- •Розведення антибіотиків і підрахунок дози дітям різного віку.
- •Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків.
- •Проведення інгаляції киснем дітям, різними методами.
- •Закапування крапель у вухо.
- •Палата відділення патології і новонародженого.
- •Закапування крапель у ніс.
- •Годування дитини через зонд.
- •Закапування крапель у вухо.
- •Застосування грілки лля зігрівання новонародженого.
- •Закапування крапель в очі.
- •Закапування крапель у ніс.
- •2. Притиснути ватною кулькою крило носа і нахилити голову вправо. 3. Таким же чином закапати другу ніздрю.
- •Алгоритм
- •Алгоритм “Подача кисню за допомогою кисневої подушки”
- •Допомога під час проведення гемотрансфузії
- •Допомога при носовій кровотечі
- •I. Місце проведення:
- •II. Оснащення робочого місця:
- •Проведення зіскобу на ентеробіоз з періанальних складок.
- •Постановка гірчичників
- •Забороняється ставити гірчичники на хребет!!!
- •Взяття крові на біохімічний аналіз.
- •Проведення проби за Нечипоренком.
- •Проведення проби за Зимницьким.
- •Вимірювання артеріального тиску дітям.
- •Проведення інгаляції киснем дітям, різними методами.
- •Допомога при гіпертермії.
- •Гаряча ніжна ванна
- •Проведення сліпого зондування.
- •I. Місце проведення:
- •II. Оснащення робочого місця:
- •IV. Основний етап виконання:
- •Допомога при носовій кровотечі
I. Місце проведення:
вдома, в стаціонарі.
II. Оснащення робочого місця:
Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети (3-4 шт.), ватні кульки у пакетах (20-25 шт.).
Лоток для брудних пінцетів.
Склянка з 3% розчином хлораміну для замочування брудних ватних кульок.
Робочий маніпуляційний столик, на якому підготовлено: спирт 70° — Ю мл, одноразові шприци та голки, стерильні гумові рукавички одноразово го використання в упаковці, лікарські препарати в ампулах: 2,4% розчин еуфіліну — 5 мл, 0,06% розчин корглікону, ізотонічний розчин хлориду натрію, 20% розчин глюкози, кокарбоксилаза, 5% розчин аскорбінової кислоти, 6% розчин тіаміну — 1 мл, 2,5% розчин рибофлавіну — 1 мл, 0,5% розчин седуксену - 2 мл, 20% розчин нартію оксибутирату - 10 мл, лазикс — 1 мл, преднізолон — 2 мл.
Флакони лікарських розчинів: гемодез, реополіглюкін, 10% розчин аль буміну або плазми, 5% глюкози; антибіотики і розчинники для них (0,25% розчин новокаїну, ізотонічний розчин натрію хлориду).
Стерилізатори з 5% розчином для промивання і замочування одноразо вих шприців на 1 годину.
Катетер для відсмоктування слизу.
Електровідсмоктувач.
Киснева подушка, апарат Боброва.
10. Інгалятор.
///. Попередня підготовка до виконання навику:
Зняти з дитини тісний одяг.
Надати дитині підвищеного положення у ліжку. Дитина лежить без по душки, але під матрац підкласти тугу подушку або валик, щоб створити рівну поверхню з підвищеним головним кінцем.
Забезпечити прилив свіжого повітря.
Звільнити дихальні шляхи від слизу, харкотиння.Відсмоктати слиз з рота і носа за допомогою екстрактора, катетера, гумової груші, пальця, об горнутого марлею.
5. Провести інгаляцію зволоженим киснем через маску або носовий кате тер — 10-15 хвилин за допомогою кисневої подушки, апарата Боброва, який під'єднати до джерела кисню.
Підготовка рук медичного працівника.
IV. Основний етап виконання:
Ввести засоби, що зменшують потребу в кисні і підвищують стійкість мозку до гіпоксії — внутрішньом'язово 0,5% розчин седуксену — 0,1 мл на кг маси, літичну суміш (2,5% розчин аміназину 1 мл, 2,5% розчин піпольфену — 1 мл, 0,5% розчин новокаїну — 4 мл) — 0,15 мл на кг маси. Всередину дати фенобарбітал — 0,001-0,005.
Ввести засоби, що підвищують засвоєння кисню тканинами — внутрішнь овенне 20% розчин глюкози — 20-30 мл, кокарбоксилази 8 мг на кг маси, 5% розчин аскорбінової кислоти - 0,5-1 мл; внутрішньом'язово 2,5% розчин рибофлавіну - 0,3-0,5 мл, 6% розчин тіаміну - 0,3-0,5 мл.
Ввести кардіотонічні засоби — внутрішньовенне 0,06% розчин коргліко ну - 0,1 мл на 1 рік життя в 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, всередину можна дати ізоланід, лантозид, настойку строфанту, адонізид по 1 краплі на 1 рік життя; у разі пригнічення дихання — сульфокамфо- каїн, етимізол.
Ввести засоби для нормалізації кровообігу в легенях — внутрішньовенне 2,4% розчин еуфіліну — 3 мг на кг маси (1 мл на рік життя).
Ввести разову дозу антибіотика після проби.
Госпіталізувати дитину в стаціонар.
В стаціонарі проводити оксигенотерапію, дезинтоксикацію, коригування активної реакції внутрішнього середовища, водно-сольового балансу. Всі розчини вводити краплинне, повільно. Загальна кількість глюкозо-со-льових розчинів на добу становить 75-100 мл на кг маси під захистом сечогінних препаратів — лазиксу — 1-1,5 мг на 1 кг маси.
Ці розчини включають гемодез, реополіглюкін, альбумін у дозах 10 мл на 1 кг маси. В тяжких випадках внутрішньовенно краплинно вводити преднізолон 1-2 мг на кг маси або гідрокортизон - 5-10 мг на кг маси; 0,25% розчин дроперидолу — 0,1 мл на кг маси. Обов'язково проводити боротьбу з парезом кишок - підшкірне введення 0,05% розчину прозери-ну - 0,1мл на рік життя, пітуітрину, антибактеріальну, фізіотерапію, симптоматичну терапію. Якщо консервативні заходи не допомагають, дитину треба перевести на штучну вентиляцію легенів.
ПАЛАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ПРИСТУПІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ.
