План заняття

1. Розрахунок тарифної ставки, страхових платежів.

2. Визначення суми збитку страхувальника. страхового відшкодування з використанням системи пропорційної відповідальності, системи першого ризику, розрахунок суми франшизи.

3. Визначення розміру страхових виплат за видами страхування в галузі:

- особового страхування;

- страхування майна;

- страхування відповідальності.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Для розв’язання завдань по розрахунку тарифної ставки та страхових платежів необхідно з’ясувати наступне:

Страхова сума S - це максимальний розмір виплат на відшкодування збитків від страхових подій. Вона встановлюється за згодою між особою, що страхується, і страховиком, враховуючи ряд умов, різних для окремих видів страхування.

Страховий платіж Р - це кошти, які виплачує страхувальник страховику для створення страхового фонду та оплати послуг страховика по проведенню страхування. Страховий платіж (премія) залежить від встановленої страхової суми і тарифної ставки для даного виду страхування.

Оскільки у більшості ризикових видів страхування страхове відшкодування не сходиться зі страховою сумою, тому у розрахунках використовують середню виплату Sв.

Тарифна ставка Т - це сума страхового платежу на 100 гривень страхової суми. Розрізняють нетто-ставку То і брутто-ставку, тобто сам тариф.

Тарифна ставка призначена для вирахування обсягу страхового платежу Р на усталену угодою страхування страхову суму:

.

Нетто-ставка призначена для формування страхових резервів, тобто грошових коштів для виплат страхових відшкодувань. Вона відображає кожен вид страхової відповідальності страховика. Якщо умови страхування даної групи ризиків включають кілька видів страхової відповідальності, то сукупна нетто-ставка складатиметься із суми окремих нетто-ставок.

Решта виплати називається навантаженням f %, до якої входять:

1) оплата праці робітників страхової компанії;

2) витрати на канцелярські товари і виготовлення документації;

3) витрати на рекламу;

4) адміністративно-господарські витрати;

5) нарахування на платню і т. д.

Норматив на формування прибутків від страхової діяльності у структурі тарифу складає 4-6 %.

Брутто-ставка, нетто-ставка і навантаження пов'язані відношенням

.

Якщо навантаження виражене відносними одиницями, то

.

Нетто-ставка складається з двох частин: ризикової нетто-ставки R і ризикової надбавки :

.

Ризикова частина нетто-ставки відповідає очікуваним середнім значенням страхових виплат. Ризикова надбавка покликана забезпечити стабільність страхування за відхилень кількості страхових подій від середнього значення і страхових відшкодувань від середніх виплат.

У складних видах страхування ризикова частина і ризикова надбавка включають кілька складових. У накопичувальних видах страхування ризикова надбавка не передбачена, стабільність страхування забезпечується іншими способами. Тарифна ставка та її складові визначаються спеціальними розрахунками.

Коефіцієнт відношення ризиків Кr — це відношення середньої виплати до середньої страхової суми:

.

Цей коефіцієнт суттєво спрощує розрахунки тарифних ставок і є корисним під час аналізу страхових операцій.

Якщо застраховано N об'єктів, а середня кількість страхових подій дорівнює Nc, то очікувані виплати за страховою подією складають , а загальна страхова сума . Тоді на 1 грн. страхової суми страховик повинен мати такі кошти:

,

де q — вірогідність страхової події протягом даного періоду страхування.

На 100 гривень страхової суми страховик має оперувати коштами , які будуть ризиковою нетто-ставкою S.

Ризикова надбавка визначається на основі вірогідного аналізу виплат на страхові події. Для цього вивчається розподіл вірогідності для виплат на події, від яких страхують.

Коефіцієнт варіації виплат Кв — це відношення середньоквадратичного відхилення виплат до математичного прогнозу виплат.

При розв’язанні другої групи завдань, пов’язаних із визначенням суми збитку страхувальника, страхового відшкодування з використанням систем відповідальності страховика, розрахунку суми франшизи, необхідно з’ясувати, що відшкодування фактичних збитків (страхове відшкодування) - головний принцип страхування.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Сутність його полягає у поверненні страхувальника, якому заподіяно збиток, у таке ж фінансове становище, в якому він перебував перед настанням страхового випадку.

