Контрольні запитання

1. Що таке виробничий цикл і його структура?

2. Розкрийте сутність структури виробничого циклу.

3. Як можна досягнути скорочення робочого циклу?

4. Дайте загальну характеристику рухів виробів у виробництві.

5. Охарактеризуйте особливості послідовного руху виробу та партії виробів.

6. Охарактеризуйте особливості паралельного руху виробу та партії виробів.

7. Охарактеризуйте особливості послідовно-паралельного руху виробів та партії виробів.

Тема 8. Організація потокового виробництва.

8.1. Суть та передумови потокового виробництва

8.2. Розрахунок потоків

8.3. Економічна ефективність потокового виробництва.

8.1. Суть та передумови потокового виробництва

Потокове виробництво – це вища форма організації виробництва для якої характерні такі особливості: розподіл технологічного процесу на певні операції і закріплення їх за конкретними робочими місцями; строго визначена тривалість операцій; розміщення робочих місць лише за порядком технологічного процесу виготовлення виробу; оснащення ліній транспортними пристроями для переміщення виробів та для регулювання ритму потокової лінії.

Для здійснення цієї форми організації виробництва необхідні технологічні, конструкторські, організаційні та матеріальні передумови.

Технологічні передумови – розчленування технологічного процесу на окремі операції, підбір обладнання на кожній з них таким чином, щоб забезпечити ритм потокової лінії.

Конструкторські передумови – дотримування однотипності конструкцій, взаємозамінюваності елементів конструкції і технологічності, стандартизації вузлів і деталей виробів, розчленованості виробу на блоки і вузли, які можна складати паралельно до загального збирання.

Організаційні передумови – достатній обсяг виробництва для повного завантаження робочих місць, чітка спеціалізація робочих місць, забезпечення системи їх обслуговування, визначення режиму роботи потокової лінії, регламентовані перерви.

Матеріальні передумови – організація безперебійного матеріально-технічного постачання виробництва, забезпечення кожного робочого місця необхідним запасом комплектів оснащення.

Важливими організаційно-виробничими заходами запровадження потокового виробництва є розрахунок потокової лінії та забезпечення її безперервної роботи.

Потокова лінія проектується у такому порядку:

1. вибирається тип потокової лінії;

2. розробляється схема складання;

3. розраховується ритм потокової лінії;

4. коригується технологічний процес і синхронізуються операції;

5. визначається кількість робочих місць;

6. проектуються робочі місця і планується потокова лінія;

7. робиться розмітка розподільного конвеєра;

8. обчислюється швидкість і довжина конвеєра.

Детально усі розрахунки потокової лінії розглянуті у [5. с. 124-133].

8.2. Розрахунок потоків

Однією з основних характеристик потоку є час виконання кожної операції. Залежно від часу виконання різних операцій потоки бувають:

• ритмічними, коли тривалість виконання усіх операцій є однаковою;

• кратно ритмічний, коли тривалість виконання різних операцій є кратною;

• неритмічний – коли тривалість виконання різних операцій є різною.

Потік графічно може бути представлений у вигляді лінійного календарного графіка або циклограми. В лінійному графіку для кожного виробу виділена горизонтальна полоса, а період виконання кожної операції зображується зміщенням їх відносно суміжних (мал.8.1а). В циклограмах горизонтальні полоси відображують операції, а час виконання кожної операції відображується похилою лінією від початку здійснення операції до її закінчення (мал. 8.1б).

Мал. 8.1. Лінійний графік (а) та циклограма (б) ритмічного потоку: 1, 2, 3 – вироби; І, ІІ, ІІІ, ІУ - операції; тривалість виконання однієї операції – 3 од.

Для ритмічного потоку

Т_ц = (n – 1) · t + m · t = (n + m – 1) · t (8.1)

де: n – кількість виробів;

m – кількість операцій;

t – ритм потоку – тривалість виконання однієї операції.

У випадках, коли тривалість виконання окремих операцій відрізняється у кратне число разів, організовують кратноритмічні потоки. Для цього організовують паралельні робочі місця (про це говорилось раніше). Ритм потоку при цьому приймається рівним найменшій тривалості операції.

Розглянемо приклад: Визначити тривалість кратно ритмічного потоку для 4-х виробів, якщо тривалість виконання операцій наступна: І – 2 дн.; ІІ – 4 дн.; ІІІ – 2 дн., ІУ – 6 дн. Для побудови циклограми розраховуємо необхідну кількість паралельних робочих місць для операцій з довшою тривалістю: для другої операції 4/2 = 2; для четвертої – 6/2 = 3.

Будуємо циклограму (мал. 8.2)

Мал. 8.2. Циклограма кратноритмічного потоку.

Загальну тривалість виконання обробки можна визначити за формулою:

Т_ц = (n + N – 1) · T (8.2)

де N – кількість робочих місць.

Для наведеного вище прикладу

Т_ц = ( 4 + 7 – 1) · 2 = 20

Найчастіше зустрічаються потоки у яких тривалість виконання операцій є різною. Це є неритмічний потік. Розрахувати такий потік можна графічним, табличним та матричним способами.

Графічний спосіб базується на побудові циклограми. Розглянемо приклад.

