- •Статут дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту і. Загальні положення
- •II. Органи управління, аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •1. Загальні положення
- •2. Управління при ліквідації надзвичайних ситуацій
- •2.1. Система управління
- •2.2. Управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами
- •2.3. Пункти управління
- •2.4. Організація зв’язку
- •3. Підготовка до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт
- •4. Дії аварійно-рятувальних підрозділів при ліквідації надзвичайних ситуацій
- •4.1. Загальний порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт
- •4.2. Загальний порядок дій керівника органу управління (підрозділу) під час організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •4.3. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із повінню (паводком, катастрофічним затопленням)
- •4.4. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із ураганом, буревієм
- •4.5. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із землетрусом
- •4.6. Дії аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із зсувом, селем
- •4.7. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій внаслідок вибуху
- •4.8. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків аварії на хімічно небезпечних об’єктах
- •4.9. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків аварій на радіаційно небезпечних об’єктах
- •4.10. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів при ліквідації надзвичайної ситуації, пов'язаної з аварією на водному об’єкті
- •4.11. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів при ліквідації надзвичайної ситуації, пов’язаної з дтп
- •4.12. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів при ліквідації надзвичайної ситуації на метрополітені
- •4.13. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів при проведенні аварійно-рятувальних робіт на висотних об’єктах житлового та промислового призначення
- •4.14. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у замкнутих просторах
- •4.15. Дії аварійно-рятувальних підрозділів при проведенні пошуково-рятувальних робіт з використанням службових собак
- •4.16. Застосування вибухових технологій під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5. Переміщення і розташування підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •5.1. Марш
- •5.2. Перевезення аварійно-рятувальних підрозділів
- •5.3. Розташування аварійно-рятувальних підрозділів у районі зосередження
- •6. Забезпечення дій підрозділів при ліквідації надзвичайної ситуації
- •6.1. Оперативне забезпечення
- •6.2. Технічне забезпечення
- •6.3. Матеріальне забезпечення
- •6.4. Медичне забезпечення
- •III. Гасіння пожеж
- •1. Організація і проведення гасіння пожеж та пожежно-рятувальних робіт (оперативні дії підрозділів)
- •1.1. Дії та основні завдання органів управління та підрозділів під час проведення пожежно-рятувальних робіт (оперативні дії підрозділів)
- •1.2. Збір, виїзд за сигналом "Тривога" та прямування до місця виклику
- •1.3. Розвідка пожежі
- •1.4. Рятування людей на пожежі
- •1.5. Розгортання сил та засобів (оперативне розгортання)
- •1.6. Гасіння пожежі
- •1.7. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації
- •2. Керівництво (управління) силами та засобами під час гасіння пожежі
- •2.1. Основи керівництва (управління)
- •2.2. Керівник гасіння пожежі
- •2.3. Штаб на пожежі. Керівник (начальник) штабу
- •2.4. Тил на пожежі. Начальник тилу
- •2.5. Безпека праці. Відповідальний за дотримання вимог заходів безпеки праці
- •2.6. Матеріально-технічне забезпечення. Представник підрозділу матеріально-технічного забезпечення
- •2.7. Оперативні дільниці на пожежі. Начальник оперативної дільниці на пожежі
- •2.8. Організація зв’язку на пожежі
- •3. Обов’язки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів під час гасіння пожеж
- •3.1. Обов’язки диспетчера (радіотелефоніста)
- •3.2. Обов’язки пожежного (старшого пожежного)
- •3.3. Обов’язки водія пожежно-рятувального автомобіля
- •3.4. Обов’язки командира відділення
- •3.5. Обов’язки начальника караулу
- •4. Особливості гасіння пожеж у складних умовах
- •4.1. Гасіння пожеж в умовах низьких температур, під час шквального вітру та недостатньої кількості води
- •4.2. Гасіння пожеж при наявності вибухових речовин (у тому числі на арсеналах, базах, складах тощо)
- •4.3. Гасіння пожеж при наявності небезпечних хімічних речовин
- •4.4. Гасіння пожеж на об’єктах з наявністю радіоактивних речовин і в зонах радіоактивного забруднення
- •5. Гасіння пожеж у будинках і спорудах
- •5.1. Гасіння пожеж у будинках і спорудах
- •5.2. Гасіння пожеж у тунелях теплотрас
- •5.3. Гасіння пожеж на новобудовах та об’єктах, що реконструюються
- •5.4. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будинках
- •5.5. Гасіння пожеж покрівель великих площ
- •5.6. Гасіння пожеж у будівлях з металевими конструкціями з використанням горючих полімерних утеплювачів
- •5.7. Гасіння пожеж у лазнях-саунах
- •5.8. Гасіння пожеж у закладах охорони здоров’я, дошкільних та навчальних закладах
- •5.9. Гасіння пожеж у культурно-видовищних закладах
