- •Тема 1. Організаційні основи вивчення дисципліни.
- •1.1. Сутність та задачі організації виробництва.
- •1.2. Організація виробництва як наука. Мета і задачі курсу.
- •1.3. Взаємозв’язок дисципліни з іншими навчальними дисциплінами
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Основи теорії організації.
- •Дія законів організації
- •2.2. Принципи організації
- •2.2.2. Принципи раціоналізації виробничих процесів.
- •2.2.1. Принципи раціоналізації структури організації.
- •2.3. Взаємозв’язок законів і принципів організації
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Виробничі системи. Підприємство як виробнича система
- •3.1. Застосування теорії систем до виробництва товарів (послуг)
- •3.2. Поняття підприємства, його задачі та ознаки
- •3.3. Підприємство як виробнича система
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Організаційне проектування виробничих систем
- •4.1. Організаційне проектування та його місце у виробничому циклі [1. С.40]
- •4.2. Організаційні структури та фактори їх розвитку
- •4.3. Виробнича структура підприємства та фактори її розвитку
- •4.4. Види та типи виробничих структур
- •4.5. Показники, що характеризують структуру підприємства
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Організація основних виробничих процесів
- •5.1. Види виробничих процесів
- •5.2. Принципи організації виробничих процесів
- •5.3. Типи та методи організації виробництва
- •5.4. Організація виробничих процесів у просторі
- •Мал. 5.5. Взаємозв’язки компонентів структури в організації виробничих процесів у просторі.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Сіткове моделювання процесу виробництва
- •6.1. Класифікація організаційно-технологічних моделей
- •6.2. Характеристики і елементи сіткової моделі
- •6.3. Основні правила побудови сіткових графіків
- •6.4. Алгоритм розрахунку сіткових графіків
- •Мал. 6.12 Умовні позначення при розрахунку сіткового графіку безпосередньо на графіку. Послідовність розрахунку
- •Мал. 6.13. Розрахунок сіткового графіку безпосередньо на графіку.
- •6.5. Побудова сіткового графіка в масштабі часу
- •6.6. Розв’язання оптимізаційних задач на сітці
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Організація виробничих процесів у часі.
- •7.1. Виробничий цикл
- •7.2. Види руху предметів праці у виробництві
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Організація потокового виробництва.
- •8.1. Суть та передумови потокового виробництва
- •8.2. Розрахунок потоків
- •9.2. Організація трудових процесів і робочих місць
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Організація нормування праці
- •10.1. Поняття нормування праці. Види норм витрат праці та їх класифікація
- •10.2. Об‘єкти нормування праці
- •10.3. Методи нормування та етапи розробки норм часу
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Організація планування виробництва
- •11.1. Сутність і задачі планування
- •11.2. Організація робіт з планування
- •11.3. Методи організації робіт з планування
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Організація допоміжних виробництв.
- •12.1. Організація обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •12.2. Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Організація обслуговуючих господарств.
- •13.1. Організація транспортного господарства
- •13.2. Організація складського обслуговування виробництва
- •13.3. Організація тарного господарства
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Організація матеріально-технічного постачання та збуту
- •14.1. Організація матеріально-технічного постачання
- •14.2. Організація збуту
- •Контрольні запитання
- •Тема 15. Організація контролю якості продукції на виробництві.
- •15.1 Загальні поняття про якість продукції, показники якості продукції.
- •15.2 Види технічного контролю якості.
- •15.3 Методи оцінки якості продукції.
- •15.4.Система забезпечення якості продукції.
- •Контрольні запитання
- •Література
7.2. Види руху предметів праці у виробництві
У виробництві існує три види руху предметів праці – послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з них має свої особливості передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування та пролежування деталей.
На графіку виробництво предметів праці при цих видах руху виглядає наступним чином (мал. 7.3).