У страхуванні майна головним орієнтиром є вартість застрахованого об'єкта. Об'єкт слід оцінити, визначивши так звану страхову вартість (оцінку), а потім застрахувати його на певну страхову суму, яка може і не збігатись зі страховою вартістю та бути меншою за неї.

У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачують у тій самій частці від визначених за страховою подією збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. У цьому випадку визначають страхове відшкодування за системою пропорційної відповідальності, тобто неповної, часткової виплати страхового відшкодування пропорційно вартісній оцінці об'єкта страхування.

Розрахунок здійснюють за формулою:

q = t(s/w),

де Q - страхове відшкодування;

Т- фактична сума збитку;

S - страхова сума за договором;

W - вартісна оцінка об'єкта.

Приклад для розрахунку Таблиця 1

Об'єкт страхування	Вартість об'єкта, грн.	Страхова сума, грн.	Розмір збитку, грн.
А	50 000	30 000	16 000
В	50 000	20 000	30 000

Розв'язок:

Для об'єкта А:

Q = T(S/W) = 16000 (30000 / 50000) = 16000 х 0,6 = 9600 грн.

Для об'єкта В:

Q = T(S/W) = 30000 (20000 / 50000) = 30000 х 0,4 = 12000 грн.

Для об'єктів з однаковою вартістю розмір відшкодування при системі пропорційної відповідальності залежить від величини страхової суми, зазначеної в договорі страхування. Чим більше її значення відповідає вартісній оцінці об'єкта, тим більший розмір відшкодування одержить потерпілий страхувальник.

Повне відшкодування збитків виплачують у разі збігу страхової суми та вартості застрахованого об'єкта.

Крім розглянутої методики, застосовують систему першого ризику, яка передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми. При цій системі весь збиток у межах страхової суми (перший ризик) компенсується повністю, а збиток понад страхову суму (другий ризик) не відшкодовується. Якщо звернутися до попереднього прикладу, то страхове відшкодування для об'єкта А становитиме 16000 грн., для об'єкта В - 20000 грн.

Система граничного відшкодування передбачає обмеженість відшкодування збитку певною мінімальною та максимальною величиною, її використовують при страхуванні сільськогосподарських ризиків.

Застосування тієї чи іншої системи обумовлено економічною доцільністю, видом майна, історичними традиціями, а також конкуренцією між страховими організаціями щодо залучення клієнтів.

Відшкодовується, як правило, не весь збиток. Майже завжди існує франшиза - частина збитку, якого зазнав страхувальник, і яку не відшкодовує страховик. Франшиза зазначається у договорі, а її величина впливає на розмір страхового відшкодування. Вона може бути встановлена в абсолютних і відносних величинах до страхової суми.

Відрізняють умовну та безумовну франшизу.

Умовна франшиза означає, що страховик не несе відповідальність за збиток, якщо його розмір не більший за розмір франшизи, але відшкодовує збиток повністю, якщо розмір збитку більший за суму франшизи. Якщо збиток перевищує встановлену франшизу, страхове відшкодування виплачується повністю.

Безумовна франшиза означає, що страховик виплатить страхувальнику страхове відшкодування, яке дорівнює збитку, зменшеному на франшизу.

Наведемо розрахунок умовної франшизи, яка становить 15% до страхової суми для об'єкта А, використовуючи дані табл. 1.

Розв'язок:

Франшиза становить (30000 х 15%): 100% = 4500 грн.

Оскільки розмір збитків перевищує франшизу, відшкодування буде виплачено в розмірі, розрахованому в попередньому прикладі. При збитку, меншому за 4500 грн., страховик його б не відшкодовував, оскільки відповідальність припадала б лише на страхувальника.

Франшиза та страхова сума, як і набір ризиків, що страхуються, - основні ціноутворюючі фактори у страхуванні. Якщо в одній страховій компанії пропонують застрахуватися утричі дешевше, ніж в інший, то це може означати, що або обсяг відповідальності буде нижчим, або франшиза вищою.