/ І. Місце проведення:
вдома, в стаціонарі. //. Оснащення робочого місця:
І.Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети (3-4 шт.), ватні кульки у пакетах (20-25 шт.).
2. Робочий маніпуляційний столик, на якому підготовлені: спирт 70° — 10 мл, одноразові шприци та голки, стерильні гумові рукавички одноразового використання в упаковці, лікарські препарати в ампулах: 2,4% розчин еуфіліну - 5 мл, 0,06% розчин корглікону, ізотонічний розчин хлориду натрію, 20% розчин глюкози, кокарбоксилаза, 5% розчин аскорбінової кислоти, 6% розчин тіаміну - 1 мл, 2,5% розчин рибофлавіну -
мл, 1% розчин нікотинової кислоти - 1 мл, 0,5% розчин седуксену -
мл, 20% розчин натрію оскибутирату - 10 мл, лазикс - 1 мл, пред нізолон — 2 мл
3. Флакони лікарських розчинів: гемодез, реополіглюкін, 10% розчин аль буміну або плазми, 5% глюкози, антибіотики і розчинники для них ( 0,25% розчин новокаїну, ізотонічний розчин натрію хлориду).
4. Склянка з 3% розчином хлораміну для замочування брудних ватних
кульок.
5. Стерилізатори з 5% розчином хлораміну для промивання і замочування
одноразових шприців на 1 годину.
Лоток для брудних пінцетів.
Катетер для відсмоктування слизу.
Електровідсмоктувач.
Киснева подушка, апарат Боброва.
Інгалятор.
Аерозолі: беротек, сальбутамол, алупент, астмопент, тербуталін, ізад-
рин та інші. ///. Попередня підготовка до виконання навику:
Заспокоїти дитину.
Зняти з дитини тісний одяг.
Надати дитині напівсидяче положення.
Забезпечити прилив свіжого повітря.
Застосувати гарячі ніжні та ручні ванни при температурі води 37-40°С, тривалість 10-15 хвилин. Якщо гірчиця не викликає алергічної реакції, поставити гірчичники на грудну клітку.
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 3). IV. Основний етап виконання:
а) вдома:
Провести інгаляцію за допомогою дозованого інгалятора з аерозо лем (0,2 мг препарату на 1 вдих): беротек, сальбутамол, алупент, антасман, астмопент, ізадрін, інтал та інші.
Внутрішньом'язово ввести: адреностимулюючі препарати — 5% роз чином ефедрину гідрохлориду — 0,1 мл на рік життя, а також анти- гістамінні засоби: 2% розчин супрастину — 0,1 мл на кг маси.
При відсутності ефекту внутрішньовенне ввести 2,4% розчин еуфіл іну — 1 мл на 1 рік життя ( 3 мг на кг маси) у 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, в другому шприци ввести 20% розчин глю кози 20 мл з кокарбоксилазою — 8 мг на кг маси.
4. Негайно госпіталізувати дитину в стаціонар.
б) в стаціонарі:
В стаціонарі використовувати одноразові дозовані інгалятори з аеро зольними препаратами.
Повторно вводити бронхорозширювальні засоби: ефедрин, ізадрин, новодрин, супреналін, алупент. Алупент вводити внутрішньовенне краплинно — 0,5-1 мл 0,05% розчину в 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Для кращого відкашлювання харкотиння застосовувати муколітичні засоби: мукалтін, бромгексин, бісольвон, солутан та відвари трав
• термопсиса, мати-й-мачухи, багульнику, фіалки, кореня алтея, солодки, подорожника, первоцвіту весняного.
4. Проводити інгаляції з протеолітичними ферментами трипсином, хе- мотрипсином (5 мг препарату в 2-3 мл ізотонічного розчину натрію хлориду).
5. Внутрішньовенно краплинно можна вводити 2,4% розчин еуфілі- • чу — 5-9 мг на кг маси, разова доза, а також комбінацію антигісіа-
мінних препаратів) дімедрол, супрастин, піпольфен) — по 2-3 мг -на кг маси на добу.
6. В тяжких випадках застосувати внутрішньовенне струминне або крап линне введення кортикостероїдних гормонів в ударних дозах — пред нізолон — 2-10 мг на 1 кг маси.
7. Відсутність ефекту є показанням для проведення бронхоскопічної ... санації. При подальшому збільшенні недостатності дихання слід про водити інтубацію і дитину переводити на штучне дихання, проводити введення глюкозо-сольових розчинів і кровозамінників
А. ПШРАХУНОК ЧАСТОТИ ЛИХАННЯ. , , .--•-.
/. Місце проведення: ••.
дитячий стаціонар, поліклініка, вдома. .•• ••- ..
//. Оснащення робочого місця: '•''-- . •.
1. Фонендоскоп. - • -=••
///. Попередня підготовка до виконання навику:
У новонароджених і дітей раннього віку діафрагмальний тип дихання. З 5-6 років з'являється грудний тип дихання, а з періоду статевого дозрівання у хлопчиків змінюється тип дихання на черевний. Підрахунок дихання краще проводити, коли дитина спить. IV. Основний етап виконання:
У дітей раннього віку підрахувати кількість дихань за 1 хвилину за допо могою фонендоскопа. Приставити фонендоскоп до носа дитини і рахува ти кількість дихань. Такий спосіб зручний, бо не потрібно роздягати ди тину.
Покласти свою руку на грудну клітку дитини, на місце проекції-діафраг ми. Підрахувати кількість дихань за 1 хвилину.
У дітей старшого віку можна рахувати кількість дихань, спостерігаючи за екскурсією грудної клітки або черевної стінки живота.
Визначити зміни між частотою дихання І пульсу. У здорових дітей раннь ого віку на одне дихання відбувається 3-3,5 ударів пульсу, а у дітей після одного року на одне дихання — 4. При ураженнях органів дихання мі співвідношення стають 1:2; 1:2,5.
Порівняти підраховану у дитини кількість дихань з середніми показника ми частоти дихання, що залежить від віку дитини.
