2.Облік основних засобів.

Облік матеріалів організується по фактичній собівартості, до якої входить вартість їх закупки, включаючи націнку, розходи на погрузку,розгрузку і доставку на склад.

Коректування по фактичній собівартості проводиться в кінці місяця. Матеріально-відповідальні особи кожного місяця дають звіт по руху матеріалів в бухгалтерію. На складі облік ведеться на карточках

складського обліку.

Карточки відкриваються на кожний вид матеріалів, в яких відображається щоденний прихід і розхід матеріалів в кількісному виразі. Працівники бухгалтерії щоденно провіряють правильність записів в карточках сортового обліку.

Прихід матеріалів на склад проводиться зав. складом, кладовщиком. Кладовщик перевіряє відповідність фактичної кількості поступлених матеріалів і виду матеріалів з даними супроводжуючих документів. Потім кладовщик виписує прихідний ордер на дані матеріали.

У випадку виявлення недостачі оформляється акт прийоми, в якому підписується комісія призначена керівником підприємства. Видача матеріалів із складу на виробництво здійснюється на основі письмовог дозволу керівника.

На відпущені на виробництво або господарські потреби матеріали виписуються вимоги (в лімітно-забірні карти). В цих вимогах вказуються: вид матеріалів, їх кількість, кому і куди відпущені.

Видача матеріалів на продаж здійснюється на основі письмового дозволу директора. На продаж матеріалів кладовщик виписує накладну, а бухгалтерія на сонові накладної виписує податкову накладну.

В кінці місяця кладовщик на основі даних карточок складського обліку складає звіт про рух матеріалів.

Билет 18

1.Господарські операції і їхній вплив на статті балансу.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у стру-ктурі активів, зобовязання та власному капіталі підприємства.

Любая хозяйственная операция затрагивает как минимум две статьи баланса, поскольку каждая статья баланса – это, как правило, отдельный объект бухгалтерского учета. Однако все многообразие совершаемых на предприятии хозяйственных операций сводится к четырем их типам.

Операции первого типа затрагивают только статьи актива баланса, причем таким образом, что одна статья увеличивается, другая – уменьшается на ту же сумму, а итог баланса не изменяется.

Операции второго типа затрагивают только статьи пассива баланса таким образом, что обязательства (источники средств) по одной статье увеличиваются, по другой – уменьшаются на ту же сумму, а итог пассива баланса не изменяется.

Операции третьего типа увеличивают статьи и актива, и пассива баланса на одну и ту же сумму, а итог актива и пассива баланса становится больше.

Операции четвертого типа уменьшают статьи и актива, и пассива баланса на одну и ту же сумму, а итог актива и пассива баланса становится меньше.

2. Порядок нарахування амортизації основних засобів.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час визнання цього об'єкта активом (зарахування на баланс). Амортизації не нараховують, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їхній ліквідаційній вартості та за об'єктами основних засобів, що є предметами антикваріату.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час їх первинного визнання. Амортизація необоротних активів не припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації необоротних активів припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: на дату переведення активів до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу, або на дату припинення визнання активів.

Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається банком самостійно.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів і нематеріальних активів.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) банки нараховують, застосовуючи такі методи:

1) прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта в результаті ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його початкову вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової його вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку корисного використання об'єкта, і результат подвоюється;

4) кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.

Билет 19