Короткі теоретичні відомості

Диференціальний каскад (ДК) призначений для підсилення різ­ниці сигналів, що прикладені до його входів, він складається з двох плечей - транзисторів та з навантаженням та (рис.5.1).

Резистори , та транзистори та утворюють мостову схему, до вертикальної діагоналі якої під’єднано джерело живлення, а горизонтальна діагональ утворює вихід. У режимі спокою, якщо , при повній симетрії пле­чей, тобто балансу мосту, потенціали колекторів і однакові й вихідна напруга дорівнює нулю

Рисунок 5.1 – Диференціальний каскад

ДК має високу стабільність. Так, наприклад, при зміні напру­ги джерела живлення чи зміні температури, у випадку симетрії схеми, потенціали колекторів отримують рівний приріст напруги.

Вихідна напруга у цьому випадку не змінюється, оскільки при­ріст напруги

Реальна схема ДК завжди має деяку асимет­рію плечей, тому має міс­це зміна вихідної напруги, тобто , але на­багато менша від аналогіч­ної нестабільності звичай­ного каскаду.

Існує кілька схем ввімкнення ДК. Перша - вхід­ний сигнал прикладається до баз та . Така схема називається схемою із си­метричним входом. Друга - вхідний сигнал прикладається до бази одного з тран­зисторів, потенціал бази другого транзистора фіксу­ється - несиметричний вхід. Вихідний сигнал також може зніматися чи з колекторів та , чи з одного з колекторів відносно загальної точки схеми, утворюючи таким чином симетричний чи несиметричний вихід (рис. 5. 2).

У свою чергу, для схеми „симет­ричний вхід” вхідний сигнал може прокладатись двома способами - дво­фазним чи синфазним. Якщо ввімкнення двофазне, на обидва входи схеми пода­ються протифазні сигнали

Рисунок 5.2 – Еквівалентна схема ввімкнення ДК

що зумовлює зниження струму на одно­му транзисторі і зростання на другому. Зміна колекторних струмів при­зводить до зміни потенціалів колекто­рів, внаслідок чого при повній си­метрії схеми маємо:

,

.

Якщо обидва плеча ДК симетричні, то через резистор протікають струми однакової амплітуди, але протифазні. Такі струми взаємно компенсуються і не створюють напруги на резисторі . За таких умов обидва плеча схеми стають незалежними.

Якщо вхідний сигнал подається тільки на одну з баз, тобто має місце несиметричний вхід, то в разі фіксованого потенціалу дру­гої бази вихідна напруга за модулем буде така сама, як і в поперед­ньому випадку. Так, якщо до бази прикладено сигнал , то транзистор відкривається, збільшуються його колекторний та емітерний струми, що зменшує потенціал колектора і збільшує потенціал емітерів і .

Це у свою чергу викликає зміни напруг і

,

.

За такої зміни потенціалів робоча точка транзистора змі­щується у напрямі напруги відсікання, тобто протилежному зміщенню . При досить великих значеннях можна вважати, що

що зумовлює

Аналіз отриманих виразів показує, що у схемі з несиметричним і симетричним входами напруги будуть рівними.

Залежно від схеми прикладання вхідної напруги та її зміщення розрізняють плечові і диференціальні коефіцієнти підсилення. Плечові коефіцієнти підсилення дорівнюють:

,

.

Диференціальний коефіцієнт підсилення каскаду незалежно від способу подання вхідного сигналу

Для випадку повної симетрії схеми, виходячи з того, що , а і

можна показати, що

Якщо до входів ДК прикладено синфазний сигнал, то він характеризується коефіцієнтом підсилення (передачі) синфазного сигналу

.

Показником, що об’єднує та , є коефіцієнт послаблення синфазного сигналу

Цей показник характеризує симетрію схеми. Симетрія схеми зале­жить від значення опору для змінного струму. Якщо утворити на вході 1 деякий приріст напруги , а потенціал входу 2 від­носно спільної точки лишити без зміни, то цей приріст викличе приріст емітерного струму транзистора . Але тільки якщо , отримаємо і можна вважати, що відгалуженням частини струму до опору можна знехтувати, тобто має місце повна симетрія схеми.