Вік дитини |
Кількість дихань |
Ємність дихального акту |
Новонароджений |
40-60 |
15-20 мл |
1 рік |
35-40 |
60 мл |
2 роки |
30-35 |
100 мл |
5-6 років |
25-28 |
130 мл |
10 років |
18-20 |
150-170 мл |
14 років |
16-18 |
200-225 мл |
6. Якщо кількість дихань збільшена, треба визначити, до якого виду належить задишка:
а) інспІраторна задишка — затруднення дихання при вдихові. Спостер ігається при стенозуючому ларингіті;
б) експіраторна задишка — затруднення дихання на видихові. Спосте рігається при обтураційному бронхіті, астматичному стані;
в) змішана задишка — експіраторно-інспіраторна. Спостерігається при бронхітах І пневмонії.
ВЗЯТТЯ МАЗКІВ ІЗ ЗІВА. НОСА НА СТАФІЛОКОК. ІЗ ЗАДНЬОЇ
СТІНКИ ГЛОТКИ - НА ПНЕВМОКОК. І. Місце проведення:
дитячий стаціонар, поліклініка. •" ! "• '•_-. "
//. Оснащення робочого місця: •":• "- - ;
Штатив для пробірок. ..-_,„ -.-, ,.-_ >
Стерильні пробірки з ватними тампонами на металевих стержнях.
Стерильні шпателі.
Склянка для забруднених шпателів. Д,' ^ ...."- ///. Попередня підготовка до виконання навику:
Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункті).
Дитину посадити до світла. Маленьку дитину тримати на руках, ЇЇ тримає мати або помічник. Посадити дитину до себе спиною, праву руку покласти на лоб дитини, а ліву руку — на її грудну клітку. Лівою рукою зафіксувати руки дитини, а ЇЇ ноги зафіксувати між своїми ногами. Мазок Із зіва брати ранком до годування дитини, до проведення обробки ротової порожнини дезинфікуючими розчинами. В термінових випадках можна брати мазок Із зіва через 2-3 години після прийняття їжі. IV. Основний етап виконання:
а) взяття мазків із зіва і носа на стафілокок.
В штатив поставити три пробірки із стерильними ватними тампона ми.
В ліву руку взяти пробірку між V і IV пальцями, витягнути стержень з ватними тампонами і взяти його в ліву руку першим і другим паль цями.
В праву руку взяти шпатель, розкрити дитині рот притримати шпате лем язик.
Стерильним ватним тампоном на стержні взяти слиз з поверхні миг даликів, піднебінних дужок, язика.
Стержень з ватним тампоном внести в пробірку, не торкаючися стінок, і поставити у штатив.
Лівою рукою тримати пробірку і стержень з ватним тампоном. Пра вою рукою підняти кінчик носа вверх.
З кожної ніздрі взяти мазок окремими тампонами.
Кожен ватний тампон із слизом внести в різні стерильні пробірки, не торкаючися стінок, поставити їх у штатив.
9.Виписати направлення в лабораторію на аналіз мазків із зіва і носа на стафілокок.
б) взяття мазків із задньої стінки глотки на пневмокок.
1. В штатив поставити пробірку з стерильним ватним тампоном на ме талевому стержні, який на кінці зігнутий під кутом.
В ліву руку взяти пробірку між V і IV пальцями, а металевий стер, жєнь з стерильним ватним тампоном тримати другим і першим паль цями.
Розкрити рот дитині і надавити шпателем на корінь язика.
В цей момент ввести за корінь язика стержень із стерильним аатним тампоном і зняти слиз із задньої стінки глотки.
Ватний тампон внести в пробірку, не торкаючися стінок пробірки, і поставити її в штатив.
Виписати направлення в лабораторію на аналіз мазка на пневмокок із задньої стінки глотки.
ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ГІРЧИЧНОГО ОБГОРТАННЯ. _, /. Місце проведення: . , /
дитячий стаціонар, вдома. . ... ;?.•.. ••-.'. • •
//. Оснащення робочого місця: -..'-•-•
Бавовняні пелюшки.
Ковдра.
Розчин гірчиці: 2-3 столових ложки сухої гірчиці на 1 літр теплої води.
Папір.
Суха гірчиця, соняшникова олія, мед, борошно, гаряча вода.
Лотки
III. Попередня підготовка до виконання навику:
Для загального гірчичного обгортання готується теплий розчин температурою 40°С на 1 літр теплої води додається 2-3 столових ложки сухої гірчиці. Для місцевого гірчичного обгортання готується "гірчичний" компрес: в однакових пропорціях підготувати суміш: суха гірчиця, мед, соняшникова олія, додати борошна і замішати теплою водою. Цією сумішшю намастити шар чистої тканини або паперу.
Підготовка рук медичного працівника (розділі, пункті).
IV. Основний етап виконання: а) загальне обгортання:
1. Бавовняну пелюшку змочити у підготовленому розчині гірчиці, віджати її.
. , . ;„ 2. Завернути цією теплою пелюшкою дитину і зверху вкрити ковдрою.
... .;'. З.Розгорнути дитину через 7-10 хвилин, витерти шкіру, одягнути в теплу одежу.
...- . 6) місцеве гірчичне обгортання:
1. Підготовлений "гірчичний" компрес на тканині або папері в теплому . - вигляді покласти на спину дитині.
Зверху компреса покласти теплу пелюшку, складену в 4 рази, і по вернути дитину на спину.
Провести вільний кінець "гірчичного" компресу під правою рукою дитини і покласти його на правий бік грудної клітки.
' 4. Зверху обгорнути дитину пелюшкою, складеною в 4 шари, вкрити ,....- ковдрою.
5. "Гірчичний" компрес накласти на 2-4 години.
. . „ . 6. Зняти "гірчичний" компрес, протерти шкіру і змастити її дитячим кремом.
Подібне гірчичне обгортання можна зробити при наявності гірчичників. Гірчичники накладаються на один шар тканини, яка змочена теплою олією. Гірчичники знімають при виникненні стійкої гіперемії, через 20-30 хвилин після накладання.
ПРОВЕДЕННЯ ІНГАЛЯШЙ.
I. Місце проведення:
дитячий стаціонар, вдома.
II. Оснащення робочого місця:
Паровий Інгалятор.
Протинабрякова суміш:
1 мл 5% розчину ефедрину гідрохлориду, 1 мл 0,1% розчину адрена
лІну гїдрохлориду, 0,3 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, 1 мл 2% розчину супрастину, 1 мл 2,5% розчину піпольфену, 25 мг гідрокортизону, 2 мг хімотрипсину в 1 мл розчину, ізотонічного розчину натрію хлориду до 15 мл.
