Методи розтину трупів

Розроблено три метода розтину трупів тварин: метод ізольованого видалення органів, метод повної евісцерації за Г.В.Шором та метод часткового розчленування органокомплексів.

Метод ізольованого видалення органів (розроблено Р.Вірховим) передбачає видалення і дослідження кожного окремого органу . Цей метод легко виконується, але недоліком його є те, що порушується взаємозв’язок органів при досліджені.

Метод повної евісцерації (розроблено Г.В. Шором) – видалення органів голови, шиї, грудної, черевної і тазової порожнини проводиться єдиним комплексом без розчленування. Метод дозволяє досліджувати органи, не порушуючи анатомо-фізіологічних та системних зв’язків. За цим методом розтинають трупи дрібних тварин та свиней.

Метод часткового розчленування органокомплексів з урахуванням анатомо-фізіологічних та системних зв’язків застосовують при розтині великих тварин. Як правило, видаляють окремо органи ротової порожнини, шиї і грудної порожнини, селезінку, шлунок (передшлунки у жуйних), дванадцятипалу кишку з печінкою та підшлунковою залозою, порожню та клубову кишки, ободову та сліпу кишки, пряму кишку з органами тазової порожнини, нирки з сечоводами та наднирниковими залозами.

Іноді застосовують частковий розтин. Це буває тоді, коли по різним причинам не можна отримати цілий труп.

При організації та проведенні патологоанатомічного дослідження трупу тварини дотримуються певної послідовності: реєстрація, зовнішній огляд, внутрішній огляд. Про це більш детально викладено в “Методичних вказівках до виконання курсової роботи з паталогічної анатомії” (2003р.)

Методика розтину порожнин та порядок видалення органів

1. Розтин трупів свиней та дрібних тварин за методом г.В. Шора

Для розтину за цим методом труп кладуть на спину та для придання трупу спинного положення надрізують тазові кінцівки в кульшових суглобах, а на грудних - перерізають м’язи до лопаткових хрящів, доки кінцівки не приймуть горизонтального положення.

Черевну порожнину (після зняття шкіри) розтинають, розрізаючи стінку по білій лінії від мечевидного відростка до тазового та лонного зрощення. Розріз очеревини проводять під контролем вказівного та середнього пальців, що б не пошкодити органи черевної порожнини. Для розширення доступу до органів, роблять два поперекових розрізи або вздовж реберної дуги вправо і вліво, або за пупком, не доводячи їх до хребта на ширину долоні. У новонароджених тварин відрізають частину черевної стінки навколо пупка, ділянка якої зостається разом з пупком. Для огляду черевної порожнини відокремлюють сальник, після чого визначають положення органів черевної порожнини, наявність спайок, кількість рідини, стан серозних покривів. У новонароджених оцінюють стан пуповини, розтинають пупочну артерію та вену (в нормі в них виявляють звернуту темно-червону кров, при пупочному сепсисі відмічають запальні явища в пуповині або загальний злипливий перитоніт). Для визначення висоти купола діафрагми роблять поздовжній розріз грудних м’язів від першого до останнього ребра, приблизно по лінії з’єднання хрящів грудної кістки з ребрами, вводять руку в порожнину і притискують пальці до найбільш високого місця діафрагми і до грудної стінки, визначаючи проекцію на ребра. В нормі висота купола знаходиться на рівні п’ятого – шостого ребра.

Далі розтинають грудну порожнину, для чого попередньо розсікають верхнє півкілля діафрагми. Для доступу в грудну порожнину видаляють грудну кістку, розрізаючи місця хрящового з’єднання ребер і грудної кістки з обох сторін. При видалені грудної кістки обережно відділяють серцеву сорочку від грудної зв’язки з грудною кісткою.

Після видалення грудної кістки визначають положення органів грудної порожнини, стан плеври, наявність накладань, спайок, рідини та іншого вмісту в грудній порожнині.

Закінчивши розтин черевної та грудної порожнин, приступають до видалення органів. Для вилучення язика підрізають м’язи нижньої щелепи та розсікають хрящове з’єднання гілок під’язикової кістки. Притримуючи вилучений язик лівою рукою, правою рукою перерізають тканини навколо глотки, гортані, трахеї і з внутрішнього боку першої пари ребер. Потім відривають середостіння від хребта і вилучають весь комплекс органів голови, шиї і грудної порожнини (легені і серце). Потім, не роз’єднуючи органи, підрізають діафрагму і видаляють органи черевної порожнини і органи тазової порожнини. Для видалення прямої кишки розпилюють тазове зрощення з двох сторін паралельно лінії з’єднання кісток. Пряму кишку видаляють разом з анусом, підрізаючи шкіру навколо нього. Таким чином всі органи з трупа видаляють одним комплексом, не розділяючи їх.

Видалені органи кладуть на стіл язиком до розтинаючого, нирками до гори і досліджують. Порядок і методика дослідження органів викладенні в “Методичних вказівках до виконання курсової роботи з паталогічної анатомії” (2003р.).