- •В.В.Сентюрін, е.В.Єсіна, в.В.Слесаренко методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з патологоанатомічного розтину та судової ветеринарної медицини Дніпропетровськ - 2005
- •Патологоанатомічний розтин
- •Мета та види розтину трупів тварин
- •Причини смерті
- •Вимоги до місць розтину
- •Правила особистої та громадської безпеки при розтині трупів
- •Транспортування трупів та утилізація трупного матеріалу
- •Розтин трупів свиней та дрібних тварин за методом г.В. Шора
- •Методи розтину трупів
- •Методика розтину порожнин та порядок видалення органів
- •Розтин трупів великої рогатої худоби
- •Особливості розтину трупів коней
- •Особливості розтину трупів птахів
- •Відбір матеріалу для лабораторного дослідження Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Відбір матеріалу для патогістологічного дослідження.
- •Відбір матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.
- •Супровідні документи.
- •Контрольні питання до розділу “патологоанатомічний розтин”
- •Судова ветеринарна медицина Предмет, визначення, мета та завдання судової ветмедицини
- •Огляд трупу на місці його загибелі (виявлення)
- •Судове значення трупних змін
- •Охолодження (algor mortis)
- •Трупне заклякання, задубіння (rigor mortis)
- •Зсідання крові ( cruor mortis)
- •Трупні плями (livoris mortis)
- •Трупне розкладання
- •Документація судово-ветеринарного розтину
- •Експертиза трупу тварини з короткочасною смертю
- •Експертиза трупа тварин при утопленні
- •Експертиза смерті тварини від ураження електрострумом
- •Експертиза смерті тварини від асфіксії
- •Експертиза захворювань та загибелі тварин від неправильної експлуатації
- •Експертиза мертвонародженості тварин
- •Асфіксія новонароджених
- •Експертиза ексгумованого трупу або окремих органів
- •Експертиза тварин при отруєні токсичними речовинами
- •Патоморфологічні зміни у тварин при деяких отруєннях
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками
- •Отруєння похідними хлорфеноксіоцтовою та хлорфеноксімасляною кислотами
- •Отруєння цинком.
- •Отруєння сполуками свинцю.
- •Отруєння сполуками фтору.
- •Отруєння солями міді.
- •Отруєння похідними оксикумарина та зоокумарина.
- •Отруєння ціаністими сполуками.
- •Отруєння сполуками миш’яку.
- •Контрольні питання до розділу “судова ветеринарна медицина”
- •Список літератури
Документація судово-ветеринарного розтину
Судово-ветеринарну експертизу оформляють у вигляді акту, який складається з двох частин: протоколу (оформляється відразу після розтину) та висновків експерта по сутності встановлених питань, котрі пред’являються не пізніше 24 годин після розтину. В необхідних випадках строк оформлення акту судово-ветеринарного розтину може бути подовжений, якщо це необхідно для додаткових лабораторних досліджень. Протокол в свою чергу складається з 3-х частин: ввідна чи вступна, описова та заключна.
Ввідна частина включає в себе загальні питання. В ній вказують, ким призначена експертиза, питання, які встановленні перед експертом, матеріали, які представлені для експертизи, присутність понятих, вказують порядок проведення експертизи, де, коли і ким вона виконана (анамнез, письмові матеріали, історія хвороби, довідки та інше.)
До розтину ветлікар-експерт має право потребувати, щоб йому надали додаткові матеріали, а саме чи хворіла до загибелі тварина, знаходилася під доглядом ветспеціаліста, останній повинен пред’явити експерту пояснення про всі обставини, які відносяться до загибелі тварини (в усній чи письмовій формі).
Описова (протокольна) частина має найбільш важливе значення і представляє собою детальний аналіз всіх змін, які були знайдені за ходом розтину. Вона повинна носити описовий характер. Перш за все проводиться ідентифікація, тобто порівняння з даними, які представлені в супровідній документації: вид тварини, порода, масть, вік, особливі відмітки і таке інше. Якщо були знайденні ознаки, які не співпадають з документацією, то робиться спеціальна обмовка. Після зовнішнього огляду, роблять розтин та огляд внутрішніх органів та порожнин.
Судово-ветеринарний розтин повинен бути завжди повним, тобто при цьому розтині повинні бути обов’язково обстежені всі органи і системи, які доступні огляду, в тому числі і в тих випадках, коли діагноз уже відомий з початку розтину.
Протокол підписують представник слідчих (судових) органів та поняті. Патологоанатомічний діагноз, по сутності складає і підписує, як і при діагностичному розтині, тільки лікар-експерт.
В заключній частині протоколу експерт, базуючись на результатах судово-ветеринарного розтину, визначає причину загибелі та обставини, при яких вона відбулася. На відміну від звичайного діагностичного при судовому патрозтині експерт дає обґрунтовані на розтином відповіді на питання, які були поставлені в документі слідчих органів, в якому визначаються мета та завдання даного розтину, та підписує його особисто або разом з іншими експертами.
Висновок експерта про загибель тварини робиться по наступній формі:
“... на підставі проведеного мною судово-ветеринарного розтину трупа... та даних наданих мені документів, прихожу до висновку, що причиною загибелі є (вказують основну та супутні хвороби та безпосередню причину смерті)”. Вступна та описова частина протоколу пишуться під час або відразу після розтину та підписуються всіма присутніми. Заключна частина може бути зроблена пізніше, після отримання результатів дослідження, і підписується лікарем-експертом, який проводив патрозтин.
Після закінчення розтину експерт повинен прослідкувати, щоб всі останки трупа та органи були знову покладені в порожнину трупа і передані на короткочасне консервування (на випадок повторної експертизи, якщо в цьому виникає необхідність), з наступним знищенням трупу.