Розчин відвару відхаркуючих трав: ромашки, мати-й-мачухи, безсмерт ника, евкаліпта, подорожника, первоцвіту, фіалки, квіток липи.
Склянка з содою.
5. Склянка з кип'яченою водою. - ' ///. Попередня підготовка до виконання навику:
Інгаляцію з відваром відхаркуючих трав краще проводити за допомогою
парового інгалятора. Дитину мати тримає на руках перед паровим інгалятором. Інгаляцію з про-
тинабряковою сумішшю можна проводити з парового інгалятора або через
прилад Махольда дітям старшого віку. IV. Основний етап виконання:
а) застосування парового інгалятора:
Відвари трав з 1 чайною ложкою соди або лікарські препарати у вигляді протинабрякової суміші залити в склянку, яка розташовуєть ся на бічному штативі інгалятора.
Склянку закрити кришкою з отвором.
Відкрити кришку Інгалятора І металевого внутрішнього стаканчика.
Наповнити металевий стаканчик водою до мітки і закрити його криш кою.
5. Насадити один кінець поліетиленової трубки на штур металевого стаканчика, другий кінець — пропустити через отвір а кришці бічної
•" склянки з ліками. Завдяки цьому ліки змішуються з парами води.
Закрити кришку інгалятора І насадити трубки для отримання і вид ілення пару з ліками.
Включити Інгалятор, чекати виділення пару.
Дитина дихає паром,проводити інгаляцію до 10 хвилин. При гостро му стенозуючому ларингіті проводити інгаляцію 4-8 разів на добу.
б) застосування препаратів інгаляційним способом через прилад Махоль да:
Влити в лійкоподібний кінець трубки приладе Махольда 2 мл препа ратів протинабрякової суміші.
Покласти нижню частину приладу в кружку з теплою водою.
Хворому взяти в рот трубку приладу І зробити вдих ротом, втягуючи повітря через прилад.
Видихати повітря треба носом в бік.
Проводити Інгаляцію до 5 хвилин. ' - • •
Прилад після використання промити і продезинфікувати 70° спир том.
ПРОВЕДЕННЯ ЗОНДУВАННЯ ШЛУНКА |
|
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Дитячий стаціонар. |
Оснащення |
Серветка, тонкий шлунковий зонд № 10—15, шпатель, бинт, лоток, стерильний шприц ємкістю 20 мл, 10 пробірок. Пробний сніданок — 0,1 % розчин гістаміну. |
Попередня підготовка |
Одягни гумовий фартух на хворого й на себе, гумові рукавички. Вимий руки. Дослідження необхідно проводити вранці і натще. 1. Поклади пінцетом на лоток тонкий шлунковий зонд. Серветкою тримай кінчик зонда і проведи вимірювання відстані від перенісся до пупка. Постав мітку. 2. Дитину посади на стілець, відкрий рот і введи шпатель, обгорнутий марлею для фіксації язика і для попередження прикушування язика. Стій праворуч від пацієнта. 3. Введи зонд за корінь язика, запропонуй дитині ковтати і глибоко дихати. 4. Зонд вводь у шлунок до мітки. Слину під час уведення зонда витирай рушником. |
Основний етап виконання |
1. Відразу після повного введення тонкого шлункового зонда отримай вміст шлунка. Це - І порція. 2. Після цього протягом години кожні 15 хвилин добувай шлунковий сік, відсмоктуючи його шприцом. Це порції базальної секреції — порції II, III, IV, V. 3. Замість пробного сніданку зроби гістамінову пробу: введи підшкірно 0,5 мл 0,1 % розчину гістаміну і через 15 хвилин відсмокчи шприцом 10 мл, а ще через 15 хвилин повністю відбери шприцом вміст шлунка. Це порції VI і VII, які є показниками нервово-рефлекторної фази секреції. 4. Далі через кожні 15 хвилин протягом 1 години добувай вміст шлунка — порції VIII, IX, X, XI. Ці порції є показниками нервово-хімічної фази секреції. 5. Після виведення зонда з шлунка дитину поклади у ліжко на 20 — 30 хвилин і спостерігай за нею, потім погодуй. |
Завершення маніпуляції |
Зонд занури в дезінфекційний розчин на 60 хвилин, фартухи протри 1 % розчином хлораміну, рукавички занури в дезінфектант. Руки помий з милом, висуши. Заповни документацію. |
ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКА
Послідовність |
Зміст |
|
Мета |
Звільнення шлунка і кишок від вмісту і газів. |
|
Місце проведення |
Стаціонар, рентгенологічний кабінет, вдома. |
|
Оснащення |
Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого. Барієва суміш. Склянка. Стерильний лоток. Стерильний шприц ємкістю 2 мл з голкою. Стерильні ватні кульки, 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах, 70 % етиловий спирт. |
|
Попередня підготовка |
1. Медичній сестрі поліклініки виписати хворому направлення в рентгенологічний кабінет. 2. Медичній сестрі стаціонару зробити вибірку з листків призначення, кому із хворих призначене це обстеження. Поінформувати дітей та їх батьків про правила підготовки до процедури. Дати заявку в рентгенологічний кабінет. 3. Поінформуй дитину, що рентгенологічне обстеження шлунка проводиться натще. Легку вечерю можна вжити не пізніше 20-ї години, на ніч випити склянку кефіру. Уранці в день обстеження хворий не повинен вживати їжі, приймати лікарських препаратів, пити. |
|
Основний етап виконання |
1. Амбулаторного хворого батьки приводять у рентгенологічний кабінет у призначений день і годину з направленням і амбулаторною картою; стаціонарного хворого медсестра відводить у рентгенологічний кабінет і заносить його медичну карту. 2. У рентгенологічному кабінеті за вказівкою рентгенолога хворий випиває 200 г барієвої суміші. Потім роблять знімки. 3. Після обстеження необхідно нагодувати дитину. Хворому з повільною евакуацією (стеноз, атонія) призначають повторне обстеження на 2-ий і 3-ій день для визначення добового залишку контрастної маси в шлунку. Дуже важливо точно дотримуватись терміну повторного огляду. |
|
ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЇ |
||
Послідовність |
Зміст |
|
Мета |
Езофагогастродуоденоскопія — ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, яке дозволяє уточнити патологічний процес цих органів, визначити джерела гострих кровотеч, взяти матеріал для гістологічного дослідження, проводити видалення поліпів, вводити лікарські препарати безпосередньо на місце ураження. |
|
Місце проведення |
Ендоскопічний кабінет |
|
Оснащення |
Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого. Езофагогастродуоденоскоп. Стерильний шприц ємкістю 5 мл з голками. Стерильні ватні кульки. 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах, 50 % розчин анальгіну в ампулах, 2 % розчин тримекаїну, 70 % етиловий спирт |
|
Попередня підготовка |
1. Заздалегідь проведи психологічну підготовку дитини. 2. Попроси батьків дитини принести на дослідження рушник. 3. Роз'ясни правила підготовки до даного дослідження. Напередодні, о 18-й годині дитина має з'їсти легку вечерю. На дослідження в ендоскопічний кабінет слід з'явитися вранці натще, з рушником |
|
Основний етап |
Вимий руки. Надягни стерильні гумові рукавички. 1. За призначенням лікаря в разі необхідності за 15 – 20 хвилин до дослідження проведи премедикацію: 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату введи підшкірно, 2 мл 50% розчину анальгіну введи внутрішньом’язево . 2. Проведи анестезію слизової оболонки ротової частини глотки 2% розчином тримекаїну шляхом зрошення. 3. Запропонуй хворому лягти на лівий бік із витягнутою лівою ногою, а праву ногу зігни в колінному та кульшовому суглобах. 4. Під голову хворого підклади валик, підстели рушник. 5. Порекомендуй хворому зафіксувати руки таким чином, щоб вони не заважали лікарю виконувати дослідження. 6. Попроси хворого спокійно лежати, рівномірно дихати, не ковтати слину і не розмовляти під час обстеження.