П р и к л а д. Розрахувати тривалість виробничого циклу обробки партії з 4-х деталей на 5 операціях, якщо час обробки на кожній операції становить відповідно: t₁= 1 хв.; t₂ = 3 хв.; t₃ = 1 хв.; t₄ = 3 хв., t₅ = 2 хв.

Будуємо циклограму (мал. 8.3)

Мал. 8.3. Циклограма неритмічного потоку

Порядок ув‘язки обробки деталей і побудови циклограми

1. Наносимо графік обробки першої деталі відповідно з часом тривалості операцій ( на графіку – 1)

2. Наносимо пунктиром графік обробки другої деталі, починаючи зразу після закінчення першої операції з обробки першої деталі (на графіку 2 ф).

3. Перевіряємо чи на графіку немає суміщення у часі виконання одночасно 2-х однакових операцій і визначаємо час такого суміщення (а). Такі суміщення є при виконанні ІІ, ІV і V операцій.

4. Визначаємо a _max – максимальне суміщення.

5. Проводимо зміщення початку обробки другої деталі на величину a _max і наносимо графік обробки другої деталі.

6. На величину a _max зміщуємо початок обробки усіх наступних деталей відносно попередніх деталей.

Таким чином, час між початками обробки двох деталей буде такий:

S = t₁ + a _max (8.3)

де: t₁ – час виконання першої операції.

Загальну тривалість обробки партії деталей можна визначити за формулою:

Т_ц = (n – 1) S + t (8.4)

де: n – кількість виробів;

t – сумарний час виготовлення однієї деталі.

Для нашого прикладу

Т_ц = (4 – 1 ) 3 + 10 = 19 хв.

Простими, але менш наглядними є табличний та матричний методи розрахунку неритмічних потоків.

8.3. Економічна ефективність потокового виробництва

Організація потокового виробництва забезпечує:

• підвищення продуктивності праці, а відповідно і збільшення загального обсягу випуску продукції;

• прискорення обіговості обігових коштів;

• зниження собівартості продукції;

• забезпечення якості продукції;

• створення умов для переходу до автоматизованого виробництва.

Контрольні запитання

1. Сутність та передумови потокової організації виробництва.

2. Особливості графічного представлення потоку.

3. Особливості побудови циклограми ритмічного потоку.

4. Особливості побудови циклограми кратно ритмічного потоку.

5. Особливості побудови циклограми неритмічного потоку.

6. Які переваги забезпечує організація потокового виробництва.

Тема 9. Основи організації праці

9.1. Суть, зміст і завдання організації праці (ОП).

9.2. Організація трудових процесів і робочих місць.

9.1. Суть, зміст і завдання організації праці

Процес матеріального виробництва являє собою єдність трьох основних факторів – праці, предметів праці і знарядь праці. Вони характеризують відповідно: доцільну діяльність людей, спрямовану на пристосування предметів природи до власних потреб; все те, на що спрямована праця людей; те, за допомогою чого люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх для досягнення кінцевої мети виробництва. Основним серед цих факторів є процес праці, під час якого люди впливають на предмети праці, витрачаючи фізичну і нервову енергію. За допомогою знарядь праці люди впливають на природу в процесі матеріального виробництва.

Завдання організації виробництва полягає у забезпеченні найбільш раціонального використання живої праці (робочої сили) та знарядь праці і предметів праці (засобів виробництва). Отже, організація праці є складовою частиною організації виробництва. Вона має за мету створення сприятливих умов праці, збереження і підтримання на високому рівні працездатності працівників, підвищення ступеню привабливості праці. Поряд з тим вона спрямована на досягнення повного використання засобів виробництва.

Організація праці повинна забезпечити розв’язання трьох взаємопов’язаних задач:

1. економічної – досягнення економії живої праці;

2. психологічної – створення сприятливих виробничих умов в процесі праці і підвищення працездатності людини;

3. соціальної – створення умов для підвищення культурно-технічного рівня працівників.

Для сучасного виробництва характерним є зростання інтелектуалізації трудової діяльності. Механізація та автоматизація виробничих процесів змінили співвідношення на користь інтелектуалізації праці. Функції людини зосереджуються переважно на регулюванні та контролі, прийнятті певних рішень залежно від виробничої ситуації. У зв‘язку з цим дедалі зростає важливість вирішення двох останніх задач – психологічної та соціальної.

Рівень організації праці береться за основу при визначенні способу виконання робіт та при встановленні рівня продуктивності праці. Його зростання є необхідною умовою підвищення ефективності виробництва.

Основними напрямками покращення організації праці на підприємстві є:

• удосконалення розподілу і кооперування праці;

• удосконалення організації та обслуговування робочих місць;

• вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці;

• удосконалення організації добору, підготовки кадрів, підвищення їх класифікації;

• удосконалення нормування праці;

• поліпшення умов праці;

• раціоналізація режиму праці і відпочинку;

• виховання добросовісного ставлення до праці.

Зазначене свідчить, що покращення організації праці є комплексною задачею. Для цього необхідне поєднання теорії і практики багатьох наук – технічних, менеджменту, ергономіки тощо.