При дії на вході ДК різницевого сигналу та забезпеченні повної симетрії схеми, струми транзисторів і через емітерний опір рівні й протилежні за фазою. Тому при підсиленні різницевого сиг­налу на опорі немає змінної напруги, тобто можна вважати, що опір відсутній.

Коефіцієнт підсилення різницевого сигналу одного плеча схеми, тобто плечовий

.

Коефіцієнт з’явився тому, що на вході 1 ДК діє лише половина різницевого сигналу між двома входами.

Загальний коефіцієнт передачі різницевого сигналу двома плечи­ма ДК

Рисунок 5.3 – Еквівалентна схема ДК для синфазного сигналу

Еквівалентну схему ДК для синфазного сигналу можна розглядати як схему з резистором у колі зворотного зв’язку (рис.5.3), тому коефіцієнт передачі синфазного сиг­налу одним плечем схеми

Цей вираз може використовуватись для визначення опору .

ДК може використовуватись як фазоінверторний каскад, для цього необхідно закоро­тити за змінним струмом вхід 3, лишивши на ньому тільки напругу зміщення. У цьому випад­ку одна половина напруги на вході 1 створю­ється між базою та емітером першого транзис­тора, а друга - між емітером i спільною точ­кою. Таким чином, змінні напруги пер­шого та другого транзисторів рівні, але про­тилежні за фазою, відповідно і змінні напруги на колекторах цих тран­зисторів рівні й протилежні за фазою.

При достатньо великому можна вважати постійною суму емітерних струмів . При цьому їх різниця

.

У свою чергу, відносний приріст вихідного струму

. (5.1)

Відомо, що струм емітера є експоненціальною функцією напруги :

,

де - зворотний струм насичення, - температурний потенціал .

Напруга першого транзистора , а другого . У випадку симетрії схеми ; , де - диференціальна різницева напруга.

Підставляючи значення напруг та у вираз для емітерного струму, отримаємо емітерні струми та . Підстав­ляючи їх у вираз (5.1), отримаємо

(5.2)

При зміні аргументу від до гіперболічний тангенс змінюється від -1 до +1. Тому змінюється від до , де - сума емітерних струмів.

Із виразу (5.2) випливає, що диференціальний каскад можна вико­ристовувати як амплітудний обмежувач. Наприклад, при

.

Отже, при амплітуді різницевого сигналу, що дорівнює приблизно і більше, має місце обмеження амплітуди вихідного струму. При менших рівнях він працює як лінійний підсилювач.

З виразу (5.2) також випливає, що ДК можна використовувати як регульований каскад, підсилення якого змінюється залежно від струму .

Як вже зазначалося, збільшення резистора необхідне для покращення симетрії схеми ДК. Але в той же час зрозуміло, що збіль­шення викликає підвищення падіння напруги на ньому за рахунок протікання сталої складової емітерних струмів. Тому замість резисто­ра у схему вмикають транзистор. Така схема має назву генератора стабільного струму (ГСС). Це один з каскадів інтегральної схемотехні­ки, які широко використовуються. ГСС будуються на біполярних чи по­льових структурах (рис.5.4) і можуть використовуватись як нелінійні еквівалентні високоомні навантажувальні опори або джерела фіксованих струмів.

Рисунок 5.4 – ДК з генератором стабільного струму

Заміна у схемі резистора транзистором дозволяє при не­змінності опору постійному струму забезпечити для змінного струму опір, більший на

1-2 порядки. Для забезпечення режиму транзистора служить коло , при цьому використовується у діодному ввімкненні. У цьому колі протікає струм , який викли­кає падіння напруги на переході база-емітер у діодному ввімкненні. Якщо знехтувати стру­мом бази транзистора , то можна вважати, що

У свою чергу, відношення цих напруг визначає відношення струмів та . У нашому випадку можна вважати, що струм і досить точ­но відображає будь-які його зміни, тобто має місце „дзер­кало струмів”. У той же час мож­на бачити, що в разі зміни за рахунок зміни резистора виникає можливість змінювати струм , який у свою чергу задає режими транзисторів ДК і зумовлює підсилення ДК.