|
|
|
Асистування лікарю під час проведення езофагогастродуоденоскопії 1. Зафіксуй голову хворого в такому положенні, щоб глотка та стравохід утворювали пряму лінію. 2. Стеж за положенням ротоблокатора. 3. Спостерігай за загальним станом хворого під час проведення процедури, оцінюючи колір шкірних покривів, частоту пульсу, правильність положення пацієнта на столі. 4. Простеж, щоб дитина після проведення процедури протягом 1—2 годин не вживала їжі (до повного відновлення акту ковтання), а якщо проводилася біопсія, щоб не вживала гарячої їжі протягом 24 годин.
|
|
Завершення маніпуляції |
Проведи дезінфекцію та стерилізацію ендоскопа згідно з інструкцією. Заповни документацію. |
|
ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО ХОЛЕЦИСТОГРАФІЇ ТА ХОЛАНГІОГРАФІЇ |
|
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Стаціонар, рентгенологічний кабінет, вдома |
Оснащення |
Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого. Йодовмісні контрастні речовини, антигістамінні препарати, стерильний лоток, стерильні шприци ємкістю 5 і 20 мл з голками, стерильні ватні кульки, 70 % етиловий спирт, джгут |
Попередня підготовка |
1. Медична сестра стаціонару за 3 дні до обстеження повинна дати заявку на харчоблок, зазначивши специфіку харчування хворого протягом цих днів. 2. Уранці напередодні проведення пероральної холецистографії медична сестра повинна дати додаткову заявку на харчоблок, зазначивши, що хворому необхідно видати на вечерю 50—100 г білого хліба, 20 г вершкового масла (або 100 г сметани), 4 сирих курячих яйця (2 — безпосередньо на вечерю і 2 — щоб взяти з собою в рентгенологічний кабінет) |
Основний етап виконання
|
Підготовка хворого до пероральної холецистографії 1. За 3 доби до дослідження з харчового раціону виключити продукти, що спричинюють газоутворення. 2. Напередодні сніданок звичайний. На обід дають тільки першу страву без хліба. На вечерю (не пізніше 18-ї години) — 50—100 г білого хліба, 20 г вершкового масла (або 100 г сметани) і 2 сирих жовтки курячих яєць (або розчин сорбіту: ЗО г речовини розчинити у 50 мл теплої перевареної води). 3. Через 1 годину після вечері постав хворому очисну клізму. 4. За 14—15 годин до дослідження давай дитині контрастну речовину холевід або йопагност по 2 таблетки через кожні 10 хвилин протягом 1 години, які необхідно запивати солодким чаєм або лужною мінеральною водою. 5. Після прийняття контрастної речовини для кращого її всмоктування хворому потрібно полежати на правому боці протягом 1—2 год. 6. О 7-й годині ранку в день дослідження постав очисну клізму. 7. О 8—9-й годині через 14—15 годин після прийняття контрастної речовини дитина натще йде в рентгенологічний кабінет, взявши з собою 2 сирих курячих яйця. 8. У рентгенологічному кабінеті рентгенолог робить знімок жовчного міхура і пропонує хворому випити 2 сирих жовтки курячих яєць, які мають жовчогінну дію. 9. Через 45 хвилин рентгенолог робить другий знімок. За розмірами жовчного міхура вивчають його скоротливу функцію. Підготовка хворого до внутрішньовенної холецисто - та холангіографїі 1. Напередодні зроби пробу на індивідуальну чутливість організму дитини до контрастного йодовмісного препарату: введи 1 мл препарату внутрішньовенно із тест-ампули. 2. Простеж, щоб із раціону дитини за 3 дні до дослідження були виключені продукти, що спричинюють газоутворення. 3. Напередодні ввечері та вранці в день дослідження постав хворому очисні клізми. Вранці клізму зроби не пізніше, як за 2 години до обстеження. 4. У рентгенологічний кабінет дитина має прийти натще. 5. Безпосередньо перед рентгенологічним обстеженням внутрішньовенно повільно введи 40 мл контрастної речовини, підігрітої на водяній бані до температури 38 °С (20 % розчин білігносту або біліграфіну). 6. Через 10—15 хв після внутрішньовенного введення йодоконтрастної речовини рентгенолог робить знімок, на якому видно жовчні протоки, а через 40—45 хвилин — повторний знімок, коли заповнюється жовчний міхур
|
Завершення маніпуляції
|
Заповни відповідну документацію. |
ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ |
|
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Стаціонар, кабінет ультразвукової діагностики, вдома
|
Оснащення |
Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого. Карболен у таблетках
|
Попередня підготовка |
Медичній сестрі поліклініки виписати хворому направлення в кабінет УЗД, медичній сестрі стаціонару зробити вибірку з листків призначень, кому із хворих призначене лікарем дане обстеження; поінформувати дітей або їх батьків про правила підготовки до процедури; дати заявку в кабінет УЗД |