При послідовному русі обробка кожного наступного виробу починається після закінчення обробки попереднього; при паралельному виді руху обробка виробів здійснюється одночасно; при послідовно-паралельному – з використанням обидвох видів руху. Але якщо у перших двох випадках організація виготовлення є простою, то при послідовно-паралельному русі необхідно виконання певних умов, що буде розглянуто пізніше.
Організація виробництва партії виробів різних видах рухів має свої особливості.
Мал. 7.3. Графік обробки п‘яти виробів при різних видах руху:
а – послідовному; б – паралельному; в – послідовно-паралельному.
При послідовному русі вироби передаються на кожну наступну операцію цілою партією після завершення обробки на попередній (мал. 7.4). При цьому устаткування на кожній операції працює без простоїв.
Мал.
7.4. Графік обробки партії деталей на
п‘яти операціях при послідовному виді
руху.
У цьому прикладі кількість виробів у партії m=6, кількість операцій n=5, час обробки на кожній операції становить відповідно: t1'= 1хв., t2'= 2хв., t3'= 1хв.,
t4'= 3хв., t5'= 1хв.
У цьому випадку, коли n=5, а m =6
;
;
;
;
(7.2)
+
+
+
)=
(7.3)
Для даного випадку тривалість обробки деталей (Тц) становить:
Тц = 6· (1+ 2 + 1+ 3 + 1) = 6 · 8 = 48 хв.
Перевагою послідовного руху є відсутність простоїв обладнання, а недоліком – велика тривалість виробничого циклу. Такий вид руху застосовується переважно в одиничному та дрібносерійному типах виробництва.
Для паралельного виду організації виробничого процесу характерним є перехід кожної деталі на наступну операцію негайно після завершення попередньої ( мал. 7.5).
Мал. 7.5. Графік обробки партії виробів на п‘яти операціях при паралельному виді руху.
Тривалість циклу обробки Тц дорівнює:
Тц = А + Б + В (7.4)
A = t1+t2+t3+t4 (7.5)
Б = ( m – 1) t4 (7.6)
В = t5 (7.7)
Підставивши ці значення у формулу 7.4 отримаємо:
(7.8)
Позначивши
(7.9)
Отримаємо
+(
m
– 1) t4
(7.10)
де t4 - це найбільш тривала операція (головна), позначимо її tгол
Тоді:
+( m – 1) tгол (7.11)
При такому виді організації мають місце простої обладнання, оскільки є перерви між обробкою деталей на менш тривалих операціях.
У випадку, коли
тривалість виконання різних операцій
відрізняється у кратне число разів
доцільно організовувати паралельні
робочі місця кількість яких визначається
кратністю тривалості операцій. Для
попереднього прикладу: для 1-ї, 3-ї і 5-ї
операції
робоче
місце; доля 2-ї
робочі
місця; для 4-ї
робочі місця. З урахуванням цього будують
графік обробки (мал. 7.6)
Мал. 7.6. Графік обробки партії виробів на п‘яти операціях при паралельному виді руху й організації паралельних робочих місць.
Тривалість циклу у такому випадку становить:
[M+(
m
– 1)] (7.12)
де: tм – тривалість найменшої операції;
М – кількість паралельних робочих місць.
Перевагою паралельного виду руху є найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, а недоліком – простої обладнання в межах обробки партії деталей, зумовлених різною тривалістю операцій.
Паралельний вид руху застосовується у масовому виробництві (потоковому виробництві).
Послідовно-паралельний вид руху поєднує у собі переваги послідовного та паралельного рухів виробів у виробництві.
Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху має такий вигляд (мал. 7.7).
Мал. 7.7. Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху.
При побудові такого графіка потрібно дотримуватись таких правил: якщо наступна операція більш тривала, ніж попередня, тоді вона починається пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на попередній операції; якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, тоді вона завершується пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на цій операції.
Тривалість циклу при такому виді руху дещо більша, ніж при паралельному, але менша, ніж при послідовному, але відсутні простої обладнання в межах обробки партії деталей.
Послідовно-паралельний рух найчастіше застосовують у серійному виробництві.