- •5.10. Гасіння пожеж на виставках, у музеях, бібліотеках, архівних сховищах, церквах (культових релігійних приміщеннях і спорудах), приміщеннях обчислювальних центрів та об’єктів зв’язку
- •5.11. Гасіння пожеж у дерев’яних будівлях V ступеня вогнестійкості
- •6. Гасіння пожеж у будівлях промислових підприємств
- •6.1. Гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і у приміщеннях з електроустановками
- •6.2. Гасіння пожеж на підприємствах металургії та машинобудування
- •6.3. Гасіння пожеж на підприємствах текстильної промисловості
- •6.4. Гасіння пожеж у холодильниках
- •6.5. Гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях
- •6.6. Гасіння пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості
- •6.7. Гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах
- •7. Гасіння пожеж на об’єктах добування, зберігання, переробки та транспортування горючих речовин і газів
- •7.1. Гасіння пожеж у резервуарних парках зі зберігання займистих та горючих речовин (зр та гр), а також зріджених вуглеводних газів (звг)
- •7.2. Гасіння пожеж газових і нафтових фонтанів, газо-, нафтопроводів
- •7.3. Гасіння пожеж на об’єктах хімічної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
- •7.4. Гасіння пожеж у спиртосховищах
- •8. Гасіння пожеж на відкритій місцевості
- •8.1. Гасіння пожеж у лісових масивах
- •8.2. Гасіння пожеж на торф’яних полях і родовищах
- •8.3. Гасіння пожеж на складах лісоматеріалів
- •8.4. Гасіння пожеж вовни в бунтах і штабелях
- •9. Гасіння пожеж на об’єктах транспорту
- •9.1. Гасіння пожеж на рухомому складі залізничного транспорту, на товарних та сортувальних станціях
- •9.2. Гасіння пожеж у наземних та підземних спорудах метрополітену
- •9.3. Гасіння пожеж повітряних суден на землі
- •9.4. Гасіння пожеж на водному (морському, річковому) транспорті у портах, доках тощо
- •9.5. Гасіння пожеж у гаражах, автотранспортних підприємствах, тролейбусних і трамвайних парках (депо)
- •10. Гасіння пожеж у сільській місцевості
- •10.1. Особливості під час пожежі у сільській місцевості
- •10.2. Обов’язки кгп під час гасіння пожежі у сільській місцевості
4.6. Дії аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із зсувом, селем
4.6.1. Наслідками надзвичайних ситуацій, пов'язаних із зсувом, селем, є:
загибель людей;
порушення функціонування систем життєзабезпечення населення;
пошкодження (руйнування) будівель і споруд;
пошкодження (руйнування) систем життєзабезпечення населення, енерго-, газо-, водопостачання;
пошкодження (руйнування) залізничних і автомобільних шляхів.
4.6.2. Зсув, сель характеризуються необхідністю пошуку постраждалих, забезпечення доступу рятувальників і рятування людей, надання першої невідкладної медичної допомоги, організації допомоги і життєзабезпечення населення.
У постійній готовності має перебувати резервна пошуково-рятувальна група для надання допомоги діючим групам у разі виникнення екстремальних ситуацій.
4.6.3. Особливостями проведення розвідки у зонах можливих зсувів, селів є те, що погано прогнозуються можливі межі стихійного лиха. Це унеможливлює точне визначення найбільш небезпечних районів і проведення відповідних запобіжних заходів. Досить велика площа важкодоступних територій вимагає проведення розвідки не тільки наземними засобами.
При виникненні надзвичайної ситуації повітряна розвідка виявляє межі руйнувань, місцезнаходження людей і можливість доступу до них. Наземна розвідка надає конкретні дані щодо оцінки надзвичайної ситуації, проведення розрахунків і пропонує варіанти застосування рятувальних сил і засобів.
4.6.4. На основі даних розвідки проводиться оцінка обстановки, яка включає в себе такі питання:
можливість проведення рятувальних робіт наявними силами та засобами;
необхідність виклику аварійних служб (комунальної, електричної, медичної тощо).
4.6.5. При проведенні пошуку постраждалих з'ясовуються:
місцезнаходження постраждалих (відмічаються чітко видимими орієнтирами) і встановлюється з ними зв'язок (за можливості);
функціональний стан постраждалих та необхідний обсяг надання їм першої медичної допомоги;
способи витягання постраждалих.
Залежно від наявності сил та засобів пошукові роботи здійснюють на основі та з використанням:
свідчень очевидців;
візуальних ознак (по залишках одягу та речей на поверхні застабілізованого прошарку);
показань приладів пошуку (газоаналізаторів, зондів, магнітометрів, тепловізорів, акустичних систем);
пошукових собак.
4.6.6. Роботи з деблокування постраждалих, залежно від місцезнаходження (під скальними, ґрунтовими, земляними, сніговими завалами, під сельовими потоками, під уламками будівельних конструкцій, у замкнутих приміщеннях, на верхніх поверхах порушених будівель) мають свої технологічні особливості.
Постраждалих, які знаходяться під скальними, ґрунтовими, сніговими завалами, деблокують при допомозі шанцевого інструменту та засобів малої механізації. При цьому необхідно у найкоротший строк через можливість задухи забезпечити їм доступ повітря. Інженерна техніка обмежено використовується при великих обсягах робіт та вкрай обмеженому часі для прориття однієї чи декількох траншей впоперек сходу зсуву (селю) та забезпечення деблокування людей.