Основний етап виконання |
1. За 3 доби до дослідження з харчового раціону хворого виключити продукти, які сприяють газоутворенню (свіже молоко, свіжий хліб, бобові, картоплю, капусту, солодощі тощо). 2. Для зменшення метеоризму протягом 3 днів признач хворому карболен (по 1—2 таблетки тричі на день). 3. Напередодні дослідження ввечері постав хворому очисну клізму. 4. Поінформуй дитину або її батьків, що дослідження проводиться натще; вранці не можна їсти, приймати лікарських препаратів, пити. 5. Попередь дитину або її батьків, щоб на дослідження взяли рушник |
Взяття калу для копрологічного дослідження
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Дитячий стаціонар, вдома |
Оснащення |
Чиста склянка, закрита вощеним папером. Дерев’яна паличка або шпатель, клейонка, пелюшка, горщик. |
Попередня підготовка |
Кал для проведення дослідження треба брати тільки у свіжому вигляді, відразу після акту дефекації. Кал беруть або з пелюшки, або з горщика, який перед проведенням аналізу був добре вимитий під проточною водою і ошпарений окропом. Не дозволяється обробляти горщик дезінфекційними розчинами ! |
Основний етап виконання |
1. У чисту склянку відбери грудочки калу зі слизом та іншими патологічними домішками – 10 грам. При цьому слід користуватися дерев’яною паличкою або дерев’яним шпателем. Грудочки калу з кров’ю не відбирати ! 2. Щільно закрий склянку вощеним папером, випиши направлення в лабораторію. 3. До лабораторії достав матеріал протягом ЗО хв. Якщо копрологічне дослідження проводять з метою виявлення лямбліозу, то склянку з відібраними грудочками свіжого калу відразу ж ставлять на водяну баню і негайно доставляють до лабораторії.
|
Завершення маніпуляції |
Випорожнення, пелюшку, горщик знезаразь, згідно інструкції. Руки вимий з милом. Заповни документацію.
|
ЗБИРАННЯ СЕЧІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ДІАСТАЗИ |
|
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Стаціонар, вдома |
Оснащення |
Суха чиста банка ємкістю 250 мл з широкою горловиною. Етикетка на неї. |
Попередня підготовка |
1. Підготуй суху чисту банку ємкістю 250 мл з широкою горловиною. 2. Підпиши етикетку, наклей її на банку. 3. Поясни хворому правила збирання сечі для даного дослідження |
Основний етап виконання |
1. Збери сечу дитини у підготовлену банку (50 мл). 2. У теплому вигляді сечу достав до лабораторії
|
Завершення маніпуляції |
Помий руки з милом. Заповни документацію. |
ТУАЛЕТ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТА ПРИ ПЛІСНЯВЦІ
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Дитяче відділення, вдома |
Оснащення |
Стерильна марлева серветка; 2,5 % розчин натрію гідрокарбонату, 1 % водний розчин метиленового синього, ністатин, леворин, клотримазол, дактарин |
Основний етап виконання |
1. Вимий руки, знезаразь. Надягни стерильні гумові рукавички. 2. Вказівний палець правої руки обмотай стерильною марлевою серветкою, вмочи її у 2—5 % розчин натрію гідрокарбонату або 1 % водний розчин метиленового синього. 3. Лівою рукою відкрий і підтримуй рот, а пальцем правої руки протирай слизову оболонку від твердого піднебіння, з обох боків, і наприкінці — язик. Процедуру повторюй 5—6 разів на добу. 4. Паралельно використай аплікації з протигрибковими препаратами: ністатином, леворином, клотримазолом чи дактарином. Примітка. Одночасно призначають загальне ліку- вання: антимікотичні засоби усередину (леворин, ністатин, фунгізон та ін.), у дозі залежно від віку дитини, десенсибілізуючі препарати, вітамінотерапію
|
Завершення маніпуляції |
1. Серветку, гумові рукавички знезаразь, згідно інструкції. 2. Помий руки з милом. 3. Зроби запис в листку призначень.
|
ДОГЛЯД ЗА СЛИЗОВОЮ ОБОЛОНКОЮ РОТА ПРИ СТОМАТИТАХ |
|
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Дитяче відділення |
Оснащення |
Прокип'ячена гумова груша, стерильний лоток, відвари бактерицидних трав, антисептики, противірусні препарати |
Основний етап виконання |
1. Вимий руки з милом, знезаразь. Надягни стерильні рукавички. 2. У прокип'ячену гумову грушу набери приготовлений розчин. 3. Голову дитини поверни набік або нахили вниз обличчям, попередньо підставивши стерильний лоток. 4. Зроси слизову оболонку рота відварами трав (ромашки, кори дуба, нагідок), антисептиками (фурациліном, мікроцидом, слабким розчином калію перманганату, водню пероксиду). Процедуру повтори 5—6 разів на добу. 5. Змасти слизову оболонку рота противірусним засобом (оксоліновою, бонафтоновою маззю). 6. Паралельно призначають загальне лікування: десенсибілізуючі препарати, вітамінотерапію.
