Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
bukh_uchet_teoria_po_biletam (2).docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
25.09.2019
Размер:
158 Кб
Скачать
☆

1.Будова рахунків бухгалтерського обліку.

За будовою рахунок є двохсторонньою таблицею, в якій ліву частину умовно називають „дебет”, а праву – „кредит”.

Термін „дебет”, походить латинського слова „debet”, що означає „винен”, а „кредит” – від латинського слова „credit”, що означає „вірить”.

Для кожного виду активів, зобов’язань, власного капіталу відкривається окремий рахунок.

Рахунок включає три елементи:

1) назву, що відображає об’єкт, інформація про який фіксується на рахунку;

2) ліву частину – дебет, визначає назву лівої сторони рахунку;

3) праву частину – кредит, що вказує на назву правої сторони рахунку.

Запис з лівої сторони є дебетуванням рахунку, з правої – кредитуванням. Рахунки характеризуються показниками:

- сальдо або залишками, що характеризують величину об’єкта бухгалтерського обліку на певну дату. Відповідно розрізняють сальдо на початок та кінець облікового періоду;

- оборотами – підсумками сум, внесених у кожну із частин рахунків (окремо) протягом облікового періоду, не враховуючи сальдо; відповідно до чого має місце дебетовий і кредитовий оборот за кожним рахунком.

Для забезпечення контролю за господарською діяльністю підприємства важливо мати відомості не лише про активи, власний капітал та зобов’язання, але й обсяг господарських операцій, що здійснені підприємством за звітний період. Тому періодично, як правило, на кінець звітного періоду підводять підсумки записів операцій по дебету і кредиту рахунків, які називаються оборотами по рахунках.

Підсумок дебетових записів, тобто визначених по дебету рахунка, називається дебетовим оборотом, а підсумок кредитових записів, тобто визначених по кредиту рахунка – кредитовим. Обороти по дебету і кредиту рахунків показують рух окремих видів активів, власного капіталу та зобов’язань за певний період.

Щоб мати повну уяву про кожний вид активів, зобов’язань, власного капіталу, на рахунках показують початковий розмір об’єкту, що підлягає обліку і називається початковим залишком по рахунку, або початковим сальдо.

Потім на рахунках реєструють всі зміни активів, зобов’язань, власного капіталу, тобто записують господарські операції. При цьому збільшення показують в одній частині, зменшення – в другій.

Після запису операцій на рахунках необхідно визначити стан активів, власного капіталу та зобов’язань на кінець звітного періоду, тобто встановити кінцеві залишки (сальдо) по рахунках. Кінцевий залишок (сальдо) виводиться, виходячи з початкового залишку і оборотів по рахунках.

В активних рахунках до початкового сальдо додається дебетовий оборот (збільшення активів) і від одержаного результату віднімається кредитовий оборот (зменшення активів).

В пасивних рахунках до початкового кредитового сальдо додається кредитовий оборот і з одержаної суми віднімається дебетовий оборот.

2.Особливості обліку малоцінних і швидко, що зношуються предметів.

Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) повинна повністю грунтуватись на Положенні (стандарті) 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

-суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

-суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

-транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;

-інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) — справедлива вартість, узгоджена сторонами.

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» за первинною вартістю їх придбання або виготовлення.

Билет 13

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]