки. На території Центральної та Сх. Європи спостерігається експансія виду в пн. напрямі. В Україні від 1990-х рр. поширився майже по всій території.

Чисельність і причини її зміни

Протягом двох останніх десятиліть чисель­ність виду в Україні збільшилася від дуже рідкісного до нечисленного, місцями звичай­ного виду урбанізованих ландшафтів. Зна­чно слабше виявлений у зх. і пн.-зх. областях України. Причини зміни чисельності: осно­вною загрозою для збереження популяцій може бути комплекс антропогенних факто­рів, що включає руйнування місць поселення (модернізація старих будівель, герметиза­ція горищ і закриття дахових отворів), ви­користання отрутохімікатів для консервації деревини та дезінсекції, пряме знищення.

Особливості біології та наукове значення

Спостерігається як у рівнинній, так і низькогір-ній місцевостях. Проявляє схильність до синан-тропності. Розселення переважно відбувається вздовж великих річок. Літні місця поселення розташовані в будівлях, тріщинах у стінах, щіли­нах скель. Виводкові колонії налічують 30–100 самок. Самки народжують звичайно 2 малят.

Максимальний вік життя — 8 років. Ймовірно, осілий вид. Властиві незначні перельоти для се­зонної зміни сховищ, максимально — до 5 км. Місцями гібернації є будинки: між віконними рамами, у підвалах і надземних частинах. На по­лювання вилітає незабаром після заходу сонця. Політ швидкий і спритний. Літає невисоко, ро­блячи великі кола. Полює в населених пунктах: навколо вуличних ліхтарів, над водоймами, в садах Ловить дрібних літаючих комах (пере­важно метеликів і двокрилих).

Морфологічні ознаки

Забарвлення спини дуже мінливе, від блiдосiробурого до темнокоричневого. Черев­це сіробiлувате. Вухо темне, коротке, найшир-ше у середній частині, на верхівці — округле. Козелок прямий, з округлою верхівкою. Крила

відносно вузькі. Вздовж краю літальної пере­тинки від задньої кінцівки до п’ятого пальця — широка світла смуга. Епіблема добре розвине­на. Вільний край крилової перетинки прикрі­плений до основи зовнішнього пальця стопи. Довжина тіла: 40–48 мм, вуха: 12–13 мм, козел­ка: 5,5–6 мм, передпліччя: 31–37, вага: 5–10 г.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Вид занесено до Червоного списку МСОП, EUROBATS та ІІ додатку до Бернської конвен­ції. Заборона чинник непокою виводкових і гібернаційних колоній. Проведення приро­доохоронної агітації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення

Не має.

Основні джерела інформації

Абелєнцев ті ін., 1956; Черемисов, 1987; Бескара-вайный, 1988; Крочко, 1994; Ткач, Федорченко, 1998; Кедров, Шешурак, 1999; Ковальова, 1999; Кондратенко, 1999; Godlevska et al., 2000; Влащен-ко, 2001; Мерзликин, Лебедь, 2001; Стригунов, Коцюруба, 2001; Волох, 2002; Гаврись, Коцержин-ская, 2002; Sachanowicz, et al., 2006.

Автор: А.-Т. В. Башта Фото: І.В. Загороднюк.

510

Хордові

Chordata

Нетопир натузіуса

Pipistrellus nathusii (Keyserling et Blasius, 1839)

Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Руко­крилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). У роді 30 видів. Один з 4-х ви­дів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Неоцінений.

Ареал виду та його поширення в Україні

Європа (крім пн.), Мала Азія та Кавказ. В Україні — всюди.

Чисельність і причини її зміни

Звичайний (особливо під час міграцій) на По­ліссі, нечисленний — у Лісостепу й на Закарпат­ті, Рідкісний — на Поділлі й у Криму. Причини зменшення чисельності: трансформація тро­фічних біотопів і місць поселення (вирубування дуплистих дерев, модернізація старих будівель), використання пестицидів, чинник непокою ви­водкових колоній.

Особливості біології та наукове значення

Перелітний вид. Прилітає в березні — на початку квітня. Селиться переважно лісах різного пород­ного складу поблизу водойм або заболочених ділянок; рідко — в населених пунктах. Основні сховища — дупла дерев (зі щілиноподібним льотком), штучні гніздівлі, горища й порожнини будинків. Виводкові колонії налічують від кількох до кількох сотень самок. Дальній мігрант. Осінній відліт — від початку серпня; може тривати до листопада. Місця зимівлі розташовані за меж­ами України. Відомі поодинокі випадки зимівлі в Закарпатській обл. — в порожнинах стін будівлі. Вилітає в ранніх сутінках. Політ надзвичайно ма-неврений. Полює на краях лісу, в парках, над во-

доймами і прибережними біотопами, вологими луками, рідше — розрідженими ділянками лісу і лісовими озерцями. Живиться двокрилими, рід­ше волохокрильцями, сітчастокрилими, метели­ками, перетинчастокрилими й жуками.