Примітка. У разі виникнення стоматиту, особливо афтозного, дитину необхідно негайно ізолювати, виділивши їй окремий посуд, іграшки, предмети догляду, ретельно слідкувати за їх чистотою, проводити поточну дезінфекцію |
Завершення маніпуляції |
Знезаразь використані лоток, гумовий балон, згідно інструкції. Гумові рукавички зніми та знезаразь, згідно інструкції. Руки вимий з милом. Заповни документацію. |
ЗБИРАННЯ КАЛУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЯЙЦЯ ГЕЛЬМІНТІВ |
|
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Вдома, дитячий заклад, стаціонар |
Оснащення |
Чиста склянка, дерев'яна паличка або шпатель, горщик, клейонка, пелюшка |
Попередня підготовка |
Вимий руки, одягни гумові рукавички. |
Техніка виконання |
Кал збирають з пелюшки або з горщика з трьох різних місць і не пізніше найближчих 2 годин направляють до лабораторії |
ВЗЯТТЯ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЕНТЕРОБІОЗ |
|
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Стаціонар, лабораторія дитячої поліклініки |
Оснащення |
Дерев'яна паличка з ватним тампоном на кінці. Гліцерин 50% розчин. 2 предметних скельця. Направлення. |
Попередня підготовка |
Матеріал на ентеробіоз збирай вранці, після ночі. Матір попередь, що дитину підмивати не потрібно. Руки помий. Одягни маску, клейончастий фартух, рукавички. |
Основний етап виконання |
1. Дитина лежить на боці. Ноги зігни у колінних суглобах і приведи до тулуба. 2. Правою рукою візьми дерев'яну паличку з ватним тампоном, змочи його у гліцерині і злегка відтисни на предметне скельце. 3. Лівою рукою розведи сідниці і вологим тампоном зроби забір матеріалу з періанальних складок навколо відхідника радіальними рухами. Після цього ватним тампоном зроби мазок на предметне скло. 4. Аналіз відразу відправ до лабораторії, загорнувши його в направлення. |
Завершення маніпуляції |
Використану дерев’яну паличку знезаразь і утилізуй. Фартух, поверхню кушетки, рукавички знезаразь, згідно інструкції. Руки вимий. Заповни відповідну документацію. |
ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА ДИТИНІ РАННЬОГО ВІКУ |
|||
Послідовність |
Зміст |
||
Показання |
Захворювання органів травлення. Отруєння лікарськими препаратами, недоброякісними продуктами |
||
Місце виконання |
Дитяча лікарня, ФАП, вдома |
||
Оснащення |
Шлунковий зонд із лійкою, емальований кухоль, клейончастий фартух, стерильні склянки, переварена вода кімнатної температури в достатній кількості, пелюшки |
||
Попередня підготовка |
Заспокой дитину і посади її. Вимий руки. Надягни фартух і гумові рукавички. Знезаразь руки |
||
Алгоритм виконання |
1. Візьми стерильний зонд. Виміряй відстань від перенісся до пупка. Зроби відмітку. Змочи зонд в перевареній воді. 2. Поклади зонд на корінь язика, попроси пацієнта зробити ковтальні рухи, введи по стравоходу до мітки. 3. Приєднай до зонда лійку. 4. Опусти лійку нижче шлунка, заповни її водою.Повільно підніми лійку догори, доки вода не опуститься до горла лійки. 5. Знову опусти лійку, налий води. Повторюй процедуру до чистих промивних вод. Промивні води збери і відправ до бактеріологічної лабораторії |
||
Завершення маніпуляцій |
Знезаразь зонд, лійку, фартух, гумові рукавички |
||
Заповнення документації |
Зроби відмітку про промивання шлунка в листку призначень |
||
Кількість рідини для промивання шлунка |
|||
Вік дитини |
Загальна кількість рідини для промивання шлунка, л |
Разова кількість рідини, мл |
|
До 3 міс |
0,5 |
100 |
|
До 1 року |
1 |
200 |
|
До 5 років |
5—6 |
300—500 |
|
До 10 років |
6—8 |
600—800 |
|
Після 10 років |
8—10 |
1000 |
|
Техніка проведення очисної клізми дитині раннього віку |
||
Послідовність |
Зміст |
|
Показання |
Запальні процеси травного тракту, закрепи, перед проведенням лікувальної клізми, перед введенням газовідвідної трубки, перед інструментальним дослідженням, напередодні операції |
|
Проти- показання |
Гострі запальні процеси анального отвору, шлунково-кишкова кровотеча, онкологічні захворювання прямої кишки |
|
Місце виконання |
Дитяча лікарня, вдома |
|
Оснащення |
Гумовий балончик з твердим або м'яким наконечником, лоток з водою температури 28—30°С, вазелін, клейонка, пелюшка |
|
Попередня підготовка |
Вимий руки. Надягни гумові рукавички, фартух. Постели на сповивальний столик клейонку, накрий пелюшкою |
|
Алгоритм виконання |
Набери необхідну кількість рідини. 3. Знову витисни повітря, натискаючи великим пальцем на дно гумового балончика до появи води, зафіксуй. 4. Змасти наконечник вазеліном. 5. Підніми догори ніжки дитини. Лівою рукою розведи сідниці, а правою обережно введи наконечник на 3—4 см у пряму кишку, спочатку в напрямку до пупка, а потім — паралельно до куприка. Повільно стисни гумовий балончик, введи рідину. 6. Виведи гумовий балончик з прямої кишки, не розтискуючи пальців. Затисни сідниці на декілька хвилин. Дай дитині можливість випорожнитись. |
|
Завершення маніпуляції |
Використане оснащення знежир в миючому розчині, а потім занури в 3 % розчин хлораміну на 1 годину. |
|
Заповнення документації |
Зроби відмітку про виконання очисної клізми в листку призначень |
|
Кількість рідини для проведення очисної клізми дітям раннього віку |
||
Вік дитини |
Кількість рідини, мл |
|
До 3 міс До 1 року 1 рік Після 1 року |
30 50 100 100+100(п—1), де п — кількість років дитини |
|
Кількість рідини для лікувальної клізми |
||
Вік дитини |
Кількість рідини |
|
|
для клізми місцевої дії, мл |
для клізми загальної дії, мл |
0 —1 міс 1 —12 міс Понад 1 рік |
10—20 25—30 30—50 |
2—3 5 10 |
ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ КЛІЗМИ |
|
Послідовність |
Зміст |
Показання |
Запальні захворювання кишок, надання невідкладної допомоги при гіпертермії, судомах |
Місце виконання |
Дитяча лікарня, ФАП, вдома |
Оснащення |
М'який гумовий катетер або газовідвідна трубка, шприц, вазелін, лікувальний розчин, підігрітий до температури 370 С – 380С. |
Попередня підготовка |
Вимий руки. Надягни маску, чисті гумові рукавички, гумовий фартух. Постели клейонку, пелюшку |
Основний етап виконання |
1. Поклади дитину на спину або на лівий бік, залежно від віку. 2. Візьми чистий лоток, на який поклади м'який гумовий катетер або газовідвідну трубку. Змасти кінець вазеліном. Підніми ніжки дитини. Лівою рукою розведи сідниці, а правою рукою обертальними рухами повільно введи катетер у пряму кишку на глибину 10—12 см. 3. Приєднай до трубки шприц із теплим лікувальним розчином. Повільно, під невеликим тиском введи розчин у пряму кишку правою рукою, а лівою в цей час стискуй сідниці. Підніми гумовий катетер догори, щоб весь розчин потрапив у пряму кишку. 4. Затисни лівою рукою гумовий катетер біля сідниць, від'єднай шприц; виведи катетер з прямої кишки. Стисни сідниці, притримай їх у такому положенні протягом 20—ЗО хвилин. |
Завершення маніпуляції |
1. Продезінфікуй гумовий катетер, шприц, рукавички, згідно інструкції. 2. Вимий руки з милом. Зроби відмітку про проведення лікувальної клізми в листку призначень |
|
Види лікувальних клізм: Лікувальні клізми бувають місцевої та загальної дії. Перші застосовують із метою зменшити запальний процес у товстій кишці, а другі — для введення в організм лікувальних засобів, які всмоктуються через гемороїдальні вени. До клізм місцевої дії належать олійні, крохмальні, з відварами трав, які мають протизапальну та обволікальну дію. Для лікувальної клізми загальної дії найчастіше використовують антипіретики, знеболювальні та седативні препарати. Кількість рідини для лікувальної клізми залежить від віку дитини та механізму дії. |
Постановка газовідвідної трубки
Послідовність |
Зміст |
Місце виконання |
Дитяча лікарня, вдома |
Показання |
Метеоризм
|
Оснащення
|
М'який гумовий катетер довжиною 50—60 см (один кінець якого заокруглений, а другий косо зрізаний), ниркоподібний лоток із теплою водою, вазелін, клейонка
|
Попередня підготовка |
Вимий руки. Одягни маску, клейончастий фартух. Надягни гумові рукавички. Зроби очисну клізму за загальноприйнятою методикою
|
Алгоритм виконання |
Візьми газовідвідну трубку в праву руку, змаж заокруглений кінець вазеліном. Лівою рукою розведи сідниці. Обережно обертальними рухами введи газовідвідну трубку в анальний отвір на 8—10 см. Другий кінець газовідвідної трубки занури в лоток з водою або у вологу пелюшку
|
Завершення маніпуляції |
1. Після процедури підмий дитину. 2. Поклади пелюшку в бак для відпрацьованих пелюшок 3. Занури газовідвідну трубку у 3 % розчин хлораміну на 1 год. Промий під проточною водою, знежир. Дезінфікуй методом кип'ятіння протягом 30 хв. Зберігай у сухому промаркірованому посуді. 4. Знезаразь клейонку, сповивальний столик. Продезинфікуй фартух, згідно інструкції. Гумові рукавички занури у 3 % розчин хлораміну. 5. Вимий руки з милом. 6. Заповни документацію.
|
Допомога під час проведення гемотрансфузії
Послідовність |
Зміст |
Місце проведення |
Дитячий стаціонар, гематологічне відділення |
Оснащення |
Стерильний столик, ватні кульки, пінцети; 96 % етиловий спирт, одноразові шприци ємкістю 10 мл, одноразова система для краплинного введення, стерильний лоток. Флакон крові або флакони кровозамінників. Лоток для використаного матеріалу. Набір для визначення групи крові, проведення проб на сумісність |
Попередня підготовка |
1. Визнач групу крові, резус-фактор і запиши дані в історію хвороби. 2.Перевір цілість упаковки, її герметичність, термін зберігання, порушення режиму зберігання, паспортні дані крові. Перевір наявність 3 шарів у флаконі: червоного — еритроцитів, тонкого сірого шару лейкоцитів і зверху — прозорої жовтуватої плазми. 3.Безпосередньо перед трансфузією знов перевір групу крові за допомогою стандартних сироваток. 4.Визнач індивідуальну сумісність. Для цього набери з вени у пробірку 3—5 мл крові, потім кров центрифугуй і дай відстоятися. Одну велику краплю сироватки нанеси на тарілку. Поряд нанеси краплю крові донора у співвідношенні 10:1, змішай скляною паличкою і чекай 5 хвилин, додай краплю ізотонічного розчину натрію хлориду. Відсутність аглютинації вказує на групову сумісність крові донора і реципієнта. 5. Підготуй одноразову систему для трансфузії крові. Надягни гумовий фартух, окуляри. Вимий і знезаразь руки. Надягни стерильні рукавички |
Основний етап виконання |
Переливання крові — лікарська маніпуляція! 1. Проведи біологічну пробу: введи 10—20 мл крові внутрішньовенно струминно і припини переливання на 20 хв. Протягом цього часу спостерігай за станом хворої дитини, підрахуй пульс, частоту дихання, оціни колір шкіри. 2. У разі відсутності ознак несумісності повтори пробу ще двічі і, якщо реакція відсутня, продовж трансфузію крові краплинним методом. У перерві між вливаннями крові краплинно вводь ізотонічний розчин натрію хлориду, щоб запобігти тромбуванню голки! 3. Кров уводь повільно, зі швидкістю 50—60 крапель за 1 хв. 4. Спостерігай за хворим, щоб уже за перших ознак ускладнення припинити трансфузію. 5. Припинити трансфузію, коли у флаконі залишається 20 мл крові. Цю кров зберігай за температури + 4 °С протягом 48 годин. |
Завершення маніпуляції |
1. Спостерігай за хворою дитиною після гемотрансфузії: ліжковий режим протягом 4 годин, щогодини вимірюй температуру тіла, артеріальний тиск, підраховуй пульс і частоту дихання, стеж за кольором шкіри, загальним станом. 2. Наступного дня зроби дитині аналіз крові та сечі |
Заповнення документації |
Після завершення переливання крові зроби запис в історії хвороби і журналі реєстрації переливання крові: вкажи дозу перелитої крові, її паспортні дані, результати проб на сумісність, наявність або відсутність реакцій чи ускладнень |

ПІДГОТОВКА
ХВОРОГО ДО УЛЬТРАЗВУКОВОГО